Що пропонує президент США Дональд Трамп РФ та Україні після останнього загострення? Про це пише видання The Economist із посиланням на свої джерела.
Рішення, ухвалене минулого тижня у Вашингтоні — обмежити доступ українських безпілотників до Starlink, системи супутникового інтернету Ілона Маска, — могло здатися дипломатичним попередженням. В Україні ж це відчули безпосередньо на полі бою. Під час одного вильоту підрозділ втратив безпілотники вартістю 1 мільйон доларів: вони просто впали з неба після того, як було запроваджено обмеження для апаратів, що рухаються зі швидкістю понад 160 км/год. (За словами українських командирів, станом на 22 жовтня зв’язок відновився, а обмеження швидкості було знято).
Ніхто в адміністрації Дональда Трампа не бере на себе відповідальність за це рішення. Схоже, воно виникло у вузькому колі наближених до президента осіб — серед них сам Ілон Маск і Стів Віткофф, спеціальний посланник у справах Росії. За наявною інформацією, Маск хотів покарати Україну за удари по російських нафтопереробних заводах. Один із посадовців стверджує, що Маск зв’язався з Білим домом лише після того, як запровадив ці обмеження.
У Ілона Маска складні стосунки з Україною. У 2022 році він використав схожий механізм, щоб зірвати атаку морських дронів поблизу Криму. Він також неодноразово різко критикував президента Володимира Зеленського. Водночас його рішення надати доступ до супутникового зв’язку в перші дні війни відіграло вирішальну роль у виживанні України. Один із інсайдерів зазначає, що Маск загалом прихильний до України, «хоча іноді складається враження, що Путіну вдається вплинути на нього першим».
Для Володимира Путіна ці обмеження стали вдалим завершенням двох тижнів. 9 жовтня Дональд Трамп оголосив про сумнівну угоду щодо закупівлі російського дизельного пального. Згодом американська сторона закликала до «енергетичного перемир’я», уточнивши, що йдеться лише про припинення ударів України по російських нафтопереробних заводах — тоді як Росія продовжуватиме завдавати ударів по українських електростанціях. Водночас повідомлення про те, що Трамп обмежив обмін розвідувальними даними, виявилися неточними. Те, що американські супутники не попередили Україну про наближення балістичних ракет, ймовірно, стало наслідком російських засобів радіоелектронної боротьби та поганих погодних умов.
Джерело в уряді США стверджує, що Дональд Трамп не намагається примусити Україну до капітуляції, а сам став жертвою «успішної російської інформаційної операції». За словами джерела, президент охоплений панікою через жахливі результати опитувань напередодні проміжних виборів. Володимир Зеленський стає зручним цапом-відбувайлом. Посланці Трампа — Віткофф і Джаред Кушнер — помилково вбачають у діях Путіна економічні й територіальні мотиви, а не націоналістичні, що робить їх вразливими до російських маніпуляцій. «Трамп створює жахливу ситуацію, — каже колишній посадовець, — але водночас він сам залежить від ідіотів».
Американський тиск збігається в часі зі спробами відродити однобоку мирну угоду. 21 жовтня Віткофф відвідав Санкт-Петербург, де назвав Путіна «гуманістом». Українські посадовці не мають повної інформації про останні пропозиції, проте їхні загальні контури вже знайомі. Йдеться про створення демілітаризованої зони на Донбасі. Росія натомість отримала б вигідні бізнес-угоди зі США, послаблення санкцій та політичну нормалізацію відносин.
Україна ж отримала б інвестиційний пакет і членство в ЄС в обмін на відмову від вступу до НАТО. Новим «бонусом» для Путіна стала пропозиція відновити постачання російського газу до Європи (хоча до кінця року планувалося повністю припинити цей імпорт) і запустити газопровід «Північний потік».
Америка не має права пропонувати подібні речі — до того ж це суперечить законодавству ЄС. До того ж Росія, схоже, зовсім не прагне миру, готуючись до своєї найбільш руйнівної зимової кампанії. Найімовірніше, Москва просто затягуватиме час, водночас отримуючи негайні поступки щодо санкцій. Українські переговорники побоюються, що американські посланці можуть поспішити з реалізацією вигідних бізнес-угод ще до завершення війни. Як влучно зауважив один із українських посадовців: «Навіщо чекати й втрачати час? Адже час — це гроші».
Розмова, що відбулася 19 жовтня між Зеленським і держсекретарем Марко Рубіо, подарувала Україні промінь надії. Поновлення активності Рубіо щодо України свідчить про спробу «яструбів» в адміністрації, налаштованих проти Росії, дати відсіч. Проте шкоди вже завдано. Трамп знову продемонстрував, що віддає перевагу Путіну, а не Зеленському. А різкі, конфронтаційні відповіді українського президента лише посилили напруженість.
Рішення Зеленського відкрито критикувати Трампа за «слабкі» кроки, ймовірно, ґрунтується на розрахунку, що нищівна поразка на виборах послабить позиції американського лідера. Але цей розрахунок може виявитися хибним. Що активніше Конгрес, контрольований демократами, вестиме розслідування щодо нього, «то агресивнішим він ставатиме», — каже один із співробітників Конгресу, який йому симпатизує. — «Для такої країни, як Україна, це нічого доброго не віщує».
