У середу в Пекіні відбувся найбільший у історії Китаю військовий парад. Голова КНР Сі Цзіньпін не лише продемонстрував військову міць своєї країни, але й показав потенційних союзників – насамперед президента Росії Володимира Путіна та північнокорейського лідера Кім Чен Ина, а разом з ними – ще два десятки високопосадовців із країн “глобального Півдня”.
Аналітики бачать у цьому багато сигналів – у першу чергу Заходу, а також решті світу, який перебуває в розгубленості після низки рішень Дональда Трампа, пише ВВС.
Політичний театр
Одним із найяскравіших моментів параду став кадр, зроблений ще до того, як пролунали перші гарматні залпи, пише кореспондентка BBC Лора Бікер.
“Те, що голова Сі Цзіньпін привітав лідера Північної Кореї Кім Чен Ина тривалим рукостисканням, а потім потиснув руку президентові Росії Володимиру Путіну, після чого всі троє вирушили дивитися парад, було чистої води політичним театром”, – зазначає вона.
Вперше всі три лідери з’явилися на публіці разом – і момент для цього вони справді обрали символічний.
Увагу Дональда Трампа насамперед привернула саме ця зустріч, а не демонстрація китайського озброєння. Президент США одразу запідозрив трьох лідерів у змові.
Масштаб параду й вибір гостей показали, куди рухається Китай, пише Бікер. Сі Цзіньпін грає роль світового лідера, поруч із ним – керівники держав, проти яких увесь світ запровадив санкції. А біля його ніг – армія, створена для суперництва із Заходом.
Список гостей підкреслив, наскільки поглибився розкол між Пекіном і Заходом, особливо через тісну підтримку Китаєм Росії у війні проти України, зазначає The New York Times.
Впадало в око також ігнорування параду високопосадовцями провідних західних демократій, включно зі США. Водночас на заходах були присутні лідери багатьох країн Південно-Східної та Центральної Азії, що, за словами видання, свідчить про успіхи Китаю в розбудові регіонального партнерства.
Для Сі Цзіньпіна участь інших лідерів – підтвердження його прогресу в досягненні геополітичних цілей, вважає директор Китайського центру імені Джона Л. Торнтона в Інституті Брукінгса Раян Хасс.
Заповнення вакууму
Сі давно прагне поставити себе в центр нового світового порядку, який має прийти на зміну старим глобальним системам, нагадує дипломатичний кореспондент BBC Джеймс Ландейл. Ще важливіше – швидкість, із якою Китай заповнює вакуум після відмови Америки від міжнародних норм і інститутів.
Ще більш тривожним стало те, що жорсткі американські мита так швидко підштовхнули Індію, найбільшу демократію світу, в теплі обійми Китаю – найбільшої автократії світу, пише кореспондент BBC:
“Економічний націоналізм і підривна дипломатія Америки Дональда Трампа відкривають для Китаю небачені дипломатичні можливості, і Сі Цзіньпін хапається за них обома руками – своїм самітом і парадом”.
Редактор BBC у Росії Стів Розенберг вважає, що вся пишність і теплі обійми в Пекіні – це передусім чіткий сигнал адміністрації Трампа: “Отже, ви хочете зробити Америку знову великою? Це ж Америка понад усе, так? Що ж, тоді ми запропонуємо альтернативу порядку, очолюваному США”.
Саме тому Путін і Сі демонстративно називають один одного “дорогим другом” і “давнім другом”. Саме тому лідери Китаю, Росії та КНДР сидять поруч на параді.
“У геополітичному всесвіті різні сили об’єднуються проти американського домінування”, – пише Розенберг, додаючи, що між цими силами зберігаються значні суперечності.
Китаїст Олексій Чигадаєв радить не переоцінювати політичне значення зустрічей у Китаї. За його словами, багато країн користуються ситуацією, щоб лавірувати між Китаєм, ЄС та США й вибивати собі преференції.
“Ви нас не любите – ми підемо до Китаю. Ах, ви не хочете, щоб ми були з Китаєм? Тоді, Дональде Трампе, скасовуйте свої захмарні мита”, – пояснює Чигадаєв.
За словами експерта, жодної політичної революції не сталося: на базі Шанхайської організації співробітництва (ШОС) не створили нової ООН, не всі відвернулися від США та ЄС. А в демонстративній бесіді Сі Цзіньпіна, Путіна та прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді, на його думку, було більше картинки, ніж змісту – адже Сі не говорить англійською, тож реальної розмови втрьох не могло бути.
Військова міць
“Людство знову стоїть перед вибором між миром і війною, діалогом і конфронтацією, взаємовигідними результатами й грою з нульовою сумою”, – заявив Сі Цзіньпін під час виступу на параді.
Військова міць, продемонстрована Китаєм, вражає.
“Вважають, що амбіції КНР передусім спрямовані на Азійсько-Тихоокеанський регіон, а головна мета – повернення Тайваню. Наприклад, китайські ВМС численні, але орієнтовані радше на локальні війни біля узбережжя. Але тепер озброєння, яке керівництво країни показало на параді, свідчить, що Китай претендує на глобальне лідерство”, – зазначає військовий оглядач BBC Павло Аксьонов.
Серед представленого на параді він відзначає нову версію міжконтинентальної балістичної ракети DF-5C, гіперзвукові ракети YJ-19 і протисупутникову систему ППО HQ-29.
“Усе це озброєння занадто потужне для висадки на Тайвані. Це виклик передусім Сполученим Штатам, і він виходить за межі регіону”, – вважає Аксьонов.
На продемонстровану ядерну тріаду звернув увагу й Чигадаєв, який вважає, що парад був найважливішою частиною заходів.
“Але ми розуміємо, що паради проводять з єдиною метою – показати, що в тебе є. І, власне, Китай усвідомив, що війна – це надто дорого”.
За словами Чигадаєва, головне послання адресоване США та їхнім союзникам: “Ось дивіться, що у нас є. У вас є союзники. У нас є військова техніка, у нас є люди, у нас є ядерна зброя. Тому з нами, мабуть, не варто воювати – з нами варто домовлятися”.
Нагадаємо: Трамп зізнався, що дивися китайський парад, і заявив, що у нього немає слів для Путіна (ВІДЕО)
