Учасники війни, які повернулися з України в Росію, продовжують свої “бойові” дії і в цивільному житті. За два роки кількість тих, хто постраждав від їхніх рук, перевищила дві сотні, причому понад 100 з них загинули, а решта дістали тяжкі каліцтва, підрахувала “Вёрстка“. Найчастіше, судячи з цієї статистики, під “смертельною” загрозою перебувають родичі та знайомі “ветеранів”.
При цьому не враховували злочинів, у яких не вдалося знайти підтвердження про участь підозрюваного або обвинуваченого в “СВО”. З цієї причини до вибірки не потрапили, наприклад, злочин військовослужбовця, який застрелив у Петрозаводську дружину, або порушення правил дорожнього руху росгвардійцем, який збив на своєму кадилаку маму і дитину в Махачкалі.
Як випливає з цих даних, за останні два роки учасники війни в Україні скоїли щонайменше 84 “смертельні” злочини:
55 убивств (стаття 105 КК), жертвами яких стали 76 осіб.
18 випадків нанесення тяжких тілесних ушкоджень (стаття 111 КК), унаслідок яких загинули 18 осіб.
9 порушень ПДР (стаття 264 КК), що спричинили смерть 11 осіб.
Два схиляння до вживання наркотиків (стаття 230 КК), через це померли двоє неповнолітніх.
Очевидно, що кількість подібних злочинів більша, ніж вдалося виявити “Верстці”. Суди публікують не всі постанови за розглянутими справами, а у своїх рішеннях вони можуть не вказувати “помилування” або участь обвинуваченого в “СВО”.
Під час спільного розпивання алкоголю учасники війни нападають на своїх знайомих, сусідів або випадкових людей. Наприклад, помилуваний ув’язнений Олексій Борисов гостював і випивав у свого знайомого і його співмешканки в Іванівській області. Під час сварки Борисов спочатку дерев’яною жердиною побив чоловіка, а коли його спробувала захистити співмешканка – вбив її. Тіло жінки він викинув у річку. За це “вагнерівця” засудили до 16 років суворого режиму.
Під час спільного розпивання алкоголю вбив свого односельця й ексконтрактник Микита Авдюшкін з Астраханської області. Після сварки він жорстоко побив свою жертву і задушив, а тіло закопав у ямі на ділянці. За це його засудили до 8 років колонії суворого режиму.
У Ростовській області вагнерівець Василь Васюков “під час сварки, що сталася на тлі галюцинацій” кілька разів ударив ножем свою 77-річну бабусю, яка виховала його замість матері. Раніше, як розповіла суду його сестра, він “забрав її додому з будинку престарілих, був у неї улюбленим онуком”. За вбивство Васюков отримав 7 років суворого режиму.
Подробиць через що відбувалися ці конфлікти немає, але, судячи з відомих справ, причиною подібних “раптових” конфліктів можуть стати нанесені учасникам війни особисті образи, образи їхніх родичів або неприємні слова про “спецоперацію”, російських солдатів, ПВК “Вагнер”.
Після суперечки через “СВО” і насмішок над військовими помилуваний Андрій Рикашев убив свого знайомого на дитячому майданчику в Підмосков’ї. Чоловік дістав поранення в сонну артерію, і, поки він помирав, “вагнерівець” сходив по цигарки і повернувся на місце злочину. Чекаючи поліцію, він спілкувався з дитиною, яка також перебувала в цей момент на дитячому майданчику. За це вбивство він отримав 10 років колонії особливого режиму.
Ще одне вбивство через “безсторонній відгук” про військовослужбовців РФ скоїв Михайло Жаріков біля кафе в Бєлгородській області, він ударив чоловіка ножем у серце, а помилуваний екс-ув’язнений Сергій Углинський у Кемеровській області вбив знайомого за “грубі слова” про ПВК “Вагнер”. За це чоловіки отримали по 8 років колонії суворого режиму
Крім цього, причиною п’яних сварок ставали ревнощі або старі образи. У Тульській області найманець ПВК “Вагнер” Ілля Массалітін кілька разів ударив ножем, а потім розтрощив сокирою голову чоловікові, приревнувавши його до колишньої співмешканки. А в Удмуртії доброволець “Ахмат” Сергій Батуєв задушив кабелем старого знайомого, який нібито колись брав у нього в борг і не повертав. За свої злочини учасники “СВО” отримали 11 і 10 років суворого режиму відповідно.
Ще одна “смертельна” й особливо тяжка стаття – умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю, що призвело до смерті з необережності. За два роки учасники війни скоїли 18 подібних злочинів, жертвами яких стали 18 осіб. По половині злочинів припадає на помилуваних та інших учасників “СВО”.
В 11 із 18 випадків у справах фігурував алкоголь, але суди визнали його обтяжуючим лише в трьох. Терміни за вже ухваленими вироками становлять від 5,5 до 10 років 8 місяців колонії суворого режиму для найманців ПВК (у Сіукаєва в Південній Осетії 4 роки) і від до 6 до 9,5 років суворого режиму – для решти бійців.
Причинами цих злочинів також часто стають побутові конфлікти. Раніше “Вёрстка” розповідала про засуджених за цією статтею помилуваних рецидивістів Андрія Аляпкіна з Маркса, В’ячеслава Дупленка з Керчі та Олексія Кочина з Череповця, яких засудили до 10 років 8 місяців, 5,5 років і 8 років колонії суворого режиму відповідно. Під час розпивання спиртного вони побили або зарізали товаришів по чарці.
Ще одним мотивом для конфліктів і в цьому випадку стає сама війна. Так, доброволець Валерій Манкевич із Находки вбив свого колегу, який покликав його в гості “випити за знайомство”. За “негативні висловлювання про події в країні та світі” й обзивання “рашист” військовий забив чоловіка на смерть ногами та руками.
