У 2026 році від ТЦК та СП до поліції надійшло понад півтора мільйона звернень щодо розшуку громадян, які ухиляються від призову за мобілізацією.
Про це тимчасовий виконувач обов’язків голови Нацполіції Максим Цуцкірідзе заявив у інтерв’ю «Цензор.НЕТ».
Правоохоронці провели поспіль кілька масштабних спецоперацій з виявлення фактів зловживань у діяльності ТЦК і СП, зокрема, під час оформлення бронювання та ухвалення рішень військово-лікарських комісій, а також виявлення фактів можливого незаконного збагачення та недостовірного декларування тими, хто під час війни вирішив заробити на ухиленні від мобілізації.
— Максиме Сергійовичу, днями ви заявили, що повідомлено про підозри 76 керівникам ТЦК і СП різного рівня і ця робота буде продовжена. А також додали, що окремо слідчі працюють зі схемами фіктивного бронювання і наразі перевіряються обставини можливого незаконного бронювання майже 2,5 тис. військовозобов’язаних. В яких регіонах станом на зараз виявлено найбільше правопорушень, пов’язаних з ухиленням від служби?
— Найбільше таких проваджень маємо у великих промислових та прикордонних регіонах. На Дніпропетровщині їх понад 1,9 тисячі, на Закарпатті — близько 1,5 тисячі, понад тисячу — на Волині, Миколаївщині та Одещині. Значна кількість також у Львівській, Вінницькій, Харківській та Сумській областях.
Але загалом за час воєнного стану слідчі Національної поліції розслідували понад 20 тисяч кримінальних проваджень за фактами ухилення від призову за мобілізацією. Тобто це не проблема кількох областей — такі провадження є фактично по всій країні.
— Керівники ТЦК та СП якого саме рівня найчастіше стають фігурантами розслідувань і за якими статтями Кримінального кодексу?
— Близько 80 % керівників ТЦК, які потрапляють у поле наших розслідувань, — районного рівня. Загалом, як я вже зазначав раніше, про підозру повідомили 76 керівникам ТЦК обласного, районного та міського рівнів.
Схеми, які вони використовують, різні: десь беруть неправомірну вигоду за потрібне рішення, десь — за вплив на інших посадовців, десь ідеться про незаконне оформлення військово-облікових документів, зміни в базі “Оберіг”, фіктивну непридатність чи подальший виїзд за кордон. Найчастіше такі дії кваліфікуємо як одержання неправомірної вигоди або зловживання впливом — статті 368 і 369-2. В окремих провадженнях є й стаття 332 — незаконне переправлення через державний кордон. Залежно від конкретної кваліфікації максимальне покарання може сягати 12 років позбавлення волі, в окремих випадках — із конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.
У справах, пов’язаних із мобілізацією, відповідати за законом мають усі причетні. Не можна всю відповідальність зводити лише до військовозобов’язаного, який скористався схемою. Якщо незаконне рішення забезпечували посадовці чи посередники, їхні дії так само мають отримати правову оцінку.
До речі, ці питання — мобілізацію, фіктивне бронювання, СЗЧ і взаємодію між військовими та поліцією — ми нещодавно обговорювали на зустрічі з Головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим. Лише упродовж поточного року від ТЦК та СП до поліції надійшло понад півтора мільйона звернень щодо розшуку громадян, які ухиляються від призову за мобілізацією. Це велика спільна робота, де важливі постійний обмін інформацією і чітка взаємодія між усіма, хто за неї відповідає. Так само ми працюємо разом, коли виявляємо можливі зловживання з боку посадовців ТЦК, ВЛК чи інших структур, залучених до мобілізаційних процесів.
— Чи зафіксовані випадки, коли посадовці ТЦК діяли у складі організованих злочинних груп разом із цивільними посередниками?
— Так, і такі випадки непоодинокі. У схемі можуть бути задіяні кілька учасників — ті, хто домовляється, оформлює документи, має доступ до реєстрів або впливає на рішення інших посадовців. І серед них можуть бути не лише працівники ТЦК, а й члени ВЛК, військовослужбовці та цивільні посередники.
Наприклад, на Рівненщині посадовець районного ТЦК був організатором злочинної групи, до якої входили і цивільні. За гроші вони мали вплинути на посадовців ТЦК, щоб оформити військово-обліковий документ із відміткою про непридатність до служби та виключення з військового обліку.
На Херсонщині ми документували іншу схему: за 7 тисяч доларів з кожного військовозобов’язаного вносили недостовірні відомості до військово-облікових документів, а потім — до реєстру “Оберіг”. До неї були залучені службова особа ТЦК, старший офіцер, оператор ТЦК та працівник ЦНАП.
Якщо на незаконних рішеннях заробляють, ми маємо дивитися ширше — звідки у посадовця активи, чи відповідають вони його законним доходам, чи не оформлювалося майно на родичів або інших осіб.
Буквально у п’ятницю в межах операції “Декларант” у регіонах поліцейські спільно з ДБР та Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони провели понад сто обшуків за фактами можливого незаконного збагачення та недостовірного декларування. Серед фігурантів — посадовці закладів вищої освіти, ТЦК та СП, ВЛК, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інші суб’єкти декларування.
Перевіряємо походження їхніх активів. Наприклад, начальник районного ТЦК та СП на Буковині у 2023 році взагалі не декларував грошових заощаджень, а вже за 2024 і 2025 роки вказав відповідно 115 і 120 тисяч доларів готівкою. Під час обшуку в нього вилучили понад 100 тисяч доларів.
Вилучені документи та матеріали передаємо до НАЗК для відповідних висновків. Після цього, за наявності підстав, вирішуватиметься питання про повідомлення про підозру та подальшу долю необґрунтованих активів. Детальні результати цієї роботи поліція оприлюднить окремо.
— До яких галузей належать підприємства, які найчастіше фігурують у матеріалах щодо можливого незаконного бронювання?
— Найчастіше це комунальні підприємства, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а також підприємства критичної інфраструктури, зокрема паливно-енергетичного комплексу. Саме їхній статус може бути законною підставою для бронювання працівників.
Зараз у межах кримінальних проваджень ми перевіряємо обставини можливого незаконного бронювання майже 2,5 тисячі військовозобов’язаних. Одна з поширених схем — фіктивне працевлаштування: людину оформлюють на підприємство, яке має право бронювати працівників, хоча фактично вона там не працює. Є випадки, коли це за гроші організовують посередники або до інформаційних систем і реєстрів вносять недостовірні відомості.
І такі схеми підривають довіру до самого механізму бронювання. Коли хтось купує собі місце на підприємстві лише заради відстрочки, під підозру мимоволі потрапляють і ті, хто справді там працює та має законне право на бронювання. Тому для нас важливо не лише викривати зловживання, а й чітко відділяти їх від законного бронювання людей, чия робота справді потрібна державі.
— Що чекає на військовозобов’язаних, чиє бронювання визнають незаконним? Їх одразу мобілізують? І чи несуть вони відповідальність?
— Якщо встановлено, що законних підстав для бронювання не було, відстрочка анулюється. Але це не означає, що людину автоматично мобілізують наступного дня. Вона втрачає цю підставу для відстрочки і далі може бути призвана за процедурою, визначеною законом.
З відповідальністю так само не може бути автоматизму. Ми встановлюємо, як саме людина отримала бронювання, які документи подавала, чи брала участь у незаконній схемі і хто цю схему організував. І вже залежно від конкретних дій вирішується питання про адміністративну чи кримінальну відповідальність.
Для мене важливо, щоб тут не було спрощеного підходу: виявили незаконне бронювання — значить автоматично винен військовозобов’язаний. Слідство має встановити роль кожного: і того, хто скористався схемою, і тих, хто за гроші її забезпечив.
— Який відсоток вилучених постанов ВЛК слідчі вже повністю перевірили?
— Остаточну оцінку обґрунтованості рішень місцевих ВЛК дає Центральна ВЛК. Слідчі вилучають медичну документацію, перевіряють обставини її оформлення і, якщо матеріали дають для цього підстави, скеровують рішення на перегляд.
Загалом за період повномасштабного вторгнення скасовано 6,5 тисячі незаконних рішень ВЛК. Водночас понад 25,6 тисячі постанов місцевих ВЛК Центральна ВЛК залишила в силі, а ще більш як щодо 1,6 тисячі ухвалила рішення про переогляд без скасування постанов.
Ці цифри добре показують сам принцип: перевірка не дорівнює скасуванню рішення. Ми маємо знаходити конкретні зловживання, але так само маємо не зачепити законні висновки людей, які справді мають для них медичні підстави.
— Щоб це перевірити, залучаєте експертів і вони перевіряють медичну документацію, чи людина проходить ВЛК ще раз?
— Спочатку слідчі вилучають медичну документацію — результати обстежень, документи про лікування, саму постанову ВЛК і все, що стало підставою для її ухвалення.
Далі ці дані перевіряємо за іншими джерелами. Наприклад, за ухвалою суду можемо отримати інформацію операторів мобільного зв’язку і встановити, де фактично перебувала людина в період, коли за документами вона мала проходити обстеження чи лікування. Окремо звіряємо інформацію з електронною системою охорони здоров’я — чи були звернення до лікарів, обстеження, які діагнози та медичні висновки там зафіксовані.
Якщо є підстави, рішення ВЛК направляється на перегляд. За його результатами попередній висновок можуть залишити в силі, скасувати або сформувати новий. А якщо для розслідування потрібна додаткова оцінка стану здоров’я і є відповідні процесуальні підстави, призначається комісійна судово-медична експертиза.
— Як слідство забезпечує індивідуальний підхід, щоб випадково не скасувати законні висновки людей із реальними тяжкими хворобами чи пораненнями?
— Кожне рішення ВЛК перевіряється окремо — разом із медичними документами, на підставі яких воно було ухвалене. Сам факт того, що висновок ВЛК потрапив у поле зору слідства, не означає, що він незаконний або має бути скасований.
Якщо людина справді має тяжке захворювання чи наслідки поранення, це підтверджується медичною документацією, а рішення ВЛК, ухвалене відповідно до встановленого порядку, підстав для його скасування немає.
Відповідальність завжди має бути індивідуальною і ґрунтуватися на доказах. Для нас це принципове питання, тому маємо одночасно захищати державу від фіктивних діагнозів і людей — від необґрунтованого скасування законних висновків. Викриття конкретних зловживань не повинно перетворюватися на кампанію проти всіх ВЛК чи на презумпцію, що кожна непридатність куплена.
— Ви сказали, що 6,5 тисяч рішень ВЛК вже скасовано. Які медичні діагнози найчастіше фальсифікували у цих скасованих висновках? Як були побудовані ці схеми?
— Найчастіше маніпуляції стосувалися захворювань опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи та неврологічних захворювань. Також були випадки з психічними розладами, захворюваннями органів зору, слуху та внутрішніх органів. Ми перевіряємо не сам діагноз на папері, а чи підтверджується він реальними обстеженнями, лікуванням і медичними даними.
Схеми були різні: в одних випадках до медичних документів вносили завідомо неправдиві відомості про діагноз, на підставі якого людину визнавали не придатною до служби. В інших — за гроші виготовляли медичні документи з фіктивними діагнозами. До таких схем залучали членів ВЛК, працівників ТЦК, а в окремих випадках — і цивільних посередників.
— Чи оскаржують люди скасування висновків ВЛК або дії слідчих у судах?
— Так, такі випадки є. Люди, які не погоджуються з рішеннями Центральної ВЛК, звертаються до адміністративних судів і оскаржують їх. Це їхнє право і, зрештою, ще один механізм перевірки того, наскільки обґрунтованим було рішення.
На сьогодні інформації про остаточні рішення судів у цих справах у нас немає. А от випадків, коли в таких провадженнях оскаржували саме дії слідчих, за наявною в нас інформацією, не було.
— Виявляли випадки, коли хворих людей незаконно визнавали придатними, щоб фактично “замістити” тих, кому сфабрикували висновок ВЛК?
— Я б не пов’язував такі випадки із “заміщенням”, якщо такого зв’язку не встановлено доказами. Але якщо в межах конкретного провадження отримуємо дані, що людину з реальним захворюванням чи медичними протипоказаннями безпідставно визнали придатною до служби, ми це так само перевіряємо: на підставі яких документів ухвалили рішення, хто його ухвалював і чи були для цього законні підстави.
Для слідства принцип не змінюється залежно від того, в який бік було ухвалено можливе незаконне рішення. Ми маємо встановити факти і дати діям причетних правову оцінку.
— Омбудсмен Дмитро Лубінець неодноразово говорив про порушення прав громадян під час мобілізаційних заходів. Чи звертався він із такими фактами до Національної поліції? Які дії працівників ТЦК найчастіше стають предметом розслідувань?
— Ми розглядаємо всі звернення Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та його представників і постійно з ними взаємодіємо. Якщо в повідомленні є дані про можливе кримінальне правопорушення, поліція реагує в установленому законом порядку.
Наприклад, минулого четверга слідчі поліції Закарпаття за повідомленням Дмитра Лубінця розпочали два кримінальні провадження щодо службових осіб Берегівського РТЦК та СП. Йдеться про можливе несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем та зловживання службовим становищем — за частиною п’ятою статті 361 та частиною першою статті 364 КК України.
Якщо говорити загалом про провадження, в яких фігурують працівники ТЦК, серед найбільш поширених — можливе незаконне позбавлення волі або викрадення людини. Є також провадження щодо спричинення громадянам тілесних ушкоджень під час мобілізаційних заходів.
У кожному такому випадку ми встановлюємо, що саме відбулося: за яких обставин виник конфлікт, які дії вчиняли його учасники, чи застосовувалася сила, чи були для цього законні підстави та які ушкодження отримала людина.
Моя позиція тут проста: посада не дає імунітету від відповідальності. Але й рішення про винуватість не ухвалюються з відео в соцмережах чи самого факту конфлікту — для цього слідство має встановити обставини і зібрати докази.
