Делегації Латвії та Литви в п’ятницю прибули до Києва, щоб оцінити потреби України в підтримці для реалізації реформ у сфері правосуддя на шляху до вступу до Європейського Союзу. Міністри юстиції Латвії та України також підписали оновлений меморандум про співпрацю між двома країнами.
Про це повідомляє LSM.lv.
Латвія та Україна співпрацювали, зокрема у сфері юстиції, ще до повномасштабного вторгнення Росії, однак тепер новий меморандум про взаєморозуміння було актуалізовано відповідно до нинішніх — воєнних — умов. Документ передбачає передачу Україні досвіду латвійських експертів у таких сферах, як верховенство права, розвиток судової системи, боротьба з корупцією, цифровізація та інших.
«Ми говоримо про допомогу Україні, про інтеграцію України до Європейського Союзу, про заходи підтримки, спрямовані на те, щоб забезпечити їм як європейські стандарти, так і інші необхідні речі, аби допомогти їм швидше інтегруватися до Європейського Союзу. Водночас нам необхідний досвід, пов’язаний із планами забезпечення безперервності роботи», — розповідає міністр юстиції Едвардс Смі́лтенс.
Латвія допоможе українцям своїм досвідом
Латвії необхідний досвід щодо того, як у складних умовах безперервно забезпечувати, наприклад, функціонування пенітенціарних установ або роботу судів. Водночас під час візиту обговорювали й інші питання, зокрема те, як ефективніше ідентифікувати українське зерно серед вантажів, що надсилаються Росією.
Для представників країн Балтії головною метою цього візиту було особисто познайомитися з новим міністром юстиції України Денисом Масловим та визначити способи допомоги українцям у реалізації численних реформ, які нині необхідно здійснити у сфері верховенства права.
Загалом Україна має реалізувати 10 реформ у сфері верховенства права. Серед них — удосконалення кримінального процесу, посилення системи відбору суддів, реформа Державного бюро розслідувань, реалізація антикорупційної політики, а також посилення незалежності Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Латвія, як і решта країн Балтії, готова надати цьому процесу не лише політичну підтримку, а й конкретний експертний досвід. Це важливо, оскільки принаймні досі реалізація цих реформ дається українській стороні порівняно складно.
Процес відбувається дуже повільно не лише під час підготовки законодавчих змін, а й на етапі їх ухвалення. У Верховній Раді України вже тривалий час бракує підтримки законопроєктам, запропонованим урядом і підготовленим на вимогу міжнародних партнерів з метою приведення законодавства у відповідність до вимог на шляху України до вступу в Європейський Союз.
Для ухвалення законопроєктів, спрямованих на проведення реформ, бракує голосів навіть тоді, коли їхнє прийняття пов’язане з мільярдами євро, які Україна може отримати в межах різних інструментів підтримки.
Уряд України намагається заощаджувати
Щоб заощадити кошти (у державному бюджеті України бракує 23 мільярдів євро), держава вже обмежує видатки на все, що не пов’язане з потребами армії. Усі додаткові видатки, які не були пов’язані з конкретними галузями, уже перенесено на кінець року. Також уряд найближчим часом ухвалить рішення щодо загальних обмежень — про те, як держава продовжуватиме функціонувати в умовах обмеженої ліквідності.
«Ми подали уряду протоколи, у яких викладено порядок наших дій в умовах обмеженої ліквідності. Основний принцип полягає в тому, що, коли надходять доходи, ми насамперед спрямовуємо їх на фінансування сектору безпеки й оборони, а потім, щойно стають доступними додаткові джерела фінансування, покриваємо всі інші видатки», — пояснює міністр фінансів України Сергій Марченко.
«Це стосуватиметься не лише державного бюджету, а й усіх інших бюджетів, зокрема бюджетів органів місцевого самоврядування. Відповідно, будь-які програми, передбачені для підтримки капітального будівництва та інших сфер, фактично буде призупинено».
Не можна допустити «фінансової катастрофи»
Міністр фінансів України також висловив сподівання, що до припинення виплати заробітної плати працівникам державного управління справа не дійде. Це була б «фінансова катастрофа», однак «така можливість існує», визнав Марченко.
Про фінансову ситуацію в державному бюджеті міністр поінформував депутатів на засіданні комітету, під час якого повторно розглядали один із законопроєктів, які Україна має ухвалити на шляху до вступу в Європейський Союз і який пов’язаний із можливістю України отримати додаткове фінансування вже цього року.
Протягом останніх тижнів уряд України активно просуває багато узгоджених із партнерами законопроєктів, ухвалення яких пов’язане з доступом до європейського фінансування. Однак ці законопроєкти ще має ухвалити парламент, а там уряду не з усіх питань вистачає голосів.
