Правозахисники та активісти заявляють, що влада Ірану використовує системи розпізнавання обличчя для того, щоб нав’язати жінкам закон про одяг на основі релігійних переконань. Хоча прямих доказів немає, про це начебто свідчать деякі ознаки, пише 24.
Минулого року іранські законодавці запропонували використовувати розпізнавання облич для контролю за дотриманням закону про хіджаб. Тоді голова іранського урядового агентства, яке забезпечує дотримання закону про мораль, публічно заявив, що особи можуть бути ідентифіковані шляхом звірки облич з національною базою даних для стягнення штрафів і проведення арештів – зокрема, за “недотримання законів про хіджаб”. Відтоді про плани уряду щодо впровадження технології нічого не було чути. Однак схоже, вони їх втілили вже давно.
Через два тижні після цих заяв 22-річна курдська жінка Джина Махса Аміні померла внаслідок тортур, яким її піддала так звана поліція моралі за “недостатньо щільне носіння хіджабу”. Смерть Аміні викликала масові протести проти правил носіння жіночого одягу, що призвели до приблизно 19 000 арештів і понад 500 смертей.
Минулого місяця молода жінка влаштувалася на роботу в парк розваг “Країна щастя” на схід від Тегерану. Після того, як в соціальних мережах з’явилося її фото без хіджабу, парк розваг був закритий, згідно з численними повідомленнями в іранських засобах масової інформації, а прокуратура розпочала розслідування. Подібні закриття бізнесу з метою примусити до дотримання суворих іранських законів щодо жіночого одягу стали звичними для активістки Шапарак Шаджарізаде, яка перестала носити хіджаб у 2017 році, вважаючи його символом придушення з боку уряду. Вона згадує, як власники ресторанів, побоюючись влади, змушували її покривати голову. У 2018 році, після трьох арештів за нехтування законом про хіджаб, Шапарак втекла до Канади, де продовжила стежити й висвітлювати проблеми іранського суспільства.
Вона звертає увагу, що деякі учасники нещодавніх протестів стикаються з поліцією через кілька днів після участі в протесті, де жінки нерідко зривають з себе хіджаби й, наприклад, демонстративно спалюють їх.
Багато людей не були заарештовані на вулицях. Їх заарештовували в домівках через один або два дні, – каже Шаджарізаде, вказуючи на те, що влада аналізує дані вже після самих протестів.
Хоча існують інші способи ідентифікації, активістка побоюється, що ця схема вказує на те, що розпізнавання облич вже використовується. Можливо, це перший відомий випадок, коли уряд використовує розпізнавання облич для того, щоб нав’язати жінкам закон про одяг на основі релігійних переконань.
Махса Алімардані, яка досліджує свободу вираження поглядів в Ірані в Оксфордському університеті, розповідає, що жінки в Ірані отримують поштою звинувачення в порушенні закону про хіджаб, попри те, що вони взагалі не контактували з представниками правоохоронних органів. Вона вважає, що уряд країни витратив роки на створення цифрового апарату спостереження. Національна база даних, створена в 2015 році, включає біометричні дані, такі як сканування обличчя. Офіційно вона використовується для видачі посвідчень особи, але також таємно допомагає ідентифікувати людей, яких влада вважає дисидентами.
Кетрін Гроте, дослідниця Freedom House, некомерційної організації, яка працює у сфері прав людини й підтримується урядом США, каже, що в останні роки в Ірані дійсно спостерігається перехід від використання інформаторів і фізичного патрулювання до форм автоматизованого цифрового спостереження. Розпізнавання облич стало бажаним інструментом для авторитарних режимів по всьому світу як спосіб придушення інакомислення. Багатьом з них не вистачає необхідної технічної інфраструктури, однак Іран – це той випадок, коли є і урядова воля, і фізичні можливості, заявляє Гроте.
Доступ до технології розпізнавання облич мають різні відомства іранського уряду – наприклад, співробітники дорожньої поліції, які почали використовувати її у 2020 році для виписування штрафів і надсилання жінкам SMS-попереджень про носіння хіджабу під час перебування в транспортному засобі.
Деякі системи розпізнавання походять від китайської компанії Tiandy, яка займається виробництвом камер і штучного інтелекту. Tiandy є одним з найбільших виробників камер безпеки в світі, але її продажі в основному здійснюються в Китаї. Діяльність Tiandy в Ірані була висвітлена в грудні 2021 року в доповіді IPVM, компанії, яка відстежує індустрію спостереження і безпеки. За словами автора звіту Чарльза Ролле, на сайті Tiandy Iran серед клієнтів значилися Корпус вартових ісламської революції, поліція і державна тюремна трудова організація – агентства, які Ролле описує як “місця, які викликають тривогу з точки зору прав людини”.
У грудні Міністерство торгівлі США ввело санкції проти Tiandy, посилаючись на її роль в репресіях проти мусульман-уйгурів у Китаї та надання технологій, що походять зі США, Революційній гвардії Ірану. Раніше компанія використовувала компоненти від Intel, але американський виробник мікросхем уже припинив роботу з китайською компанією.
Читайте: Іран розпускає поліцію моралі і обіцяє переглянути норму про хіджаб (ФОТО)
