Європейська комісія готує пропозицію щодо захисту українських біженців у ЄС з березня 2027 року.
На початку березня 2022 року для підтримки українців ЄС активував директиву про тимчасовий захист. Спочатку вона мала діяти лише рік, але згодом строки продовжили. Востаннє – до березня 2027 року, пише РБК.
Після завершення цього терміну планують зміни. Як передає Politico, це питання стало предметом обговорення на нещодавній зустрічі міністрів внутрішніх справ ЄС у Люксембурзі.
“Тепер Комісія підготує пропозицію щодо захисту біженців з України з березня 2027 року (коли закінчиться термін дії чинного режиму). Тоді Рада ЄС прийме рішення на основі цієї пропозиції”, – підтвердила на запит РБК-Україна речниця Єврокомісії Елетра ді Масса.
У Єврокомісії наголосили, що допомога Україні є непохитною, і “будь-яка нова пропозиція буде на підтримку України та українців”.
Нагадаємо, Європейський Союз планує подовжити тимчасовий захист для біженців після березня 2027 року, проте на українців можуть чекати зміни.
Зокрема, у Раді ЄС тривають дискусії щодо можливого запровадження обмежень для чоловіків мобілізаційного віку, які приїжджатимуть до Європи вперше. Водночас у Єврокомісії заспокоїли, що нові правила не зачеплять тих, хто вже має статус захисту.
Тим часом у Чехії хочуть скасувати статус тимчасового захисту для українських біженців. Подальше перебування українців в країні опинилося під питанням через нібито незадоволення місцевих громадян та політичні суперечки щодо їхньої ролі в економіці.
Водночас тривала еміграція та адаптація змушують багатьох українців замислюватися про репатріацію. У деяких державах відсоток тих, хто хоче їхати додому, залишається досить високим. Раніше РБК-Україна вже публікувало топ країн ЄС, де українці найчастіше планують повернення додому.
Основними чинниками для повернення стають сувора бюрократія, складна податкова система та невідповідність європейського побуту початковим очікуванням. Чимало емігрантів стикаються з фінансовим виснаженням та серйозною кризою.
Одним із найбільших шоків, зокрема, стає тотальний консерватизм у Німеччині, де після звичної для українців цифровізації людям доводиться мати справу з паперовим пеклом та “цифровою кам’яною добою”.
