Візит директора ЦРУ до Москви не завадив Путін прийняти рішення про ескалацію війни, щоб зберегти свою владу і життя. Скоріше, навіть навпаки.
Про це пише The Economist, посилаючись на заяви джерел, наближених до Кремля.
29 серпня, зустрічаючись зі співробітниками та студентами одного з московських університетів, Володимир Путін заявив, що косатки харчуються білими ведмедями. «Це харчовий ланцюг», – заявив президент Росії. «Дітям треба пояснювати це, щоб вони розуміли, в якому світі ми живемо і чому ми проводимо спеціальну військову операцію» – так він називає війну Росії проти України.
Це твердження було фантастичним: немає жодного відомого випадку, коли косатка з’їла білого ведмедя. Але воно дало певне уявлення про хижацький світогляд Путіна. Останнім часом країни НАТО дедалі більше стурбовані напрямком його думок. Російська армія роками перебуває в глухому куті, щомісяця зазнаючи втрат або тяжких поранень десятків тисяч людей. Війна перетворилася на руйнівне змагання з атак безпілотників та ракет, які, хоча й руйнівні для України, завдають помітної шкоди і Росії. Але Путін не показує жодних ознак відступу. Побоювання полягає в тому, що він може спробувати вислизнути з того, що росіяни називають тупиком (глухим кутом), як він робив у минулому: знайшовши якийсь новий спосіб ескалації конфлікту.
Ознаки занепокоєння Заходу очевидні. 25 серпня Джон Реткліфф, директор американського ЦРУ, несподівано прилетів до Москви. Розходяться думки щодо того, чи він поїхав попередити Путіна не нападати на країни НАТО, чи щоб висловити похмуру оцінку перспектив Росії та переконати його повернутися до переговорів. Через три дні Фінляндія запросила допомогу шведських літаків та військових кораблів у моніторингу свого кордону з Росією на предмет вторгнень. Німеччина готується відкрито звинуватити Росію в атаці безпілотника в аеропорту Лейпцига 4 серпня та, ймовірно, запровадить подальші санкції. 20 серпня Румунія заявила, що знищила російський військовий безпілотник, який був спрямований на бурову платформу в її водах. 25 серпня Словаччина запобігла підпалу заводу з виробництва безпілотників.
Тим часом Путін припинив своє тривале мовчання щодо дедалі успішніших атак України безпілотниками на російські нафтопереробні заводи та логістичні центри, включаючи склади, що належать Wildberries, найбільшому російському інтернет-ритейлеру. У своєму зверненні 22 серпня він звинуватив Україну у відкритті «скриньки Пандори» та пообіцяв «удар у відповідь по найчутливіших секторах вашої економіки». Раніше того ж дня, виступаючи перед «Єдиною Росією», політичною партією Кремля, він відкинув будь-яку ідею про припинення війни. «Спеціальна військова операція триває», – пообіцяв він. «Ми рухатимемося тільки вперед».
Джерела, близькі до Кремля, кажуть, що після кількох тижнів роздумів протягом літа він, схоже, вирішив піти на ескалацію. Дійсно, давній соратник Путіна каже, що, ймовірно, він розглядав візит Реткліффа як ознаку слабкості Америки. За словами джерела, саме так президент інтерпретував візит до Москви у листопаді 2021 року Білла Бернса, директора ЦРУ Джо Байдена, щоб застерегти його від вторгнення в Україну. Він зробив це через три місяці.
Ніхто не може знати, що в голові Путіна. Але його причини для ескалації війни, як і рішення про вторгнення, є внутрішніми. Його головною метою завжди було збереження власної влади, а зрештою і свого життя.
Однією з проблем, що турбують Кремль, є зникнення мовчазної згоди громадськості на війну. Глибокі удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах та інтернет-магазинах, а також обмеження доступу до Інтернету, запроваджені службами безпеки, зруйнували видимість нормального життя. Левада-центр, незалежний соціолог, каже, що 57% росіян описують ситуацію як «напружену»; респонденти посилаються на війну, кількість загиблих, мобілізацію, атаки безпілотників та відсутність відчуття майбутнього. Довіра громадськості до телевізійної пропаганди падає, а молодь публікує заклики до припинення війни в соціальних мережах. Рейтинг схвалення Путіна знижується.
Настрій серед еліт ще більш погіршився. Найбільша проблема, каже один інсайдер, полягає не стільки в економіці чи відсутності військового успіху, скільки в часі, який війна змарнувала: яким би не був результат, майже п’ять років – це провал. Зростає відчуття, що цар голий, каже інший член еліти. Жодна з економічних чи політичних проблем Росії не є фатальною для Путіна: у нього є економічні ресурси та репресивний апарат, щоб продовжувати. Але сприйняття має значення.
Путін може висловлювати свої цілі мовою геополітики, але насправді він керується злочинною логікою свого режиму: ніколи не показувати слабкості. Російська система має високу толерантність до насильства, але не прощає невдач. Він, ймовірно, вважає, що завершення війни без досягнення навіть мінімальної мети – захоплення всього східного Донбасу України – поставить його під фізичну загрозу. («Вони мене повісять», – сказав він деяким своїм соратникам у певний момент під час війни, за словами інсайдера).
Тим часом продовження війни в її нинішньому вигляді не є рішенням. «Сценарії, засновані на інерції, невигідні Кремлю», – каже один із представників російської еліти: вони просто споживають економічні ресурси та марнують політичний капітал.
Все це може призвести до ескалації. Але незрозуміло, що це означатиме. Росія, ймовірно, посилить гібридну війну та саботаж проти союзників України та націлиться на маршрути постачання з Європи до України. Західні розвідувальні служби стурбовані тим, що Росія може націлитися на заводи в Європі, які виробляють матеріали для військових зусиль України. Але вони вважають, що Путін не хоче прямої військової конфронтації з НАТО.
В Україні ескалація значною мірою означає масштабування того, що Росія вже робить. 30 серпня Міністерство оборони Росії заявило, що готує масований удар по енергетичній інфраструктурі України. Але Україна вже очікує, що такими атаками в рамках повномасштабного наступу Росія намагатиметься зламати її волю цієї зими. Що стосується наземної війни, російські джерела кажуть, що Путін має намір кинути в м’ясорубку додатково 300 000-400 000 чоловіків. Йому не потрібно оголошувати нову хвилю мобілізації: він ніколи не призупиняв свій початковий наказ про мобілізацію. Додаткові люди, ймовірно, будуть набрані за допомогою примусу з боку регіональних урядів, щоб локалізувати будь-яке політичне невдоволення. Влада вже випробовує нову систему набору в Пензенській області, що знаходиться за 750 км на південний схід від Москви.
Путін також може посилити репресії проти нібито «внутрішніх ворогів» не тому, що вони становлять загрозу його владі, а тому, що йому потрібно продемонструвати силу. Ніщо з цього не вирішить жодної з проблем Росії. Це, ймовірно, лише посилить народні страждання та сприятиме нестабільності як всередині, так і за межами країни.
