Мільйони українців, які проживають у Польщі, можуть стати ключовим питанням на парламентських виборах наступного року, оскільки настрої політичних правих змінюються проти Києва.
Про це пише Politico.
Польща та Україна мають спільного ворога — Росію — але суперечка щодо масових вбивств вісімдесятилітньої давності все частіше використовується як зброя у внутрішній політиці з обох сторін.
Історична ворожнеча почалася в травні, коли президент України Володимир Зеленський назвав українську військову частину на честь «Героїв УПА», що обурило Польщу. Українська повстанська армія, відома як УПА, вбила десятки тисяч поляків під час Другої світової війни під час етнічних чисток на території сучасної західної України.
З польського боку, гарячі дебати щодо кроку Зеленського вже загрожують негативно вплинути на вирішальні загальні вибори наступного року, оскільки націоналістичний табір бачить у цьому можливість набрати очки проти проєвропейських центристів.
Для українців та сама суперечка перетворюється на визначальну червону лінію, яка визначає, чи можуть сторонні диктувати своїх національних героїв, і стала політично важливою для Зеленського. Росія веде війну, зображуючи Україну як штучну державу, тому Київ захищає власні націоналістичні символи.
«Ніхто інший ніколи не диктуватиме українцям, яких героїв шанувати, які свята святкувати чи яку історію вивчати», – заявив цими вихідними Кирило Буданов, керівник офісу Зеленського.
Для Польщі різанина УПА була геноцидом. Для України УПА були борцями за свободу, які боролися з Радянським Союзом під час і після Другої світової війни, і чия спадщина зараз надихає у боротьбі проти Росії.
Націоналістичний президент Польщі Кароль Навроцький відповів на це позбавленням Зеленського найвищої польської нагороди: Ордена Білого Орла.
Зеленський негайно упакував медаль у коробку та відправив її назад до Варшави. Минулого тижня він також пропустив важливу конференцію з питань відновлення та реконструкції України у північнопольському місті Гданськ.
Для проєвропейського коаліційного уряду прем’єр-міністра Дональда Туска це потенційне погіршення одного з найважливіших союзів війни є болісним відхиленням від пріоритету: спільного фронту проти Кремля. Але, знаючи про поширені в країні чутливі питання, він обережно закликає політиків з обох сторін охолодити напруженість, звинувачуючи обидві сторони у «стратегічній помилці» в історичній боротьбі.
Туск балотується на переобрання наступного року, і головне питання полягає в тому, чи замінить його коаліцію націоналістична партія «Право і справедливість» (PiS) — пов’язана з президентом Навроцьким — можливо, разом з антиукраїнськими ультраправими.
Це робить Україну та, за оцінками, 2 мільйони українців у Польщі — близько 1 мільйона з яких прибули після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році — визначальною темою передвиборчої кампанії. Зростає розчарування через передбачуваний тиск, який біженці чинять на державні служби, і праві бачать свій момент для удару.
Чоловік тримає рекламні книги перед передвиборчим мітингом Кароля Навроцького, кандидата на президентських виборах у Польщі 2025 року, підтриманого польською правою партією «Право і справедливість» (PiS). | Сергій Папон/AFP via Getty Images
Хоча уряд Туска вороже налаштований до Навроцького, він обмежує соціальну допомогу українцям, зокрема людям похилого віку та маленьким дітям.
Політичні ігри
Зеленський заявив українським ЗМІ, що позбавлення Навроцьким Ордена Білого Орла тісно пов’язане з внутрішньою політикою Польщі.
«У них вибори у 2027 році. Нам тут немає чого робити, це їхня внутрішня справа», — сказав Зеленський.
Але Навроцький відкинув звинувачення у тому, що він грається в політику.
«Шановний Володимире, пане Президенте, суперечка взагалі не стосується внутрішніх питань Польщі. Таких питань немає, бо всі поляки знають і розуміють, скільки зла українські націоналісти заподіяли Польщі, польським жінкам, польським чоловікам і польським дітям», – відповів він.
Навроцький, чиїм центральним меседжем президентської кампанії минулого року було «Польща понад усе! Поляки понад усе!», також попередив, що Варшава може заблокувати шлях України до вступу до ЄС, якщо Київ не визнає масові вбивства та не вибачиться.
Такі погрози є серйозним поворотом для двох країн, які десятиліттями прагнули співпрацювати над подоланням своєї складної історії, причому лідери обох країн відкривають пам’ятники воєнним вбивствам, а Київ нещодавно погодився дозволити ексгумацію та перепоховання жертв УПА.
Аркадіуш Мулярчик, член Європейського парламенту від ПіС, не сумнівався, хто винен.
«Політичний клас у Польщі – і я думаю, що всі політичні сили в Польщі – знають, хто зараз Зеленський».
«Вони знають, як діють українці, що це все ще пострадянська країна з пострадянською ментальністю, де методи та дипломатія не працюють, а радше, я б сказала, сила та зарозумілість», – сказав він POLITICO.
Але Рената Менковська-Норкене, політолог Варшавського університету, сказала, що суперечка щодо УПА глибоко вкорінена в польській політиці.
«Президент визнав, що громадський настрій змістився більше проти України та українців, і дійшов висновку, що він насправді нічим не ризикує», – сказала вона. «Суперечка щодо історії дозволяє йому консолідувати навколо себе та свого рішення праві та націоналістичні кола, і це буде важливо напередодні виборів».
Польща розлючена українцями
Після раннього спалаху солідарності після повномасштабного вторгнення Росії настрій у Польщі змінився.
Жінка тримає банер з написом «Свобода», беручи участь у мітингу на підтримку України з нагоди 4-ї річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну у Старому місті Варшави. | Войтек Радванський/AFP via Getty Images
«Ми розуміємо, що Україна перебуває у стані війни, і ми хочемо, щоб Україна виграла цю війну проти Росії, але ми не можемо дозволити, щоб Польщу та поляків так неповажали», — сказав Рафал Бохенек, депутат парламенту та речник партії «ПіС».
З моменту перемоги на президентських виборах минулого року Навроцький посунув табір «ПіС» далі праворуч, часто об’єднуючись із двома ультраправими партіями — лібертаріанською Конфедерацією та антисемітською Конфедерацією Польської Корони, обидві з яких дотримуються різко антиукраїнських поглядів.
«Безумовна допомога та фінансування з боку уряду в Києві, а також затягування польської держави в борги для фінансування корумпованого уряду в Києві, є абсолютно шкідливими та ірраціональними», — сказав лідер Конфедерації Кшиштоф. Босак заявив у понеділок.
Гжегож Браун, лідер Конфедерації Польської Корони та член Європейського парламенту, який загасив вогнегасником свічки в ханукальній менорі в польському парламенті, цього тижня закликав до припинення військової допомоги Україні.
«Київський режим не є ні союзником, ні другом. Він ворог польської нації та польської держави», – сказав він на мітингу, присвяченому пам’яті різанини воєнного часу.
Ці погляди зараз дедалі поширеніші в Польщі.
Дослідження фокус-груп, проведене державною соціологічною компанією CBOS, показало цього тижня, що поляки зацікавлені в політиці, яка б надавала їм перевагу над українцями, які, за словами респондентів, «зловживають їхніми правами в Польщі».
Соціальна допомога українцям у Польщі стає дедалі делікатнішим питанням, навіть попри те, що економічні дослідження показують, що Польща виграла від припливу працездатних українців.
Опитування SW Research, проведене на початку цього місяця, показало, що 51,9 відсотка респондентів заявили, що їхнє ставлення до України та Зеленського погіршилося після рішення Зеленського щодо військового підрозділу УПА.
Польські соціальні мережі були поглинуті відео, на якому польський покупець переслідує та ображає продавця українського магазину, якого пізніше заарештували. Це питання стало величезною національною історією.
ПіС продовжує атакувати Туска та уряд за те, що вони занадто м’які щодо України. Партія також обіцяє жорсткішу позицію щодо Києва, якщо повернеться до влади наступного року.
«Польське суспільство лікується від певного ідеалізму, ідеї, що щось можна побудувати з Україною на основі партнерства. Ми бачимо, що це неможливо». Тож відтепер це має бути лише жорстка, прагматична позиція», – сказав депутат Європарламенту Муларчик.
У Києві також загострюються настрої.
Цього тижня Зеленський оголосив про створення національного пантеону на честь героїв України. Частина послання звучала так, ніби воно було спрямоване на Варшаву.
«Імена всіх героїв, які протягом століть і епох боролися за Україну та надихали Україну, будуть єдиними та навічно вписані в нашу історію… ніхто ніколи не вкаже нам, як жити, як говорити, кого любити, кому бути вдячними чи яких героїв шанувати», – сказав Зеленський.
Буданов назвав боротьбу між Варшавою та Києвом «серйозною помилкою», але попередив, що «як то кажуть, буде ще більше, якщо всі трохи не сповільняться».
Тадеуш Іванський, керівник відділу Білорусі, України та Молдови державного аналітичного центру «Центр східних досліджень», заявив, що скоротити розрив між польською та українською перспективами буде надзвичайно складно.
«Зеленський витримав величезний тиск з боку Росії та величезний тиск з боку Трампа, який намагався зламати його та змусити піти на різні поступки. Тож цей тиск з боку Польщі — щоб він відмовився від УПА — ледве помітний у порівнянні», — сказав Іванський виданню POLITICO.
