Українські чоловіки віком 25-34 роки у Польщі отримують у середньому на 1500 злотих на місяць більше, ніж поляки тієї самої вікової групи.
Про це пише РБК-Україна із посиланням на повідомлення Gremi Personal та дані дослідження Deloitte.
У 2025 році в більшості вікових груп українські працівники в Польщі отримували стільки ж або дещо менше, ніж поляки. Загалом медіанна зарплата українців становила 85% від медіанної зарплати в польській економіці.
Винятком стали чоловіки віком 25-34 роки. Їхня медіанна зарплата після сплати податків становила близько 6800 злотих на місяць. Для всіх працівників тієї самої вікової групи цей показник дорівнював приблизно 5300 злотих.
Радниця Gremi Personal Анна Джоболда пояснює, що на різницю в доходах можуть впливати кілька чинників.
Одна з можливих причин – податкова пільга для молоді в Польщі. За певних умов люди до 26 років не сплачують податок на доходи фізичних осіб (PIT) із доходів у межах установленого річного ліміту.
“Таким чином за однакової ставки брутто працівник до 26 років може отримувати на руки більше, ніж старший колега. Проте, ця норма, стосується і поляків”, – зазначає Джоболда.
Водночас на зарплати впливає і те, де саме працюють українці. Вони частіше за поляків живуть і працюють у невеликих містах або промислових регіонах, де зосереджене виробництво й легше знайти фізичну роботу.
За словами Джоболди, українські працівники також мобільніші: вони частіше готові змінювати місце проживання заради роботи й не так прив’язані до власного житла.
Ще один чинник – кількість відпрацьованих годин. Додаткові зміни, робота у вихідні та довші робочі дні можуть збільшувати місячний дохід навіть тоді, коли погодинна ставка не відрізняється.
“Вищий місячний заробіток не завжди означає, що працівник отримує більше за кожну відпрацьовану годину. Українці можуть збільшувати свої доходи завдяки додатковим змінам, роботі у вихідні та довшим робочим дням. Тому для коректного порівняння варто враховувати не лише суму зарплати, а й погодинну ставку, кількість відпрацьованих годин і умови праці”, – наголошує Джоболда.
Українці залишаються активними учасниками польського ринку праці. За опитуванням Національного банку Польщі, торік економічно активними були понад 90% українських мігрантів, які приїхали до Польщі до 2022 року, та 75% біженців, які прибули після початку повномасштабного вторгнення. Економічно неактивними залишалися лише 1-2% довоєнних мігрантів і 11-12% біженців.
За даними Центру досліджень міграції Варшавського університету, у 2025 році роботу мали 83% опитаних громадян України. Польський економічний інститут оцінює частку економічно активних серед українських мігрантів у 75-85%.
Для порівняння: серед усіх поляків працездатного віку у 2025 році економічна активність становила 82%, а рівень зайнятості – 79,3%.
Попри високу зайнятість, чимало українців у Польщі працюють не за фахом. За даними Gremi Personal, у 2025 році свою роботу вважали невідповідною кваліфікації 36% біженців і 25% довоєнних мігрантів з України. Елементарну працю виконували 49% біженців і 33% довоєнних мігрантів.
Дослідники Варшавського університету оцінюють частку українців, які працюють не за фахом, приблизно у 40%. За даними Deloitte та Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, лише близько третини біженців із вищою освітою обіймають посади, що потребують такого рівня освіти.
На доходи впливає і знання польської мови. Українські біженці, які вільно говорять польською, заробляють у середньому на 700 злотих на місяць більше за тих, хто володіє нею на базовому рівні.
“Цифри останніх років показують, що питання “чи працюють українці” вже, по суті, закрите. Важливіше інше: на яких умовах і наскільки повно використовується їхній досвід та потенціал”, – резюмує Джоболда.
