Підрозділи українських Сил оборони почали справжнє “полювання” за російськими системами протиповітряної оборони. Кількість знищених цьогоріч зенітно-ракетних комплексів (ЗРК) і радіолокаційних станцій (РЛС) вже перевищує торішні показники. Як і для чого ЗСУ пробивають собі “діру” в повітряному просторі РФ і на окупованих територіях?
Про це пише ВВС.
За даними генштабу Збройних сил України, протягом зими 2025/26 років вдалося уразити 55 російських систем ППО. Тут враховані ЗРК, радари, станції спостереження та інша спеціалізована техніка.
Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (“Мадяр”) 16 березня повідомив, що за половину першого весняного місяця вдалося уразити ще 23 об’єкти протиповітряної оборони. Він назвав це “весняним ППОцидом”.
Тобто загалом за зиму і початок весни РФ втратила, за оцінками української сторони, майже 80 засобів ППО.
Для порівняння, міжнародний OSINT-проєкт Oryx, що займається підрахунком знищеної військової техніки, встановив за візуальними підтвердженнями ураження 100 російських систем ППО (77 зенітно-ракетних комплексів і 23 радарів) протягом усього 2025 року.
Що відбувається?
Для атак українці використовують переважно міддл-страйк дрони власного виробництва, наприклад FP-2 від Fire Point.
Вони керуються за допомогою супутникового зв’язку, а значить майже невразливі для російського РЕБу і можуть летіти по складній траєкторії до цілі, оскільки оператор керує БПЛА в онлайн-режимі.
Бойової частини дрона, яка може досягати 100 кг, зазвичай вистачає для нанесення суттєвих пошкоджень чи повного знищення великих об’єктів, якими є радіолокатори чи пусково-заряджальні машини ЗРК.
Виявляють російські комплекси українські малопомітні БПЛА-розвідники або системи РЕР (радіоелектронної розвідки), які фіксують випромінення РЛС.
Суттєве посилення ударної роботи ЗСУ останнім часом саме по техніці ППО відмічають як українські джерела, так і російські воєнні оглядачі.
Наприклад, великий Z-канал “Два майора” (майже 1,2 млн підписників в Телеграмі) звертає увагу, що РФ на відміну від України не отримує на постійній основі зенітні керовані ракети для ЗРК від партнерів. А значить, може стикнутися з їх дефіцитом.
“Противник не просто так вибиває ППО і працює британськими/американськими ракетами по нашому прикордонню. Київ лише є першим тараном проти нашого військового потенціалу, який ЗСУ намагаються сточити перед чимось більшим“, – вказано в дописі на каналі.
Ще один великий телеграм-канал “Военный осведомитель” (616 тис. підписників) прогнозує, що російська протиповітряна оборона в Криму може колапсувати вже протягом поточного року.
“Є відчуття, що якщо нічого не вигадати для протидії масовим українським дронам на “Старлінку”, то за рік як мінімум у Криму система ППО або просто вийде з ладу, або почне витягувати на себе дедалі більше ЗРК та РЛС з інших регіонів, оголюючи вже їх”, – йдеться в дописі.
Експерт з російських збройних сил, старший науковий співробітник Джеймстаунського фонду (США) Павло Лузін каже, що втрати РФ “дуже чутливі”, але наскільки вони критичні – визначити складно.
“Єдине, у чому можна бути більш-менш впевненим – це в тому, що масштаби російських втрат у силах ППО дуже чутливі і ці втрати Росії дуже складно компенсувати. Звідси можна припускати, що Росії доводиться перерозподіляти наявні системи ППО, щоб закривати проріхи, що утворюються”, – сказав він ВВС News Україна.
Знищення ЗРК
Найбільшу кількість об’єктів ППО за минулі місяці знищили на південному напрямку, зокрема на Запоріжжі, Херсонщині, на півдні Донеччини та в Криму.
Так, в січні українські військові за допомогою ударів БПЛА змогли знищити на окупованій території Запорізької області ЗРК “Тор”, “Тунгуска”, “Оса”.
Це зенітно-ракетні комплекси ближньої дії для тактичної ланки на полі бою, тобто вони мають захищати повітряний простір навколо певного об’єкта. Дальність ураження до 15-20 км.
Насамперед вони призначені для боротьби з безпілотниками, гелікоптерами і літаками противника.
Протягом лютого і березня командування ЗСУ повідомляло про ураження таких ЗРК стратегічного рівня, як С-300ВМ (атакований поблизу Маріуполя), “С-400 Триумф” (уражений в Криму), С-300В (атакований на Луганщині) і С-300 (атакований на Херсонщині).
Вони здатні закривати територію на відстань до 200-250-300 км і збивати не лише аеродинамічні, але й балістичні цілі. Новітній комплекс ППО “С-400 Триумф”, за даними російських джерел, здатен атакувати ціль навіть на відстані 380 км.
Крім цього, українцям вдалося уразити відразу декілька ЗРК “Панцирь-С1”, які в РФ є основним засобом для боротьби з українськими дронами.
Цей засіб ППО має дві потужні скорострільні гармати, призначені саме для збиття малогабаритних БПЛА.
Один з українських підрозділів СБС, а саме 429 бригада “Ахіллес”, повідомила, що лише протягом лютого на Бєлгородському напрямку уразила п’ять російських комплексів “Панцирь-С1”.
РФ, за даними українських спецслужб, може виробляти близько 30 таких систем на рік.
Проблеми Кремля пов’язані не тільки зі знищенням цієї дороговартісної техніки, але і з систематичним знищенням її “очей” – радіолокаційних систем.
Це технічно складні і вартісні об’єкти, які призначені для моніторингу повітряного простору на сотні кілометрів і завчасного виявлення потенційних загроз, як от літаки, дрони, крилаті і балістичні ракети.
Більшість з атакованих російських РЛС – це сучасні системи з ФАР (фазованими антенними решітками). Тобто це антени, що сканують простір без механічного повороту радара, а завдяки керуванню групами випромінювачів.
Представник українського виробника засобів радіоелектронної розвідки і радарів сказав ВВС, що виготовлення чи ремонт ФАР – це складний високотехнологічний процес. Росія, за його даними, вже стикається зі значними складнощами і відсутністю компонентної бази для відновлення своїх пошкоджених РЛС.
Без “очей”
З початку 2026-го українським армійцям вдалося уразити майже таку ж кількість російських радарів, як за весь минулий рік.
Згідно з офіційними повідомленнями генерального штабу ЗСУ, а також окремих підрозділів Сил оборони, з початку поточного року вдалося знищити близько 22 РЛС, переважна більшість з них – у Криму.
“Системне знищення радіолокаційних станцій та пунктів управління БпЛА послаблює можливості противника з контролю повітряного простору, координації дронів і прикриття своїх військ” – пояснював такі дії Генштаб.
Визначення, які саме РЛС були атаковані, дає розуміння про появу можливого дефіциту цих систем в російській армії.
Зокрема, Головне управління розвідки (ГУР) в лютому повідомило про ураження в Криму радіолокаційної станції виявлення повітряних цілей “Сопка-2”.
Цей потужний радар почав вироблятися в РФ лише 15 років тому і призначався він для роботи в арктичних умовах. Відповідно, на озброєнні його в Росії мали ті військові частини, які відповідали за моніторинг повітряного простору на крайній Півночі, але аж ніяк не в Криму.
Найлогічніше пояснення, що “Сопку-2” перемістили на окупований півострів саме через дефіцит інших РЛС, які українські сили знищили перед цим.
Крім того, 9 березня Сили спеціальних операцій виклали відео ураження і повідомили про знищення відразу чотирьох великий кримський радіолокаційних станцій, одна з яких – це 5Н84А “Оборона-14”.
Цей комплекс створили майже 70 років тому і, відповідно, він не є надійним засобом для виявлення повітряних цілей в сучасних умовах. Тож вірогідно росіяни задіяли його для моніторингу лише через дефіцит новіших засобів.
Щоправда, аналітики допускають, що Росія все ж могла провести його суттєву модернізацію, щоб він відповідав вимогам часу.
Ще одна знищена РЛС – це 64Н6 (за кодифікацією НАТО Tombstone або ж “Надгробок”).
Про її ураження у березні повідомив командувач СБС Роберт Бровді. Цей комплекс є важливою складовою частиною зенітно-ракетних систем С-300ПМ і С-400.
Він дозволяв російській армії моніторити повітряний простір на півдні України на глибину до 300 км, супроводжуючи одночасно до 200 цілей.
Загалом за минулі тижні українські війська далекобійними дронами знищили такі потужні і сучасні радіолокаційні комплекси РФ, як “Противник-ГЕ”, Терек”, “Подльот”, “Небо-СВУ”, “Небо-М”, “Небо-У”,”Каста 2Е2″ і “Ястреб А-В”.
Вони коштують від декількох десятків до сотень мільйонів доларів та виробляються обмеженими партіями на російських підприємствах.
Коридор для ракет і дронів
Очевидний задум українського командування – це пробити “коридор” в російському радіолокаційному полі, яким зможуть літати далекобійні ракети та безпілотники ЗСУ вглиб території РФ.
Не випадково для реалізації цього плану обраний Крим і південь України. Цей регіон вже тривалий час має суттєво ускладнену військову логістику для РФ – пошкоджений Кримський міст, регулярні атаки на пороми і залізничні шляхи сполучення.
Все це створює об’єктивні труднощі для заміни і ремонту систем ППО. При цьому і залишити зовсім беззахисним окупований півострів Кремль не може собі дозволити.
Тому і доводиться переміщувати сюди радарні системи з далекої Півночі чи розконсервовувати старі радянські.
Водночас великі водні простори Чорного і Азовського морів, що оточують Крим, створюють додаткові складнощі для моніторингу повітряної обстановки і виявлення ворожих об’єктів, особливо якщо вони летять низько над водою.
Сама ж РФ часто використовує цю особливість для прокладення маршрутів своїх крилатих ракет і ударних дронів над руслами річок під час атак на Україну.
Іван Киричевський, військовослужбовець 413-го полку СБС “Рейд”, каже, що вже бачить ознаки “обмеженості” російської системи прикриття повітряного простору. Його підрозділ лише за минулі 5 днів знищив три зенітно-ракетних комплекси “Тор”, останній з яких на півдні Запорізької області. При чому знищені вони були на суттєвому віддалені від лінії фронту.
“На мою думку, вже починає проглядатися закономірність, що їм (російським військам. – Ред.) зараз замість суцільної смуги прикриття повітряного простору доводиться переходити до об’єктового принципу, тобто коли прикриваються лише важливі логістичні комунікації чи об’єкти”, – каже він BBC News Україна.
При цьому він вважає, що в даній ситуації скоріше Україна посилила свої спроможності для ураження, ніж Росія послабила свою протиповітряну оборону.
На думку Киричевського, інтенсифікація ударів ЗСУ саме по цій військовій техніці є частиною “стратегічного замислу” Генштабу, що може бути пов’язаний з подіями безпосередньо на фронті, а не в глибині території противника.
“Ніхто не лупить по цій техніці заради задоволення. Вочевидь, готується якийсь задум на стратегічному рівні. Він явно глибший, ніж просто повибивати всю російську ППО…Протиповітряна оборона – це лише елемент забезпечення. Ймовірно, основною ціллю може бути підірвати спроможності росіян на фронті”, – вважає військовий “Рейду”.
Керівник компанії з виробництва засобів РЕБ, ексофіцер Повітряних сил ЗСУ Анатолій Храпчинський каже, що пробиття “дір” в російському радіолокаційному просторі вирішує відразу декілька стратегічних задач України. Зокрема, українські військові літаки тепер зможуть підлітати ближче до лінії фронту, без страху бути завчасно виявленими російськими РЛС.
“Це вирішує комплексне завдання. Це робиться і для завдання ударів вглиб РФ, і по окупованих територіях і водночас підвищує спроможності виконання певних операцій української військової авіації, наприклад для скидання керованих авіабомб чи запуску крилатих ракет”, – сказав він в розмові з ВВС.
За його словами, дефіцит засобів ППО в Росії з’явився не зараз, а був ще до початку повномасштабного вторгнення. Кремль, впевнений він, ще до війни не був спроможний забезпечити виробництво такої кількості радіолокаційних засобів і ЗРК, щоб закрити повітряний простір держави.
Що далі?
Однак акцентовані удари ЗСУ по цій техніці, а також по російських заводах мікроелектроніки, посилюють цю проблему стрімкими темпами.
Храпчинський каже, що РФ вже використовує допомогу від Китаю і Білорусі, які передають їй свої вироби та комплектуючи для РЛС.
Про використання китайських мінірадарів російською армією писав і радник міністра оборони Сергій Бескрестнов (“Флеш”).
Крім того, російська влада з 2024 року поступово запускає новітню систему СКВП (“система контроля воздушного пространства”)
“Вона передбачає розгортання різноманітних веж і сенсорів, додаткових засобів радіолокації, які дозволяють виявляти будь-яку повітряну загрозу і їй протидіяти. В цьому напрямку РФ може активно допомогти Китай, який виготовляє деякі елементи засобів радіолокації, а саме антени і системи детекції”, – каже авіаексперт Храпчинський.
Але він зауважує, що “повністю осліпити” Росію наразі неможливо, оскільки вона отримує розвідувальну інформацію з космосу, зокрема з китайських та іранських супутників, які пролітають над Україною.
А проте Сили оборони вже зайшли достатньо далеко в реалізації цього амбітного плану.
За 4 роки повномасштабної війни були атаковані та уражені не лише фронтові системи ППО, але й така специфічна техніка, як загоризонтні радари та літаки дальнього радіолокаційного виявлення. Можливості швидко замінити чи придбати в партнерів ці системи Москва немає.
“Вони вже сліпі на одне око”, – образно описує ситуацію в розмові з ВВС керівник одного з оборонних підприємств України. – Це дає нам змогу запускати дрони і ракети, які вони просто не встигають завчасно виявляти. Далі буде більше”.
