Новий прогноз, підготовлений кліматичною агенцією ООН – United Nations та Всесвітньою метеорологічною організацією – World Meteorological Organization, свідчить про високу ймовірність того, що найближчі п’ять років стануть найспекотнішими за весь період спостережень, пише 24.
Згідно з розрахунками, існує приблизно 75 % шансів, що середня глобальна температура у 2026 – 2030 роках перевищить критичний рівень у 1,5 градуса Цельсія порівняно з доіндустріальною епохою, визначений у межах Паризької кліматичної угоди – Паризька кліматична угода.
Крім того, ймовірність того, що хоча б один із наступних п’яти років поб’є температурний рекорд 2024 року, оцінюється у 86 %. Експерти також вважають, що існує 91 % шанс, що один із цих років тимчасово перевищить поріг у 1,5 градуса Цельсія.
За словами авторів звіту, потепління не є рівномірним і може пришвидшуватися через природні цикли, зокрема явище Ель-Ніньйо, яке тимчасово підвищує глобальні температури. Кліматологиня Мелісса Сібрук з Метеорологічної служби Великої Британії зазначила: “Важливо розуміти, що 1,5 градуса – це не обрив, з якого ми падаємо. Кожна десята градуса приносить дедалі серйозніші наслідки”.
Вона додала, що навіть короткочасне перевищення цього рівня означатиме різке зростання екстремальних погодних явищ, які можуть перевищити адаптаційні можливості міст і сільського господарства.
Кліматологиня Фрідеріке Отто з Імперського коледжу Лондона також попереджає:
“Ми побачимо події, настільки спекотні, вологі або сухі, що вони перевершать усе, що ми знали раніше. Це означає втрати життів, шоки для цін на продукти та сильніші пожежі”.
Окрему увагу дослідники приділили Арктиці. За прогнозами, регіон нагрівається приблизно у 3,5 раза швидше, ніж середній показник по планеті. Очікується, що протягом найближчих п’яти зим температура в Арктиці буде приблизно на 2,8 градуса Цельсія вищою за середні значення кінця XX століття.
Причина полягає у так званому “петлевому ефекті”: танення льоду зменшує відбиття сонячного світла, що ще більше прискорює нагрівання.
Також прогнозується подальше скорочення літнього морського льоду, що має глобальні наслідки для кліматичної системи.
У звіті попереджають про підвищений ризик посухи в басейні Амазонки. Це може вплинути не лише на місцеві громади, але й на всю планету, адже тропічні ліси сьогодні поглинають значну частину вуглекислого газу.
Як зазначають експерти ООН, у разі посилення посухи Амазонка може втратити здатність бути “поглиначем вуглецю” і частково перетворитися на джерело викидів. Водночас у регіоні Сахель в Африці очікується протилежна тенденція – збільшення кількості опадів, що може призвести до раптових повеней і додаткових ризиків для населення.
Генеральний секретар ООН з кліматичних питань Саймон Стілл заявив:
“Попри певний прогрес останніх років, глобальне потепління все ще випереджає зусилля людства щодо його стримування. Екстремальна спека, шторми, повені та посухи вже завдають величезної шкоди економікам і людям”.
Дослідники використовували близько 200 комп’ютерних симуляцій із 13 міжнародних кліматичних моделей. Усі вони вказують на прискорення змін у порівнянні з попередніми десятиліттями.
За оцінками, планета вже зараз нагрівається швидше, ніж у середньому за останні десятиліття XX століття, що викликає дискусії серед науковців щодо темпів подальших змін.
