Люди є значно більш моногамними, ніж наші родичі-примати, але менш моногамними, ніж бобри, свідчить нове дослідження.
Про це пише СNN.
Дослідники з Кембриджського університету у Великій Британії проаналізували співвідношення повнорідних братів і сестер до зведених (які мають лише одного спільного з батьків) у кількох видах тварин, а також у різних людських популяціях упродовж історії.
Види та суспільства з вищим рівнем моногамії зазвичай мають більшу кількість братів і сестер, які мають обох спільних батьків, тоді як полігамні або проміскуїтні види продукують більше зведених братів і сестер.
Команда науковців під керівництвом Марка Дайбла, еволюційного антрополога з Кембриджського університету, використала комп’ютерну модель і дані про братів і сестер, отримані з генетичних досліджень людей та інших тварин, щоб визначити орієнтовні показники моногамії.
Про свої результати вони повідомили в журналі Proceedings of the Royal Society B у середу.
Було встановлено, що бобри є трохи більш моногамними, ніж люди.
Бобри виявилися дещо більш моногамними, ніж люди. Allison Shelley/Getty Images
Дослідники з’ясували, що рівень моногамії у бобрів становить 72%, у людей — 66%, що трохи вище, ніж у сурикатів (60%). Усі три види входять до того, що вчені назвали «прем’єр-лігою» моногамії.
На протилежному кінці шкали дельфіни та шимпанзе мали рівень моногамії лише 4%, тоді як гірські горили — 6%.
«Це не перше дослідження, яке використовує співвідношення братів і сестер як показник моногамії, але це перше, де порівнюються показники у людей з іншими видами ссавців», — сказав Дайбл в інтерв’ю CNN.
За словами дослідників, моногамія давно вважається ключовим чинником соціальної кооперації, яка сприяла здатності людей домінувати на планеті.
«Хоча антропологи цілком слушно зацікавлені в розумінні цього різноманіття, іноді варто зробити крок назад і подивитися на загальновидові закономірності та на те, як ми виглядаємо в порівнянні з іншими ссавцями», — зазначив Дайбл.
«Прем’єр-ліга» моногамії
Середній рівень моногамії у людей — 66% — означає, що ми посідаємо сьоме місце з 11 видів, включених до дослідження, які вважаються соціально моногамними або схильними до довготривалих парних зв’язків.
Дайбл додав, що його «не здивувало», що середня частка повнорідних братів і сестер у людей перебуває в тому самому діапазоні, що й у інших моногамних ссавців.
«Але мене здивувало повне розмежування між людьми та немоногамними ссавцями: людські суспільства з найнижчою часткою повнорідних братів і сестер (26%) все одно мали вищі показники, ніж види немоногамних ссавців з найвищим результатом (22%)», — написав він в електронному листі.
Ці висновки підсилюють наукову точку зору, що моногамія є домінуючою моделлю спаровування у людей, йдеться в заяві Дайбла, опублікованій Кембриджським університетом.
Ізабель Смальлегенґе, старша викладачка біології популяцій у Ньюкаслському університеті у Великій Британії, сказала CNN, що це «дослідження використовує розумний новий спосіб порівняння моногамії серед ссавців». Вона не брала участі в цьому дослідженні.
«Головний висновок вражає: люди набагато більш моногамні, ніж більшість наших найближчих тваринних родичів», — сказала вона.
«Люди перебувають у “прем’єр-лізі” поряд з такими видами, як бобри й сурикати, що свідчить про те, що стабільні парні зв’язки є більш поширеними серед людей, ніж у споріднених тварин, таких як шимпанзе чи горили, де нормою є множинні партнери», — додала Смальлегенґе.
«Загалом це дослідження нагадує нам, що хоча люди є відносно моногамними порівняно з більшістю ссавців, наш соціальний успіх, імовірно, зумовлений поєднанням парних зв’язків, родинних мереж і культурних інституцій, а не якоюсь однією стратегією спаровування», — підсумувала вона.
