У неділю, 7 липня, Україна відзначає День Військово-морських сил України. Про стан українського флоту, витіснення російських кораблів з окупованого Криму та головні військові цілі для ВМС на півострові — в інтерв’ю речника Військово-морських сил ЗСУ Дмитра Плетенчука для Суспільне Крим.
З початку повномасштабного вторгнення у ВМС з’явилось багато нових підрозділів і структур
— Як би ви схарактеризували стан українського флоту станом на середину 2024 року?
Якщо брати точкою відліку повномасштабне вторгнення, можна відмітити багато змін — змін на краще, враховуючи те, що фактично Військово-морські сили в новітній історії було пограбовано щонайменше два рази. Перший раз — коли Радянський союз розпався, коли було розділено флот і були такі прецеденти як звичайна крадіжка кораблів. Наприклад, той самий авіаносний крейсер “Адмірал Кузнєцов”. Його просто банально вкрали росіяни у нас. Ну, і другий раз вже у 2014 році, коли вони анексували Крим і пограбували вже Україну та український флот вдруге. Відповідно, після цього ми залишалися відносно з невеликим об’ємом одиниць в морі. Це ні для кого не секрет. Це наша трагедія, особливо, враховуючи те, що Україна — це та країна, якій пощастило мати два моря.
З початком повномасштабного вторгнення нашим основним завданням залишалось, в першу чергу, забезпечити безпеку цивільного судноплавства і безпеку нашого узбережжя взагалі від вторгнення ворога і від морської блокади. Той самий Зміїний, який захоплювали росіяни, на меті якраз і було — блокувати цивільне судноплавство. І, звісно, що тими силами, що були у нас на початку, дуже складно це робити. За цей період, з початку повномасштабного вторгнення, у ВМС з’явилось багато нових підрозділів, нових структур і навіть окремі роди військ. Було створено наново ракетні бойові артилерійські війська. Це ті війська, які зараз не дають ворогу підійти до нашого узбережжя, це ті війська, які потопили “Москву” і не тільки “Москву”, і від яких зараз залежить дуже багато.
Так само трансформації зазнала й повітряна компонента. Ви знаєте, що у ВМС є авіаційна бригада — вона першою в Україні отримала зразки повітряної техніки іноземного виробництва. Це гелікоптери Sea King, ми їх вже опанували і вже їх застосовуємо. Це не враховуючи того, що у Військово-морських силах і до цього вже були на озброєнні Bayraktar, наприклад, які виконували завдання й до повномасштабного вторгнення, й під час. Було створено протимінний дивізіон, попереду якого роботи на десятки років. Це й бригада дронів, яка створена так само окремо у ВМС, яка використовує дрони для ведення розвідки, для розмінування щоденного, для завдання вогневого ураження — це окрема структура. Так само створено річкову флотилію. Це теж окрема структура. Це й створення корпусу морської піхоти, його збільшення, зміна структури керівництва. Тому нам насправді є про що розповісти.
— Які країни допомагають відбудовувати український флот і в чому ця допомога полягає?
Тут в першу чергу Британія — це наш постійний партнер. Це США, які так само й до повномасштабного вторгнення працювали і працюють зараз. Це, відповідно, Нідерланди, Норвегія. Це члени корабельної коаліції, це багато європейських країн, які ми навіть не афішуємо, тому що вони зараз не тільки готують до передачі кораблі. Нідерланди, наприклад, готують особовий склад. І не тільки корабельний, тому що ВМС — це не лише кораблі. Так само й морська піхота та оператори дронів, оператори різноманітних систем ППО. Всі ці кадри проходять підготовку і досить часто ця підготовка відбувається саме за кордоном, саме завдяки підтримці наших іноземних партнерів. Це й Турецька Республіка, яка добудовує, наприклад, в цьому році перший корвет “Іван Мазепа”, який має стати в стрій вже цього року.
— У чому особливість корвета “Гетьман Іван Мазепа” і як Україна його застосовуватиме?
Це бойова одиниця, яка може виконувати різноманітні завдання — це охорона водного району, прибережних вод, боротьба з надводними кораблями, розвідка, прикриття ППО. Його було дещо модернізовано під час вже безпосередньо будівництва — з урахуванням реалій сьогодення і бойового досвіду, який ми вже маємо. Тому було внесено деякі конструктивні зміни в цей корвет. Зараз екіпаж проходить навчання, цей процес дуже тривалий.
“Ворог втратив свою спроможність виконувати поставлені завдання в морі”
— Як ВМС вдалося посунути російські кораблі з окупованого Криму і яких втрат зуміли завдати російському флоту?
Суттєвих втрат, і ці втрати не лише іміджеві. Тому що втратити флагман — це ж не лише назва і символ, це потужна бойова одиниця, це той корабель, для якого, в принципі, Чорне море було затісним, це океанічного класу корабель. Там екіпажу пів тисячі тільки було, персоналу штатно, і ще невідомо скільки було додатково. І він завдання мав виконувати дуже широкого спектра. І, окрім того, результат цих дій такий, що ворог втратив свої спроможності виконувати поставлені завдання в морі. Пам’ятаєте, як вони перекривали рух цивільним суднам, намагалися створити такі умови, фактично економічної блокади нашої країни? Зараз їх в морі просто не можна спостерігати.
— А скільки кораблів втратили росіяни?
Загалом бойовий склад був понад 80 одиниць, третина з них фактично вже не існує. І те саме стосується, наприклад, десантних спроможностей. Це дуже показовий кейс. Великі десантні кораблі не випадково називаються великими, це реально потужні одиниці. Їх вони втратили фізично чотири одиниці. Тобто це ті, які знищено, і залишається в строю п’ять. Тобто, якщо брати компоненту, яка відповідає за амфібійні операції, то вона фактично виведена з ладу.
Це заслуга не лише Військово-морських сил, звісно. Тут доклалися буквально всі — починаючи із Сухопутних військ, Служби безпеки, Головного управління розвідки тощо. Але, в будь-якому разі, операції які проводяться в акваторії Азово-Чорноморського регіону, відбуваються або в кооперації, або у взаємодії з Військово-морськими силами. Так само як і останні кілька кейсів були пов’язані з нашою спільною діяльністю — починаючи від ураження мосту і закінчуючи підкладанням мін, безпосередньо, під кораблі, які знаходилися на зовнішньому рейді.
Тому перспективи у нас є, ми продовжуємо боротися за наше Чорне море і попереду нас чекає багато різноманітних операцій. Це операції з розмінування, це й підтримка дій сил військ, для нас все тільки починається.
“Ремонтувати щось в Криму — це лотерея для росіян”
— Ви днями писали у Facebook, що росіяни ремонтують в окупованому Криму черговий ракетний катер, який мав йти на утилізацію. Про що це свідчить? У них настільки все погано?
Я сам собі ставлю це питання: “Про що це свідчить?”. Тому що вони мають одиниці, які могли просто сюди перекинути. Водночас перекидати їх, в принципі, немає сенсу, тому що вони не можуть дати раду тим одиницям, які є — їх просто немає де ставити, це по-друге. По-третє, ремонтувати щось в Криму — це реально лотерея, і неодноразово вже натякали росіянам, що довести до кінця ремонт в Криму буде неможливо. На прикладі тих самих великих десантних кораблів, які вони ремонтували досить довго, досить дорого і досить складно — через брак запчастин. Наприклад, тому що ці кораблі будувала Польща свого часу. І буквально перед виходом на ходові випробування ми по них вдарили. Відповідно, вони залишилися на ремонті.
Навіщо водночас вони продовжують ці спроби щось ремонтувати — окрім думок про те, що хтось намагається просто банально бюджетні кошти вкрасти, у мене, наприклад, не виникає. Так само як історія з малим ракетним кораблем проєкту “Каракурт” “Циклон”, який єдиний залишався в Севастополі на всі крилаті ракети, які за всю свою службу, хоч вона була і коротка, кілька років, так і не зміг запустити жодної ракети. І тут ми його знищили. Так виникає питання: ви його там навмисно залишили, щоб не розбиратися, чому він ракети запускати не вміє? Вже такі думки закрадаються, тому що з точки зору логіки пояснити такі дії дуже складно. Вони виводять з Криму такі самі кораблі для того, щоб ми їх не знищили, і тут вже в Криму починають ремонтувати одиницю, яку вони вже списали на утилізацію, логіку знайти дуже важко в цьому.
“Вони не розраховували, що відповідь може прилітати просто по Криму”
— Про що свідчить те, що окупанти виводять кораблі з Криму в Новоросійськ і що для них означає втрата кримської бази?
Про те, що вони не планували настільки тривалі й настільки інтенсивні бойові дії. Тому що, перебуваючи поблизу наших кордонів на окупованій території, будемо називати речі своїми іменами, вони використовували і використовують цю близькість для завдавання вогневого ураження. Наприклад, коли застосовують ОТРК “Іскандер-М”. Час підльотний менше ніж хвилину складає, якщо бити по Одесі. Але це також й слабкість — мабуть, вони не розраховували, що відповідь може прилітати просто по Криму, просто по їхніх локаціях. Або вважали, що на той момент у нас не було відповідних систем озброєння, щоб наносити таке вогневе ураження в такій кількості.
Вони, мабуть, просто прорахувалися банально і тепер, коли їм періодично виносять військову інфраструктуру, знищують пункти зберігання, склади, пункти базування, кораблі безпосередньо, штаби, виходить так, що в них вибору немає особливого, вони вимушені покидати Крим і перебазовуватися в Новоросійськ, який на це не був розрахований, якому банально не вистачає причалів.
— Які російські кораблі залишилися в окупованому Криму?
У Криму базуються залишки флоту. Це здебільшого суднозабезпечення — це кораблі, які забезпечують повсякденну діяльність. Це можуть бути військові буксири. Це невеликі одиниці, які безпосередньо призначені для протидиверсійної боротьби, які можуть виходити на зовнішній рейд. Але вони маленькі, періодично їх ГУР знаходить і знищує своїми дронами.
Головне те, що в Криму немає жодного ракетоносія, їх вісім загалом в Чорному морі. Це три підводні човни проєкту “Варшавянка” — 636-й проєкт. Два з них періодично виходять в море. Один з цих підводних човнів з бази не виходить, може, на обслуговування. І п’ять надводних кораблів. Це три проєкту “Буян -М” і два фрегати — “Макаров” і “Ессен” (…) Але залишається небезпека застосування саме носіїв крилатих ракет. Ця небезпека присутня постійно.
З іншого боку, ефективність цього типу озброєння, крилатих ракет типу “Калібр”, зараз вже не те, що зведена нанівець. Але якщо проаналізувати останні атаки, то фактично 100% цих ракет вже збиваються.
— А що з українськими кораблями, які росіяни захопили під час окупації Криму?
Вони їх розграбовували, наскільки це було можливо, тому що у них періодично можна побачити кораблі схожих проєктів. А навіть якщо кораблі не схожих проєктів — за часів радянщини там багато було компонентів, які були унітарними. Ті самі системи озброєння, їх можна було переносити, і багато іншого. В якийсь момент вони банально грабували, потім деякі з них вирішили використати в якості просто мішеней для проведення стрільб, деякі порізали, а з деякими кораблями взагалі відбуваються фантастичні речі.
Наприклад, великий десантний корабель “Костянтин Ольшанський”. Дев’ять років поспіль виносили все, що могли з нього винести, на десятий рік зрозуміли, що його відновити буде легше, ніж ВДК “Мінськ” такого самого 775-го проєкту. І навіть у них була така ідея перейменувати його неформально — назвати наш “Ольшанський” “Мінськом” і “продати” це своїй внутрішній аудиторії як відновлення ВДК “Мінськ”. Але не так сталося, як гадалося — його було пошкоджено під час спроби розпочати ходові випробування після ремонту.
— Хотіла б поговорити з вами про участь Військово-морських сил у спецопераціях Сил оборони України. В яких значущих операціях, зокрема й щодо окупованого Криму, брали участь ВМС України?
З останніх — це удар по Єйську, коли було знищено під сотню дронів разом з персоналом відповідним (у ніч на 21 червня — ред.). Тобто для того, щоб зрозуміти масштаб цієї операції, треба просто відкрити мапу і подивитися, де знаходиться той Єйськ. Знаходиться він дуже далеко, скажімо так. Це так само завдавання ударів по нафтовій інфраструктурі, яка забезпечує потреби угрупування Чорноморського флоту. Це навіть не Крим.
У Криму безпосередньо — знищення як кораблів, так і російської ППО, наприклад, що теж вважалось задачею, яку якщо не “виконати неможливо”, то це завдання з величезною зірочкою. Але Військово-морські сили впоралися з цим завданням. Це також участь в операціях, пов’язаних із завдаванням удару по так званому Кримському мосту. Це була спільна операція зі Службою безпеки України і вона була успішною. Це, мабуть, далеко не всі такі операції, деякі з них ми розкриємо лише після закінчення.
Так само як і доставка дронами мінного озброєння, ми тримали, в принципі, в секреті дуже довго цю операцію. І допоки росіяни не зрозуміли, що відбулося, і не почали самі вже писати про це.
— Коли це було?
Нещодавно Служба безпеки України розповіла про успішну операцію з використанням морських дронів з дистанційним мінуванням навколо російських кораблів. Ця операція так само є операцією Військово-морських сил із застосуванням спроможностей наших партнерів зі Служби безпеки України.
“ВМС не стоятимуть осторонь під час звільнення Криму”
— Які завдання ставлять перед собою ВМС для звільнення окупованого Криму?
Такі операції проводяться в рамках загальновійськової операції. Тобто, в будь-якому випадку, територія не вважається звільненою, допоки туди не ступить нога піхотинців. Хочеться вірити, що це буде нога морського піхотинця. Але, тим не менш, це масштабна операція. І, звісно, коли цей день настане, вона буде проводитися як загальновійськова операція, ймовірніше за все, за підтримки, за участі Військово-морських сил. Тому що ми не будемо стояти осторонь під час звільнення нашого Криму.
Слід розуміти, що звільнення Чорного і Азовського морів без звільнення Криму неможливе. І навпаки, ми не можемо звільнити акваторію, не звільнивши наш Крим. Наша кінцева мета — це той рівень безпеки в Чорному і Азовському морях, в Азово-Чорноморському регіоні, який дозволить нам розвивати нашу економіку, не озираючись на нашого сусіда, який дозволить у разі чого бойові дії вести не за принципом “зустріч ворога біля свого берега”, а за принципом безпосередньо “бойових дій на березі ворога”.
“Давайте залишати сюрпризи нашим ворогам”
— Нещодавно ви заявили, що знищення Кримського мосту зараз не мало б того ефекту, як на початку повномасштабного вторгнення. Тож який військовий об’єкт росіян в окупованому Криму нині є головною ціллю для ВМС і Сил оборони України загалом?
Тут треба розділити. Якщо йдеться про військову логістику, то це поромна переправа. Якщо йдеться про базу зберігання — тут я вам інформацію надати не зможу. Якщо йдеться про пункти дислокації особового складу — ця інформація так само закрита. Тому тут є багато складових. Сказати, що є якийсь об’єкт пріоритетним — звісно, є. Але давайте залишати хоч якісь сюрпризи нашим ворогам.
Як повідомляло Інше ТВ, 2 жовтня 2022 року в Туреччині спустили на воду корвет класу Ada «Гетьман Іван Мазепа».
В серпні минулого року в Стамбулі заклали другий корвет для ВМС України (ФОТО)
