На Марсі майже немає корисних ресурсів, показує нове дослідження


21:4311.09.2023

Одна з причин, чому вчені так завзято прагнуть до космосу, полягає в наявності там майже безмежної кількості цінних ресурсів. Найбільшою мрією дослідників є Психея, найдорожчий і найбагатший ресурсами астероїд Сонячної системи. А от Марс виявився дуже бідним на корисні копалини, пише 24. Нова теорія пояснює, чому так сталося.

Земля і Марс схожі, але водночас у них багато відмінностей. Вчені виявили, що Земля набагато багатша на мінерали, ніж Червона планета. Наша планета містить 6000 різних мінералів, тоді як на Марсі їх виявлено поки що всього 161. Стаття вчених Наукового інституту Карнегі вказує, що на мінеральне різноманіття Землі вплинули щонайменше дві події.

Еволюція мінералів на Землі та Марсі почалася 4,56 мільярда років тому. У цей період вулканічна активність відігравала важливу роль. Перші мінерали, найімовірніше, утворилися безпосередньо з магми, яка охолоджувалась. Гідротермальна активність також сприяла появі нових мінералів на обох планетах. Однак на Землі процеси диверсифікації мінералів відбулися, коли почалася тектоніка плит (близько 3 мільярдів років тому) і з’явилося життя (3,8 мільярда років тому). На Марсі жоден із цих процесів, судячи з наявних даних, не відбувався. У результаті еволюційний розвиток планет пішов двома різними шляхами.

Найбільш ранні мінерали Марса утворилися так само, як і на Землі. Тобто вони починалися як магматичні породи. Згодом кристали, що утворилися у вигляді базальтових магматичних порід, вийшли на поверхню. Інші утворились унаслідок осадження первинних мінералів із води (імовірно, у морях та озерах), а також унаслідок гідротермальних процесів і процесів вивітрювання.

Гідротермальне мінералоутворення на Марсі пов’язане як із вулканами, так і з активністю ударних розломів. Ударні зіткнення метеоритів створювали зони розломів і сприяли утворенню нових мінералів. У результаті таких процесів на Марсі було виявлено щонайменше 65 основних мінералів. Крім того, поверхневі процеси, пов’язані зі взаємодією води та гірських порід в озерах, океанах і річкових потоках, додатково сприяли формуванню вторинних мінералів. Наприклад, на Марсі виявлено родовища бору, що підтверджує наявність води, яка протікала там у минулому.

Вчені отримують дані про топографію Марса та елементний склад марсіанських порід за допомогою орбітальних апаратів, посадкових модулів і марсоходів. Крім того, марсіанські метеорити, які падають на Землю, надають додаткову інформацію про мінерали Марса “з перших рук”. Усі ці методи поки що підтвердили існування на Червоній планеті 161 мінералу. На Землі ж їх відомо понад 6000. Вони існують у різних фазах, включно з первинними магматичними, осадовими та приповерхневими метаморфічними породами. Відомих зразків гірських порід, що вийшли на поверхню, на Марсі поки не так багато.

Таким чином, утворення мінералів на Марсі та Землі йшло різними шляхами після загалом схожого початкового етапу формування планет. Загальна кількість марсіанських мінералів, імовірно, буде на порядок меншою, ніж на Землі. Поки що вчені виявили на Марсі тільки 20 первинних і вторинних способів мінералоутворення. На Землі їх щонайменше 57, і це, ймовірно, пояснює великі відмінності між планетами.

Але не варто забувати, що всі людські апарати, які наразі були відправлені на Марс, можуть бурити його поверхню лише на незначні відстані, які вимірюються сантиметрами. Корисні копалини ж найчастіше залягають в сотнях, а то й тисячах метрів під поверхнею. Тож для найточніших висновків нам потрібно висаджувати на планеті зовсім іншого типу машини.

Читайте: NASA успішно випробувало ракетні двигуни для старту з поверхні Марса



© Inshe.tv

Share Button
TwitterFacebookGoogle PlusYoutube