У День міста Миколаєва, 12 вересня, UNOPS поділився історією відновлення однієї із міських знакових будівель — ліцею імені Миколи Аркаса, розказав про інженерні рішення, несподівані знахідки всередині старих стін і тонкощі реставрації, де навіть колір швів потребує погодження.
За фінансування Уряду Данії ЮНОПС відновлює школу-історичну пам’ятку, пошкоджену через війну. Зберігається архітектурний характер будівлі, вона модернізується всередині, класи і приміщення готуються до повернення дітей і вчителів.
Ліцей імені Миколи Аркаса, збудований в 1892 році в центрі Миколаєва, пережив обидві світові війни. Його виразний фасад з колонами, ґанок і купол стали частиною архітектурної спадщини міста. У листопаді 2022 року в будівлю влучили дві російські ракети С-300, поставивши її подальше існування під загрозу.
Частина фасаду обвалилася. Ґанок головного входу та частину перекриття другого поверху було зруйновано, а мурування й арки вкрилися глибокими тріщинами. Хоча фундамент уцілів, будівлі все одно загрожувало подальше руйнування. Щоб убезпечити перехожих, ліцей обгородили, а рятувальники встановили всередині тимчасові опори, які утримували вцілілі конструкції.
Міська влада почала шукати рішення, аби врятувати будівлю. Для Миколаєва відновлення ліцею означає збереження важливої частини ідентичності міста, а також повернення дітей ліцею, яких перевели до сусідньої гімназії, в рідні класи.
Наблизити цей день допомагає проєкт, в рамках якого, за фінансування Уряду Данії, ЮНОПС відновлює будівлю ліцею. Данія підтримує Миколаїв як стратегічного партнера й інвестує у відновлення та довгостроковий розвиток міста вже зараз, поки триває війна. Відбудова ліцею стала частиною цієї стратегії восени 2023 року.
Перш ніж розпочати відбудову, необхідно було виключити ризик обвалу під час робіт, тому умовно обсяг розділили на дві частини — стабілізаційні роботи і власне відновлювальні.
ЮНОПС організувало міжнародну експертизу наявної на той момент проєктної документації, наданої містом, замовило окремий проєкт стабілізації будівлі та відібрало підрядника на конкурсних засадах. Інженерні перевірки, коригування проєктних рішень і отримання дозволу на будівництво забрали час, проте створили передумови для безпечного виконання робіт.
Стабілізаційні роботи розпочалися в січні 2025 року. Будівельники і будівельниці розібрали аварійні ділянки, підсилили суміжні конструкції, звели нові конструкції для відновлення фасадної частини, зробили капітальний ремонт даху і стін, заглибили й гідроізолювали підвал і підготували його під майбутнє укриття.
У міру розкриття конструкцій стало ясно, що обсяг необхідних робіт більший, ніж передбачалося. Деякі оригінальні балки потребували підсилення або заміни, а подекуди довелося повністю відновлювати перекриття. Знадобилось також підсилення і гідроізоляція глибокого фундаменту і фундаментів під колони.
Додаткові роботи та подекуди несприятливі погодні умови подовжили етап стабілізації приблизно на чотири місяці. У травні 2026 року ця критична важлива стадія була завершена: будівля стала безпечною для подальшої реставрації.
“Стабілізаційна фаза була найбільш критичною і складною. Під час виконання робіт ми зіткнулись із низкою ситуацій, які складно було спрогнозувати заздалегідь, — каже Тереза Молеро Родрігес, керівниця проєкту ЮНОПС. — Ми усвідомлюємо культурну цінність цього закладу як для миколаївців, так і для України загалом. Тому працюємо з ним максимально обережно, з повагою”.
Наступний етап, який Данія погодила наприкінці 2025 року, поєднує дві тісно пов’язані цілі: зберегти історичний характер будівлі та пристосувати її до безпечного очного навчання дітей. Обсяг цього етапу теж був визначений розробленою містом науково-проєктною документацію в консультації з відділом культурної спадщини міської та обласної адміністрації, та з головним архітектором проєкту.
Роботи тривають, і будівля продовжує відкривати свою історію. Після зняття штукатурки команда виявила оригінальні вентиляційні канали, приховані в товщі стін. Ця знахідка дала змогу вдосконалити технічне рішення: у більшості класів наявні канали відновлюють і використовуватимуть знову, зменшуючи потребу в монтажі нових коробів на поверхні стін.
Ще одним свідченням минулого стала арка, яку виявили ще раніше, під час робіт на рівні фундаменту. Приховану конструкцію вже укріпили. Її збережуть в автентичному вигляді та використовуватимуть як додатковий прохід.
Звісно ж, особливу увагу містян привертають фасадні роботи. На фасаді зберегти впізнаваний вигляд будівлі допомагає ретельний добір матеріалів. Для відновлення стін майстри беруть те ж каміння, з якого був побудований ліцей, — вапняк. Білий використовують у внутрішніх шарах мурування, а жовтий, подібний до автентичного каменю, — на лицьовій поверхні. Навіть у прихованих ділянках відтворюють оригінальну кам’яну структуру стін.
Вцілілі декоративні деталі слугують зразками для відтворення втрачених. З уцілілих оригінальних елементів виготовляють матриці, за якими відливають нові капітелі, пілястри та карнизи. Колони фасаду знову прикрасять характерні завитки іонічних капітелей. Кожен етап реставрації узгоджують з органами охорони культурної спадщини.
“Часто доводиться отримувати окремі дозволи навіть на такі речі, як колір покрівлі, колір швів або демонтаж елементів на фасаді”, — каже Віра Сарри, інженерка-будівельниця проєкту.
На горищі готується місце для монтажу основного купола — чи не найбільш впізнаваної деталі будівлі. Геометрію та пропорції купола відтворюють відповідно до історичного вигляду. Оскільки частина первинного купола зберіглася після пошкодження, з неї вдалося зняти точні заміри та виготовити шаблони для нових елементів.
Поряд зі збереженням історичних елементів реставрація будівлі передбачає суттєве поліпшення умов усередині ліцею: оновлення систем опалення, водопостачання, каналізації та електропостачання, комп’ютерних мереж, пожежної сигналізації, — усього, що потрібно для сучасних умов для навчання. Нові вікна та двері підвищать енергоефективність будівлі.
Невід’ємна складова проєкту — безбар’єрність. Пандуси і підйомники, санвузли з елементами доступності, тактильна плитка допоможуть дітям і дорослим із різними потребами пересуватися приміщеннями закладу. А щоб забезпечити навчання дітей у безпечних умовах під час повітряних загроз у підвалі площею близько 714 квадратних метрів облаштовують укриття, розраховане на 434 учнів і учениць та 51 особи з числа педагогічного й технічного персоналу.
Завершити відбудову планують наприкінці 2027 року, хоча непередбачувані роботи й ситуація в регіоні можуть вплинути на строки. Кожна відновлена арка, укріплена стіна й оновлений клас наближають ліцей до відкриття.
Фото: © Veronika Yaresko/UNOPS
