Дмитро Хмара, віце-президент напрямку супутникових технологій компанії Himera, розповів Defense Exрress про окремі деталі проекту розгортання незалежної мережі зв’язку. Перший крок до цього – вивід на орбіту 1 жовтня 2026 року в рамках місії SpaceX першого тестового супутника OBRIA NANO, який здійснили українська компанія Himera та данська GomSpace.
Зразу уточнення. “Ні, ми не збираємося робити заміну Starlink. Ми робимо стратегічний зв’язок за допомогою супутників, щоб з’єднувати командні центри для Міноборони, критичні точки інфраструктури,” – сказав кореспондентові Defense Eхpress Дмитро Хмара.
– Яка мета проекту?
– Побудова національної системи захищеного зв’язку. Головне в цьому зв’язку, що він буде повністю контрольований українцями. Ні в кого за кордоном не буде жодної кнопки, щоб його обмежити або вимкнути. Основним нашим споживачем на сьогодні ми бачимо Міністерство оборони і структури, які відповідають за діяльність критичної інфраструктури. Державні організації зацікавлені в такому рішенні. Це не тільки військові, але й цивільні організації. Бо ті рішення, які є на даний момент, їх не задовольняють. І ми хочемо врахувати побажання українських великих державних структур, яким вкрай необхідний такий зв’язок.
– Хто фінансує проект та яка його вартість?
– Цей проект поки що розвивається тільки за приватні інвестиції, держава гроші не вкладала. В майбутньому ми плануємо залучати європейські фонди для його фінансування. Мова йде про сотні мільйонів євро. Компанія “Хімера” – один з учасників. Незабаром ми анонсуємо інших. Це дуже комплексний проект, ми самі не справимося з ним. Держава про цей проект також знає.
– Скільки має бути супутників і на якій орбіті?
– Не менше ста супутників треба буде вивести на орбіту. Це щоб повністю покрити Україну – щоб давати зв’язок 24 на 7 в кожній точці, для усієї критичної інфраструктури . Ми хочемо, щоб була якомога менша затримка з сигналом. Тому це буде низька навколоземна орбіта. Можливо, це буде в ешелоні десь у 500 кілометрів. Але на сьогоднішній момент дуже багато складових не визначено.
– Що показав перший період експлуатації супутника OBRIA NANO?
– Поки що перший супутник розгортається, ще не всі його компоненти введені в експлуатацію. Ми досліджуємо кожен його вузол. Зараз супутник керується розробником – данською компанією Gomespace. З часом керування перейде повністю в Україну. Зараз наша мета – це навчитись керувати супутником, там дуже багато викликів стоїть перед операторами супутникового зв’язку. Ми маємо навчитись це робити, протестувати усі технології, які будуть основою майбутнього українського “сузір’я” супутників зв’язку.
Маю сказати, що всі організації, які залучені зараз до розбудови такого комплексного проекту, дуже допомагають нам. Для багатьох організацій, – для Космічного агентства, для Міноборони, – це виклик. Бо вони також не мають необхідного досвіду.
– Де будуть виготовлятись подальші супутники та серійні термінали?
– Наша основна задача – зробити зв’язок якомога швидше, бо це дуже критично. Мабуть, перші супутники будуть все-таки зібрані в Європі. Ми також запланували, що виробництво і супутників, і терміналів будемо обов’язково локалізовано в Україні (серійні супутники важитимуть близько 250 кг, тоді як уже запущений тестовий Obria NANO має масу лише 10 кг. – прим.ред.). Але якщо локалізація займатиме довше часу, ніж потрібно – ми будемо рухатись в напрямку швидкості.
– Які найбільш оптимістичні часові рамки для розгортання української мережі зв’язку на основі супутників ?
– Дуже великий асортимент компонентів потрібен для виготовлення супутників. Дуже багато проблем є і з самими терміналами. Компанії не встигають виробляти такі терміналів для супутного зв’язку – бо це досить складний технологічний продукт. І ми також будемо стикатися з такими викликами.
Попередня практика свідчить, що у світі подібні проєкти реалізуються впродовж 5-7 років. Також слід враховувати, що на сьогоднішній момент дуже швидко змінюються технології. Дуже динамічний ринок, дуже багато гравців. Кожні кілька місяців з’являється нове апаратне забезпечення, яке дає кращі результати.
Наш оптимістичний сценарій – не менше 2-3 років.
