“Обрання Кравченка стане початком кінця Верховного суду”, – оцінював зранку майбутні вибори співрозмовник ВВС Україна у суді.
Прогноз виявився пророчим: головою пленум ВС обрав саме Станіслава Кравченка – поважного 56-річного суддю з багаторічним стажем роботи в системі. За нього проголосували 108 суддів із 148 присутніх.
Проти його кандидатури практично одностайно виступили експерти та активісти, які займаються судовою реформою.
Про це пише українська редакція ВВС.
Нового голову обирали похапцем після того, як понад тиждень тому його попередник Всеволод Князєв, за твердженням НАБУ, “погорів” на хабарі у 2,7 млн доларів. Суд арештував Князєва із можливою заставою в 107 млн гривень, а сам Верховний суд звільнив його з посади. Князєв свою вину заперечив.
“Чорний день Верховного суду”, – так емоційно оцінили затримання Князєва на хабарі у самому ВС тиждень тому. Але активісти наполягають, що судді не зробили висновків і своїм швидким вибором нового голови зробили суду ще гірше.
Вони мають багато зауважень до Станіслава Кравченка, який очолив головний судовий орган України.
У чому претензії й що відомо про Кравченка
За день до обрання голови Верховного суду експерти забили на сполох. Вони повідомили, що у суді вже нібито є домовленість обрати саме Станіслава Кравченка.
Активісти з профільних організацій, які займались відбором суддів на прозорих конкурсах, повідомили про недоброчесність Кравченка.
Представник фундації Dejure Михайло Жернаков нагадав, що під час обрання Кравченка до Верховного суду в 2017 році про нього був негативний висновок щодо доброчесності. За його словами, Кравченко ухвалював рішення з порушеннями, що визнав Європейський суд з прав людини, але він “збрехав про це в декларації доброчесності”. Також він не декларував усе своє майно.
У деклараціях за 2012-2014 роки суддя не вказав у власності земельну ділянку площею 900 кв.м, якою володів з 2002 року. При цьому на цій ділянці розташовувався будинок, про який також не вказував у деклараціях за 2004, 2006, 2009 роки.
Усі декларації під час воєнного стану заблоковані.
Загалом фундація Dejure дуже негативно оцінила обрання Станіслава Кравченка.
Верховний суд перезапустили на відкритому конкурсі в 2017 році. До більшості його суддів претензій щодо доброчесності не було – попри окремі винятки. Загалом експерти та активісти оцінювали роботу нового суду позитивно.
Ще одна претензія до виборів голови 26 травня – Верховний суд провів їх похапцем, що не дозволило податись на конкурс усім охочим та якісно провести “виборчу кампанію”. Закон дає 30 днів для виборів, а судді нашвидкуруч справились за десять днів.
Фундація Dejure та експерти просили Верховний суд не поспішати і відкласти вибори та краще до них підготуватись.
Серед суддів, які не встигли податись, – легендарний снайпер Олександр Мамалуй. Про це він сам розповів журналістам і просив перенести вибори.
І не менш важливе зауваження, про яке із відвертим подивом розповіли ВВС Україна співрозмовники у Верховному суді, – Кравченко підняв “квартирне питання”.
“На зборах Кравченко пообіцяв суддям, зарплати яких сягають 300-400 тисяч гривень на місяць, безкоштовні квартири в обмін на голоси на свою користь. Пане Кравченко, це неприкрита корупція!” – розповіла керівниця впливової організації Лабораторія законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко.
Цю заяву якраз і підтвердили співрозмовники у суді.
“Він сказав суддям на зборах приблизно таке: квартири передбачені суддівськими гарантіями, тому треба за них боротися, і я буду це робити. По суті він пообіцяв безкоштовні квартири. Але це в суді заборонений прийом”, – каже співрозмовник.
Попередні голови ВС, за даними ВВС, мали протилежну позицію – із зарплатами у 300-400 тисяч гривень на місяць суддям радили самим собі купувати житло.
“Вибори негідної людини, яка забула про честь і совість, не тільки не наблизить вас до безкоштовних квартир, а й призведе до негайної необхідності перезавантаження суду”, – різко відреагувала на вибори керівниця Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко.
Вона вважає, що суд кулуарно за два дні протягнув свого кандидата, “у якого в нормальній судовій системі навіть не було би шансу на роботу в суді, не те, що на обрання головою Верховного суду”.
Сам Станіслав Кравченко під час виборів конкретно не відповідав на озвучені у пресі звинувачення, проте сказав, що “відкидає усі інсинуації”. Конкретних питань щодо проблем, озвучених експертами, під час виборів Кравченку судді не ставили, хоча мали таку можливість.
Деякі судді на початку виборів просили відкласти голосування хоча б на тиждень, щоб відреагувати на скандал у пресі та краще до них підготуватись. Але цю пропозицію підтримали тільки два десятки суддів зі 149.
Суддя з 30-річним стажем
До обрання головою Верховного суду Станіслав Кравченко був керівником Касаційного кримінального суду у складі ВС.
Станіслав Кравченко народився 5 березня 1967 року в селі Одинці Козелецького району Чернігівської області.
Після навчання в 1992-1993 роках почав працювати стажером Козелецького районного суду. Потім десять років працював там суддею, а з 2002 по 2011 – був суддею апеляційного суду Києва.
У 2011 році Кравченка обрали до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Створення якого було частиною реформи, яку проводила команда Віктора Януковича. Після Революції гідності 23 квітня 2014 року Кравченка призначили заступником голови цього суду.
В 2017 році він пройшов конкурс до новоствореного ВС, де очолив впливовий підрозділ – касаційний кримінальний суд.
Як повідомляло Інше ТВ, 15 травня ексголову Верховного Суду Всеволода Князєва впіймали на хабарі у $2,7 млн. За повідомленнями ЗМІ, гроші Князєв отримував від людей, які виступали за рішення суду на користь олігарха Костянтина Жеваго.
16 травня НАБУ оприлюднило аудіозаписи з доказами корупції керівника ВС Князєва (АУДІО).
19 травня суд заарештував ексглаву Верховного Суду Князєва.
Пізніше стало відомо, що у Князєва під час обшуку знайшли ще майже $500 тис. (ФОТО).
