Командир 30-го Корпусу морської піхоти Дмитро Делятицький повідомив про передачу командування корпусом і перехід на посаду командувача морської піхоти ВМС ЗСУ.
“Я не прощаюся з морською піхотою. Я отримую інший рівень відповідальності та продовжуватиму службу разом із вами вже на посаді командувача морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України”, – написав Делятицький у Facebook.
-Морські піхотинці, сержанти, офіцери, побратими.
Сьогодні я передаю командування 30 корпусом морської піхоти. Для мене це не просто зміна посади. За час, який ми пройшли разом, корпус став частиною мого особистого військового шляху, а головне — я мав честь відповідати за людей, які щодня виконують надзвичайно складну роботу.
Коли я приймав командування, перед нами стояло завдання побудувати корпус. Потрібно було створити систему, здатну планувати, управляти, забезпечувати, готувати людей, накопичувати досвід і змінюватися швидше, ніж змінюється війна.
Не все вдалося зробити так швидко, як хотілося. Не всі рішення були простими. Але корпус, який я сьогодні передаю новому командиру, і корпус, який ми починали будувати, — це вже різні за можливостями структури. Ми сформували повноцінні органи управління. Посилили артилерію, розвідку, інженерну складову, логістику та безпілотні спроможності.
Окремо хочу сказати про те, що вважаю головним. Про людей. За ці роки війна змінилася сильніше, ніж багато хто міг уявити. Дрони змінили поле бою. Але є річ, яка не змінилася. Позицію все одно займає і тримає людина. Рішення все одно приймає людина. Пораненого витягує людина. Побратима прикриває людина. І відповідальність за результат теж лежить на людях.
Тому найважливіше, що я забираю із собою з посади командира корпусу, — це не цифри у звітах і не перелік проведених заходів. Це люди, яких я мав честь бачити в роботі. Командири, які приймали рішення у складній обстановці. Сержанти, на яких реально тримаються підрозділи. Піхотинці. Артилеристи. Розвідники. Оператори безпілотних систем. Медики. Інженери. Зв’язківці. Логісти. Водії. Механіки. Усі ті, кого не завжди бачать у відео чи зведеннях, але без кого корпус просто не працює.
Я знаю ціну цієї роботи. Ми втрачали людей. І жоден звіт про результат не перекреслює цієї ціни. Я пам’ятаю наших загиблих морських піхотинців. Пам’ятаю тих, хто сьогодні проходить лікування і реабілітацію. Тих, хто перебуває в російському полоні. Тих, кого досі шукають їхні родини. Для командира відповідальність за людей не закінчується після того, як підрозділ повернувся із завдання. І я хочу, щоб цей принцип залишався одним із фундаментальних для морської піхоти.
Попереду багато роботи. Бо корпус ще формується. Я говорив раніше, що ми будуємо фундамент. Сьогодні можу сказати: частину цього фундаменту ми вже заклали. Але будівництво не завершене. І воно не повинно залежати від прізвища одного командира. Сильна військова структура саме тим і відрізняється, що продовжує працювати після зміни людей на посадах.
Щодо мене — я не прощаюся з морською піхотою. Я отримую інший рівень відповідальності та продовжуватиму службу разом із вами вже на посаді командувача морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Досвід 30 корпусу — і позитивний, і той, за який ми заплатили помилками та важкими уроками, — має працювати на всю морську піхоту.
Ми повинні розвивати її як єдину систему. З єдиними вимогами до підготовки. З сильним сержантським корпусом. З професійними командирами. Зі спроможностями на землі, на воді й у повітрі. З технологіями, які реально доходять до підрозділів. І головне — з повагою до людини, яка цими спроможностями користується і заради якої вся ця система існує.
Я служу в морській піхоті багато років. За цей час вона змінювалася не один раз. Я пам’ятаю Крим. Пам’ятаю, з чим ми виходили звідти у 2014 році. Пам’ятаю, як фактично заново збирали підрозділи, як вчилися, помилялися, воювали, втрачали побратимів і ставали сильнішими. Тому добре розумію, що сила морської піхоти — в людях, які в потрібний момент залишалися вірними своєму рішенню. Сьогодні таких людей у морській піхоті десятки тисяч. І моя відповідальність на новій посаді — зробити все, щоб вони були краще підготовлені, краще забезпечені, мали сильних командирів і поверталися зі своїх завдань.
Дякую кожному морпіху 30 корпусу за спільну службу. Дякую за роботу. За довіру. За критику, коли вона була потрібна. За рішення, які ви брали на себе. За те, що у найважчі моменти залишалися поруч зі своїми. Ми продовжуємо одну справу. Змінюються посади. Відповідальність залишається.
Слава морській піхоті!
Слава Україні!
