В Єгипті виявили скам’янілі рештки людиноподібної мавпи, вік яких становить 18 мільйонів років. Це свідчить про те, що Північна Африка, ймовірно, відігравала важливішу роль, ніж вважалося раніше, у формуванні еволюційних ліній, які згодом призвели до появи сучасної людини.
Про це пише Іndependent.
За словами дослідників із Центру палеонтології хребетних при Університеті Мансури (Єгипет), нововідкритий вид, що отримав назву *Masripithecus moghraensis*, жив приблизно 17–18 мільйонів років тому — в епоху раннього міоцену. Скам’янілості цього виду знайшли в місцевості Ваді-Могра (Єгипет). Це перша знахідка, що беззаперечно підтверджує існування людиноподібних мавп у Північній Африці.
Назва роду поєднує слово «Маср» (арабська назва Єгипту) та грецьке *píthēkos* («мавпа»), а видова назва вказує на місце знахідки — Ваді-Могра.
Під час розкопок вдалося знайти лише фрагменти щелеп. Проте вони вирізняються незвичним поєднанням ознак: зокрема, наявністю надзвичайно великого ікла, а також кутніх зубів із заокругленими жувальними поверхнями та вираженим рельєфом.
Ці особливості дозволили відрізнити цю тварину від інших людиноподібних мавп того ж періоду, а також надали важливі відомості про її раціон і способи виживання в тогочасному середовищі.
«Згідно з результатами дослідження, будова жувального апарату свідчить про гнучкий раціон, що складався переважно з фруктів, але дозволяв за потреби споживати й твердішу їжу, наприклад, горіхи чи насіння», — зазначила Шорук Аль-Ашкар, одна з авторок дослідження, опублікованого в журналі Science.
«Така гнучкість, ймовірно, допомагала масріпітеку (Masripithecus) успішно існувати в період, коли кліматичні зміни призвели до посилення сезонності в Північній Африці та Аравії», — додала доктор Аль-Ашкар.
Це відкриття вказує на те, що Північна Африка та Близький Схід могли відігравати ключову роль у появі еволюційної лінії, яка згодом дала початок усім сучасним людиноподібним мавпам, зокрема й людям.
Дотепер вважалося, що ранні людиноподібні мавпи та їхні найближчі родичі були зосереджені переважно в південніших регіонах Африки.
Хоча в Північній Африці знаходили скам’янілості давніх мавп, що датуються раннім міоценом, переконливих доказів присутності саме людиноподібних мавп у цьому регіоні в той період досі не було.
Це сформувало панівні теорії щодо еволюції людиноподібних мавп.
Отримані результати ставлять під сумнів давнє припущення про те, що еволюційне коріння всіх сучасних людиноподібних мавп сягає Східної Африки або прилеглих до неї територій.
Тепер, завдяки цьому відкриттю, можна припустити, що саме Північна Африка та Близький Схід, найімовірніше, були географічною батьківщиною спільного предка всіх сучасних людиноподібних мавп.
Це поглиблює розуміння походження Hominoidea (надродини, до якої належать гібони, орангутани, горили, шимпанзе та люди), а також допомагає краще зрозуміти природу останнього спільного предка всіх нині живих людиноподібних мавп і його нащадків.
«Протягом усієї своєї кар’єри я вважав цілком імовірним, що спільний предок усіх сучасних людиноподібних мавп мешкав у Східній Африці або поблизу неї, — розповів співавтор дослідження, палеонтолог Ерік Зайферт з Університету Південної Каліфорнії. – Однак це нове відкриття, а також наші оригінальні аналізи філогенії та біогеографії гоміноїдів, серйозно ставлять під сумнів цю думку».
Науковці сподіваються, що подальші пошуки скам’янілостей у Північній Африці та на Близькому Сході дозволять виявити нові види й допоможуть визначити час, коли почало формуватися еволюційне дерево сучасних людиноподібних мавп.
Як повідомляло Інше ТВ, У Португалії знайшли рідкісну скам’янілість тунця – він плавав у тих водах 20 мільйонів років тому
