Вживання гострої їжі не питання смаку, а більше про вплив фізіологічних ефектів та досвід організму у споживанні пікантних продуктів. Деякі люди здатні насолоджуватися такими відчуттями. Чому так, пояснює The Guardian із посиланням на фахівця у галузі сенсорного сприйняття, передає УНН.
Чому люди люблять гостру їжу, навіть коли її боляче куштувати, а організм реагує сльозотечею, пітливістю та інші функціями? Відповідь на це питання пов’язане з дослідженням реакції людського мозоку на продукти споживання та визначенням ним корисної та контрольованої їжі.
Щоб почати це розуміти, корисно знати трохи більше про те, що відбувається в організмі, пише The Guardian та звертається за поясненням до Ліама Брауна, доцента UCL, який спеціалізується на неврології сенсорного сприйняття та болю.
Перше, що потрібно зрозуміти про вживання гострої їжі, це те, що насправді це не питання смаку. Ключовим фактором у всьому, що людина вважає “гострим” є капсаїцин, – активна хімічна речовина в рослинах роду Capsicum. Капсаїцин еволюціонував як подразник, щоб завадити ссавцям жувати і знищувати насіння рослин. Він діє на нервову систему безпосередньо через рецептори в язиці, горлі та шкірі; повідомляє організму людини, чи є необхідність вивести з організму певний інгрідієнт їжі.
Пояснює Ліам Браун, доцент UCL:
Уявіть собі інженерне завдання, де ми маємо виявляти подразники в системі, з метою швидко їх усунути. Капсаїцин зв’язується з рецептором в організмі під назвою TRPV1, який знаходиться в спеціалізованому класі нейронів, що називаються ноцицепторами, що зазвичай виявляють речі, потенційно шкідливі для організму
Отже на гостру компонент їжі спрацьовує невелика пожежна сигналізація та активує частини вегетативної нервової системи, яка регулює різні мимовільні функції організму без свідомого контролю.
Саме це призводить до всіх цих фізіологічних ефектів, таких як сльозотеча, пітливість або нежить. .. ваше тіло намагається позбутися подразника- каже Браун.
Смачна стравою з каррі, тоді ідеться про рецептор TRPV1, що активується у тому числі у вигляді підвищення температури тіла вище 42 °C. Інший випадок, коли компоненти чорного перцю можуть викликати набагато м’якшу реакцію.
Гострі (але не зовсім пікантні) продукти активують різні рецептори.
Гірчиця, васабі та редиска обробляються TRPA1, тоді як TRPM8 в основному відповідає за холодні температури та ментол- пише видання.
Насправді можна знайти інші хімічні речовини, які мають набагато сильніший вплив на TRPV1, ніж капсаїцин- додає Браун.
Є одна рослина, Euphorbia resinifera, відома як “смолистий молочай” через її асоціації з ідеєю очищення. Вона містить резиніфератоксин, сполуку, схожу на капсаїцин, яку часто описують як приблизно в 1000 разів сильнішу і справді небезпечну- попереджає невролог.
Екскурс в історію:
перші свідчення про те, що люди їли перець чилі, датуються приблизно 7000 роком до н. е. в Мексиці та Центральній Америці, а подібні рослини почали культивувати приблизно 1000 років потому;
перець був завезений до Європи лише в XVI столітті, але з того часу його популярність стрімко зросла.
До 2030 року світовий ринок гострих соусів може досягти вартості 5 млрд доларів, підкреслює видання.
По-перше, у деяких людей є різні варіанти гена TRPV1, які змінюють швидкість його вмикання та вимикання після активації (цікаво, що цей ген присутній, але нечутливий до капсаїцину у всіх птахів та одного виду деревного мурахоїда, що дозволяє їм безкарно їсти гострі насіння).
Але з часом рецептори також стають менш чутливими, тому цілком можливо розвинути відносну імунітет до помірно гострих страв – або навмисно його культивувати.
Що стосується того, чому нам це подобається, то це може бути пов’язано з відчуттями, які це викликає.
Досі тривають дослідження того, як людський мозок вчиться розрізняти, що є безпечним, а що ні, включаючи те, які продукти безпечні для споживання. .. Останні роботи акцентують увагу на прогнозуванні, контексті та контрольованості.- пояснює фахівець неврології сенсорного сприйняття та болю.
Ідея полягає в тому, що коли ви їсте щось гостре, ви отримуєте початковий сигнал “тепла”, схожий на тривогу. При повторному впливі периферична реакція знечутливішає, і мозок вчиться, що цей сигнал є безпечним і контрольованим.
Ця зміна в прогнозуванні та впевненості є значною частиною того, чому досвід стає терпимим, а потім і приємним”.
Згідно з теорією, чим більше гострого ви їсте, тим менш інтенсивною стає перша болісна частина і тим більше полегшення ви отримуєте після цього. – підсумовує The Guardian.
