Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник знову опинився в центрі уваги через своїх унікальних мешканців. Камери зафіксували рідкісного коня Пржевальського, який самотньо блукав засніженими просторами зони відчуження.
Це видовище змушує замислитися над тим, як екзотичний для цих країв вид зміг адаптуватися до суворих умов української зими та чому ці тварини почуваються тут як удома, пише 24 Канал.
Співробітники заповідника, спостерігаючи за життям диких коней, зазначають, що зимова пора, яка здається критичною для багатьох видів, для цих тварин не є серйозною перешкодою. Попри глибокі замети, що подекуди сягають колін, коні Пржевальського демонструють неймовірну стійкість до зовнішніх обставин.
Їхня природна витривалість пояснюється походженням, адже сучасні представники цього виду є прямими нащадками диких скакунів, що виживали в непривітних напівпустелях Монголії. Історична батьківщина цих тварин характеризується надзвичайно жорстким кліматом. У монгольських степах, на пагорбах та в невисоких горах з глибокими ярами різкі перепади температур є звичним явищем. Там диким коням доводилося постійно мігрувати в пошуках мізерних джерел води та їжі серед бідної рослинності.
Саме така сувора школа життя загартувала вид, зробивши його несприйнятливим до сильних морозів, завірюх чи густих снігів. Проте на території Чорнобильського заповідника ситуація для копитних виглядає зовсім інакше, ніж у напівпустелях. Дослідники підкреслюють, що тут тварини опинилися навіть у набагато сприятливіших умовах. Хай би де перебував кінь – у густому лісі, на просторих луках, колишніх сільськогосподарських полях чи в затишних ярах – він завжди може знайти достатньо корму для підтримки сил. Велика кількість рослинності в зоні відчуження дозволяє тваринам не лише виживати, а й почуватися цілком комфортно навіть у період тривалих холодів.
Науковці з іронією зауважують, що снігопади, які могли б паралізувати життя в населених пунктах, для цих диких мешканців є лише невеликою незручністю, адже снігу їм буквально по коліна. Оприлюднені Чорнобильським Радіаційно-екологічним Біосферним Заповідником кадри, автором яких став Ендрю Саймон, підкреслюють велич цих тварин, які гармонійно вписалися в екосистему Полісся. Коні Пржевальського не просто адаптувалися до радіаційної зони, а й перетворилися на її повноправних господарів, доводячи, що природні інстинкти та генетична витривалість дозволяють долати будь-які кліматичні виклики.
Навіть за екстремальних температурних умов коні продовжують активно пересуватися заповідником, не виявляючи ознак дискомфорту. Багата кормова база Чорнобиля стала ключовим фактором, який забезпечив успішне розмноження та розселення цього виду на територіях, де колись домінувала людина.
Сьогодні ці рідкісні тварини є живим доказом того, як дика природа здатна відновлювати свій баланс, перетворюючи колишні зони техногенних катастроф на безпечні гавані для червонокнижних видів.
