Після початку повномасштабної війни РФ в Україні зафіксовано різке зростання торгівлі людьми, повідомила цього тижня в інтерв’ю німецькій газеті Die Welt генеральна секретарка Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) Гельґа Марія Шмід. “Часто в цю справу залучена організована злочинність. Ці безцеремонні злочинці зустрічають людей, яким потрібна допомога, яким доводиться заробляти гроші, які не говорять мовою нової країни і часто мають психічні травми внаслідок війни”, – пояснила очільниця організації, пише Кореспондент.
Дані, озвучені Шмід, підтверджують і німецькі правозахисники “на місцях”. Голова німецької філії міжнародної правозахисної організації International Justice Mission (IJM) Дітмар Роллер розповів в інтерв’ю журналу Der Spiegel про те, як волонтери його організації “на гарячому” ловили торгівців людьми за роботою. “Наша волонтерка стала свідком того, як чоловік намагався переконати бабусю 16-річної дівчинки віддати її йому. У нього навіть не було достатньо сидінь у машині, але він переконував, що, мовляв, дівчина в безпеці та зможе працювати в Берліні. Наша співробітниця завадила цьому, чоловік зник”, – сказав Роллер.
За його словами, злочинці спеціально виїжджають на кордони з Україною і чатують на автовокзалах з мікроавтобусами, щоби зав’язати контакт з жінками, запропонувавши їм примарне працевлаштування в Берліні, Лондоні чи Мадриді.
Додатковий фактор небезпеки – це те, що більшість жінок-біженок для втечі від війни часто використовують “саме ті маршрути, які вже проторовані торгівцями людьми”, пояснив Дітмар Роллер. “Існують добре організовані великі кримінальні мережі, які працюють, наприклад, у Румунії, Болгарії, Молдові та самій Україні, а також діють у німецьких кварталах червоних ліхтарів”, – додає він.
Поліцейські рейди
Справді, німецька поліція і митна служба теж дедалі частіше фіксують спроби злочинних синдикатів нажитися на горі українських жінок. У грудні східнонімецька суспільна медіакомпанія rbb повідомила, що під час поліцейських рейдів у борделях Берліна слідчі тепер дедалі частіше зустрічають жертв торгівлі людьми з України. Попит породжує пропозицію, а торгівля людьми, сексуальна і трудова експлуатація є також очевидними і в таких галузях як будівництво, збори врожаїв та робота на скотобійні.
Однак оцінити справжні масштаби явища, як правило, дуже важко, і навіть більш-менш об’єктивну картину часто вдається скласти із запізненням у шість-вісім місяців після піку кризи, пояснює Дітмар Роллер. Він порівнює актуальну ситуацію у Європі із часами війни у Югославії. “Тоді теж була подібна хвиля втечі. Через рік стало зрозуміло, що багато жінок з Боснії протизаконно потрапили до будинків розпусти у Європі”, – каже він.
На те, що офіційна статистика лише частково відображає справжні масштаби проблеми, вказує і нове дослідження німецької Загальнофедеральної координаційної групи протидії торгівлі людьми (KOK e.V.). “Точну кількість випадків торгівлі людьми та експлуатації в Німеччині в контексті війни в Україні навряд чи можна встановити”, – прямо визнають автори.
Сутенери чатують на вокзалах і в онлайні
Слухання з цієї проблеми за участю представників ОБСЄ, неурядових організацій та громадянського суспільства відбулися наприкінці листопада у комітеті з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ (LIBE) Європарламенту.
Добре, що Єврокомісія від самого початку війни у лютому швидко визначилася із наданням юридичного статусу українським втікачам від війни, говорили запрошені експерти. Однак всіх проблем це не вирішило, особливо у випадку зі злочинами проти неповнолітніх.
Як повідомляє новинний ресурс Euractiv, спеціальний представник та координатор ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми Валіант Річі озвучив таку цифру: кількість випадків сексуального насильства проти жінок з початком війни РФ проти України зросла на 260 відсотків.
Йшлося і про необхідність кращої боротьби із явищем торгівлі людьми в інтернеті та соціальних мережах: торгівці людьми та інші кримінальні елементи дедалі більше своєї активності, в тому числі при виборі жертв, переводять “в онлайн”, тоді як європейська юстиція, зокрема закон про цифрові послуги (DSA), за словами Річі, на показ є рішучими, але не встигають за розвитком ситуації.
У розмові з DW це підтверджують і німецькі правозахисники. Так, під час онлайн-моніторингу берлінської організації “Разом проти торгівлі людьми” (Gemeinsam gegen Menschenhandel e.V.) ще з початку війни було виявлено безліч повідомлень у соцмережах подібного змісту: “Був на вокзалі, дивився, хто приїжджає. Є і дуже гарячі жінки. Можемо радіти, якщо деякі скоро захочуть трохи підзаробити”.
ОБСЄ та Thomson Reuter торік запустили глобальну кампанію “Будьте в безпеці”, покликану допомогти біженцям від війни не стати жертвами зловмисників. “Торгівці людьми користуються вразливістю, особливо, якщо людина не знайома з мовою або культурою. Силою або обманом вони змушують українців надавати сексуальні послуги, жебракувати чи навіть скоювати злочини”, – прокоментувала у вересні важливість запуску інфокампанії дружина президента України Олена Зеленська.
Правозахисники: “Ми ж попереджали”
Опитані DW німецькі правозахисники однозначно вітають те, що про проблему вголос заявила генсек ОБСЄ, хоча волонтери та експерти ще з початку війни б’ють на сполох.
Щоби протидіяти торгівлі людьми, правозахисники, зокрема і International Justice Mission, намагаються посилити роз’яснювальні кампанії за допомогою інформаційних брошур та оголошень. “Ми також змогли охопити 5 мільйонів людей у сусідніх з Україною країнах через соціальну мережу TikTok”, – розповів DW Дітмар Роллер. Вони посилюють контакти з профільними державними органами юстиції у ФРН, а також за лінією Європолу. “Чим довше триває війна, тим більше людей потрапляють у небезпеку через свою ситуацію та отримані травми”, – попереджає Роллер.
Представники німецької неурядової організації “Разом проти торгівлі людьми” вважають, що збільшення поліцейських рейдів недостатньо. Вони закликають до кращої підготовки німецьких суддів, а також кращого оснащення поліції та фондів та організацій допомоги жертвам. Крім того, там виступають за збільшення надання біженцям інформації українською мовою та за полегшення доступу до розміщення, послуг і можливостей працевлаштування.
У свою чергу, виконавча директорка берлінської організації захисту прав жінок Terre des Femmes Кріста Штолле повідомила, що ще з минулого літа тривають дискусії з міністрами юстиції та внутрішніх справ німецьких федеральних земель з метою розширити притулки для біженців та покращити умови розміщення. “Вони мають бути адаптовані до потреб жінок і неповнолітніх”, – наголошується у коментарі для DW.
Торік, на гарячі лінії “Ла Страда-Україна”, яка працює в напрямі запобігання торгівлі людьми, надійшло близько пів сотні дзвінків, напряму пов’язаних з трафікінгом.
За оцінками Міжнародної організації міграції (МОМ), з 1991 по 2021 рік від випадків торгівлі людьми постраждали понад 300 тисяч громадян і громадянок України.
