Який масштаб стоїть за викраденням президента Венесуели Ніколаса Мадуро та чому до цього часу ніхто нічого й близького не робив.
Про це пише українське профільне видання Defence Express.
Уході операції збройних сил США 3 грудня проти Венесуели, із завданням ударів по столиці Каракасу, був викрадений лідер країни, президент Ніколас Мадуро, разом із дружиною Сілією Флорес. Про такий результат повідомив президент США Дональд Трамп. Своєю чергою віце-президент Венесули Делсі Родгрігес повідомила, що не знає де знаходиться Мадуро.
І таким чином всі удари по столиці, разом із воєнним комлексом “Форт Тіуна”, а також, як повідомляють місцеві ЗМІ, ряду інших об’єктів у інших регіонах країни, були пов’язані лише з однією доволі зухвалою задачею – “обезголовлення” країни. При цьому не шляхом ліквідації, а захопленням та вивезенням живим президента країни. І те що провели американські сили дійсно демонструє новий рівень бойових дій.
Варто зазначити, що збройні сили Венесуели мали бути готові до війни, бо США з вересня розгорнули доволі потужні сили у регіоні – ударну авіаносну та амфібійну групу у Карибському морі, а також додаткові сили у Пуерто-Ріко. І США поступово нарощували градус ескалації, знищуючи моторні човни наркоторговців, блокуючи підсанкційні танкери, а також завдаючи удари по портовій інфраструктурі наркокартелів.
Тому для проведення операції з викрадення Мадуро американські сили спочатку мали отримувати точну інформацію про місцеположення президента Венесуели, і дочекатися коли він прибуде у місце, яке буде зручним для реалізації плану.
А це означає не лише можливості американської розвідки, а й те, що Пентагон тримав відповідний наряд сил у стані високої готовності до проведення операції. І вони значно більші за загін спецпризначенців.
Бо як тільки операції було дано “зелене світло”, США мали нейтралізувати систему протиповітряної оборони Венесуели у регіоні, а не лише пробити повітряний “коридор” для спецпризначенців. При цьому зробити це за лічені хвилини, бо інакше ціль втече.
🚨 WATCH: New video appears to show United States airstrikes hitting multiple areas across Venezuela. pic.twitter.com/ndr2CD0ute
— Frost (@FrostArxtic) January 3, 2026
А це означає, масштабну повітряну атаку із залученням десятків літаків, які мали виявити, подавити засобами РЕБ та знищити доволі вагому кількість ЗРК, включно з російськими С-300В, “Буками” та “Панцирями”, а також загальну систему управління ППО. Окрім того, треба було не допустити підняття у повітря венесуельської авіації з двома десятками Су-30.
Водночас відповідна група захоплення теоретично могла вже знаходитись у країні, або навпаки бути доставленою у район виконання операції безпосередньо з її початком, наприклад, на конвертопланах V-22 Ospray.
А головний елемент операції розпочався у момент захоплення Мадуро, що потребувало ліквідації його охорони та недопущення прибуття підкріплень венесуельців. Останнє вочевидь було досягнуто за рахунок повного панування у повітрі та завданням відповідної повітряної підтримки навіть з ударних вертольотів.
Після захоплення група американських спецпризначенців, разом із лідером Венесуели, змогла евакуюватись, а сама операція завершилась. При цьому все “дійство” загалом тривало лише декілька годин. І у сучасній воєнній історії такі дії успішно реалізуються вперше, демонструючи можливість збройних сил США до надскладних багатодоменних операцій із залученням значних сил з надвисоким рівнем координації.
🚨 BREAKING: Locals in Venezuela are heard screaming “The Marines have arrived” as reports circulate of United States Marine Corps presence. pic.twitter.com/HSTMMPJ6P0
— Frost (@FrostArxtic) January 3, 2026
Хоча звісно схожі операції проводились. Наприклад, можливо згадати початок війни СРСР у Афганістані – операція “Шторм-333” зі штурмом Палацу Аміна. Але тоді задачею радянських спецпризначенців було вбивство афганського лідера. Більше того радянські спецпризначенці та інші сили цілком легально знаходились в Афганістані.
Також під час вторгнення у Панаму у 1989 році американці захопили диктатора Мануель Нор’єга, який зміг сховатися в посольстві Ватикану, про що стало відомо на третій день операції, 23 грудня. Після чого амриканці влаштували безперервну психологічну атаку, увімкнувши навколо будівлі потужні дінаміки, що 24/7 грали важкий рок. І лише 3 січня Нор’єга здався.
Існує інформація й про невдалу спробу російських диверсантів захопити Урядовий квартал та керівництво країни 22 лютого 2022 року, яке було частиною повномасштабного вторгнення в Україну.
Але наразі ставка США, скоріш за все, полягає у тому, що без Мадуро Венесуела залишиться без стабільної центральної влади. А замість нього Вашингтон зможе привести до президентства опозиційну лідерку Марію Коріну Мачадо, яка сформує повністю лояльну до США зовнішню та внутрішню політику Венесуели. А от чи спрацює такий план США, покаже лише час.
Від ІншеТВ:
Нагадаємо, що у 2024 році США визнали переможцем скандальних президентських виборів у Венесуелі кандидата від опозиції Едмундо Гонсалеса, а не чинного президента Ніколаса Мадуро.
Тодішній держсекретар Блінкен не назвав Гонсалеса безпосередньо президентом Венесуели, проте привітав його “з успішною кампанією”, а також закликав венесуельські партії розпочати переговори про мирне передання влади.
Держсекретар зауважив, що демократична опозиція опублікувала понад 80% протоколів, отриманих з виборчих дільниць по всій Венесуелі, які вказують на те, що Гонсалес отримав більшість голосів на цих виборах.
Але місцева ЦВК оголосила Мадуро переможцем виборів. Після цього суд Венесуели видав ордер на арешт Гонсалеса, і він був змушений покинути країну.
