Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, до якого за власною ініціативою додав запитання про те, як має діяти Україна у разі спроб Росії залишити українців взимку без світла, тепла і каналізації.
У КМІС порівняли результати цього опитування з таким самим, проведеним перед зимою 2022-2023 року. І ось що виявилося.
-У жовтні 2022 року, після того, як Росія почала масштабні обстріли української енергетики напередодні зими, ми поставили запитання «За останній час Росія активно обстрілює українські міста ракетами, дронами-камікадзе тощо. Яке з цих тверджень краще описує Ваші думки з цього приводу?». І тоді 86% респондентів відповіли, що потрібно все одно продовжувати збройну боротьбу, навіть якщо обстріли продовжаться. Натомість лише 10% респондентів відповіли, що потрібно перейти до переговорів для якнайшвидшого припинення обстрілів, навіть якщо доведеться піти на поступки Росії. Тобто на той момент попри певний шок від чергового воєнного злочину росіян, спрямованого на фактичне створення гуманітарної катастрофи, не призвів до того, що більшість чи хоча би значна кількість українців почали просити мир на будь-яких умовах.
У січні 2026 року, на тлі холодної зими і знищення української енергетики росіянами, ми проводили опитування, яке показало, що попри всі складнощі більшість українців відкидала неприйнятні вимоги, а 65% все одно відповідали, що готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно (зокрема, у м. Київ – 72%). Тобто знову ми бачили, що терористичні методи росіян не ламали волю українців.
Наразі обговорюється, що наступна зима 2026-2027 років також може бути складною через очевидний намір росіян знову спробувати створити гуманітарну катастрофу, заливши українців без електроенергії, тепла і світла. Тому ми поставили респондентам запитання, як у світлі таких перспектив має діяти України.
Запитання, яке ми ставили респондентам, було сформульоване наступним чином: «Багато людей очікують, що взимку Росія спробує атакувати енергетику Україну, щоб залишити людей без світла, тепла, каналізації. Якщо Росія буде намагатися це зробити, то що краще робити?». Респондентам пропонувалися два варіанти відповідей: «Все одно продовжувати збройний опір російській агресії, навіть якщо частина людей змушена буде певний час провести без світла, тепла, каналізації» або «Піти на будь-які вимоги Росії, щоб люди могли мати світло, тепло, каналізацію, навіть якщо ці вимоги будуть виглядати як поразка України».
Абсолютна більшість українців – 77% – стверджують, що навіть якщо взимку Росія спробує атакувати енергетику, щоб залишити людей без світла, тепла, каналізації, то Україна все одно має продовжувати збройний опір.
Водночас 12% вважають, що за таких умов треба йти на будь-які вимоги Росії, навіть якщо ці вимоги будуть виглядати як капітуляція. Ще 11% не змогли визначитися із своєю думкою.
Графік 1. Багато людей очікують, що взимку Росія спробує атакувати енергетику Україну, щоб залишити людей без світла, тепла, каналізації. Якщо Росія буде намагатися це зробити, то що краще робити?

На графіку нижче дані наведені в розрізі регіонів. У всіх регіонах більшість мешканців – від 83% у м. Київ до 68% на Сході – вважають, що попри все Україна має продовжувати збройний опір. Звернемо увагу, що у м. Київ найвищий показник серед усіх регіонів, і це попри продовження кампанії ударів балістичними ракетами (і до яких додалися реактивні дрони).
Графік 2. Дії України у разі спроб Росії залишити українців взимку без світла, тепла і каналізації у розрізі регіонів

На графіку нижче дані наведені у розрізі довіри В. Зеленському. Серед тих, хто не довіряє Президенту, менше тих, хто наполягає на продовження збройного опору, але їх також більшість. Так, серед тих, хто не довіряє В. Зеленському, 65% говорять про продовження опору, а 20% вважають, що треба піти на будь-які вимоги Росії (ще 15% не визначилися).
Серед же тих, хто довіряє В. Зеленському, 89% говорять про продовження збройного опору, а готові на будь-який мир – 5% (ще 6% не визначилися).
Графік 3. Дії України у разі спроб Росії залишити українців взимку без світла, тепла і каналізації у розрізі довіри В. Зеленському

На графіку нижче дані також наведені окремо серед тих, хто (за їх словами) зараз проходить військову службу чи є ветераном, і окремо серед тих, хто не проходив військову службу. Так, серед тих, хто зараз служить / є ветераном, 85% наполягають на продовженні опору, а 13% згодні на будь-який мир (ще 1% не визначився).
Серед же тих, хто не проходив військову службу, 77% обрали варіант про продовження опору, а 12% говорять про мир на будь-яких умовах. Ще 11% не визначилися із відповіддю.
Графік 4. Дії України у разі спроб Росії залишити українців взимку без світла, тепла і каналізації у розрізі досвіду проходження військової служби

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:
Наше опитування в кінці липня-на початку серпня зафіксувало тренд, що в м. Київ попри кампанію ударів балістичними ракетами з квітня з 61% до 69% стало більше тих, хто готовий терпіти війну стільки, скільки буде необхідно (і загалом в Україні в цілому показник зріс) [4]. Тобто фактично результати російських терористичних дій мали зворотний ефект для українців, які лише зміцнювалися в думці про екзистенційну загрозу від росіян і неможливість «миру на будь-яких умовах».
Зараз українці в очікуванні чергової важкої зими (і чергової «найважчої»). Водночас перед цією зимою українці вже мають досвід попередньої зими в умовах тривалих морозів, які не зламали волю продовжувати опір (як не зламали волю взагалі 4.5 роки повномасштабної війни з безкінечними воєнними злочинами росіян). Навпаки, українці знову продемонстрували свою високу стійкість і хоч і за трагічних обставин, але здобули новий важливий досвід для посилення своєї витривалості. Крім цього українці бачать героїзм і успіхи Сил оборони на фронті і ефективність українських ударів по російській території.
Попри важкі прогнози на зиму абсолютна більшість українців зберігають упевненість, що ми маємо триматися і ми її пройдемо. Українці зберігають волю продовжувати відсіч підступному російському агресору.
