На днях у парку в Чернівцях помітили великих зелених папуг. У когось така екзотика викликала захват, а когось насторожила.
“Ні, це не Африка, і не Шрі-Ланка. Це Чернівці, Україна!” – пишуть місцеві.
“Бідолашні, чи не замерзнуть вони?” – хвилюються люди у соцмережах, де з’явилося багато яскравих фотографій.
Ні, не замерзнуть, кажуть вчені.
Екзотичний вид, який вже не перший рік помічають у Чернівцях та іноді бачать у Києві, Харкові та Львові – це папуги Крамера, вони здатні витримувати морози до – 20°C , пише ВВС.
Але така живучість – це радше тривожна новина для українських парків.
Особливо для його давніх жителів – синиць, горобців, дятлів та інших птахів. Екзотичні гості можуть їх щонайменше потіснити.
Пернаті біженці
Папуга Крамера родом із Середньої Азії та деяких районів Африки, каже Ганна Кузьо, орнітологиня з Франкфуртського зоологічного товариства.
У Європі цей екзотичний вид вперше помітили в британському Норфолку в 1855 році.
А з 1966 по 1978 рік папуги заселили Бельгію, Британію, Нідерланди, Німеччину, Францію, Італію, Іспанію і Австрію, а після 1980-го ще і Швейцарію.
У 2009 році крамерів у Європі було щонайменше 29 тисяч, найбільше – у Лондоні та Брюсселі.
Причиною розселення є не природне поширення – папуги тікають зі своїх кліток або власники самі випускають їх на волю.
У Франції, каже орнітологиня, виділили три ядра поширення цих папуг і всі три були поруч з аеропортами, що пов’язано з інцидентами втечі пташок.
У Лондоні, де сьогодні галасливих папуг Крамера можна побачити у багатьох парках, багато пліткували про те, як вони потрапили в столицю.
Одні британці казали, що птахи втекли зі знімального майданчика фільму “Африканська королева” 1951 року, знятого в Західному Лондоні. Інші – що це все Джиммі Хендрікс, культовий американський музикант, який нібито випустив пару папуг просто в центрі Лондона.
Але насправді справа в “папуговій гарячці” або орнітозі – респіраторній хворобі, яка може призвести до пневмонії та передається від птахів до людей. З 1930 по 1950-ті хвороба була на слуху і часто потрапляла в заголовки ЗМІ, тому міністерство охорони здоров’я Британії вирішило перестрахуватися і на 20 років заборонило імпорт птахів.
Вчені підозрюють, що нажахані власники папуг чи хитрі торговці могли випустити птахів на волю.
Крім того, у 1987 році Великою Британією і Францією пронісся Великий шторм. Він понищив вольєри, і теж міг вигнати пташок у місця, де вони раніше не були.
Привіт, Україна
І ось у 2019 році папуг Крамера помічають в українських Чернівцях. Принаймні тоді про них починають згадувати користувачі соцмереж.
А ще раніше крамерів бачили на Київщині.
“Папуга вдало пережив ще одну зиму”, – писала Лариса Гамчук у 2020 році про папугу, який нібито оселився на Київщині в 2017 році.
“Успішно адаптувався і прекрасно себе почуває. Любить печиво і сало. Став дружелюбніший. Цього року агресію проявляє лише до котів. Коли бачить небезпеку – голосно репетує. Любить компліменти”, – поділилася жінка своїми спостереженнями у фейсбук-спільноті “Птахи України”.
Чернівчанка Тетяна Гаврилова, яка любить фотографувати птахів, зустрічала папуг Крамера у березні 2023 року. Вона сфотографувала їх у парку Шевченка, а також бачила на високих деревах у ботанічному саду. Вони люблять гніздитися високо – зазвичай на висоті більш ніж 8 метрів від землі.
Сьогодні їх можна зустріти і в Жовтневому парку. “Місцеві бабусі взяли над ними шефство і на патички гілок їм встромляють яблука, ще там два місця в годівничках, там завжди повно яблук”, – каже Тетяна Гаврилова.
Жінка каже, що фотографувала птахів і поряд з аеропортом. Там є сквер, де на високих деревах можна побачити зелених гігантів.
Львівський орнітолог Андрій Бокотей припускає, що під час війни папуг Крамера могли випустити на волю їхні власники.
Про поодинокі зустрічі з цими пташками повідомляли теж у Львові, Києві та Харкові.
То чи відомо, скільки їх уже по всій країні?
Взагалі в Україні рідко рахують птахів – ця традиція тут не розвинена, та і грошей немає. Рахували птахів в рамках всеєвропейського перепису в Україні двічі – в 1997 та 2017 роках, розповідає орнітолог Андрій Бокотей.
Існують моніторинги окремих пташок, ось як червонокнижних.
Бокотей разом з колегами власним коштом кожні 10-15 років веде облік птахів у Львові. Проте у Чернівцях чи Києві таких ініціатив немає, каже Ганна Кузьо.
Чернівчани кажуть, що папуг Крамера від початку було відразу з десяток. І час від часу їх знову помічають.
“Один дід, який живе поблизу Жовтневого на останньому поверсі, розповів мені, що одного разу на кронах двох дерев нарахував 26 папуг Крамера”, – каже чернівчанка Тетяна Гаврилова ВВС Україна.
Тому освоюються вони в Україні точно, підсумовує орнітологиня Ганна Кузьо. “Питання в тому, чи гніздяться. Напевне, що так, просто ще ніхто не шукав”, – каже вчена.
Андрій Бокотей теж так думає – пташки-втікачі можуть пережити зиму і полетіти собі далі, та якщо їх бачать у Чернівцях уже кілька років, “то напевно, що це вже вид нашої фауни”.
Екзотичний агресор?
Папуга Крамера – це великий птах, який не боїться холоду, морозів і невибагливий у поживі, що робить його витривалим видом, кажуть орнітологи.
Крім того, це інвазивний вид, тобто такий, що може конкурувати з місцевими пташками за їжу, дупла, змінювати середовище проживання, приносити хвороби чи завдавати економічної шкоди.
В Україні папуга Крамера може потіснити синиць, повзиків, шпаків, дятлів та інших пташок, які живуть в дуплах, кажуть орнітологи.
Ганна Кузьо каже, що подібне явище вже є у світі черепах. Періодично люди викидають своїх домашніх улюбленців – черепах червоновухих, і сьогодні ті вже помалу витісняють з українських водойм болотяну черепаху.
Чернівчанка Тетяна Гаврилова, яка спостерігає за птахами, на днях сфотографувала бійку між дятлами і папугами у місцевому парку.
“Двоє зелених гадів вигнали дятлів з дерева і, можливо, з дупла. У момент зйомки несподівано налетіли на дятлів”, – каже жінка.
У парку птахи вразливіші, ніж у лісі. Зазвичай у парках менше дупел, а синиці, повзики чи дятли не можуть гніздитися будь-де, ось як ворони чи сойки, “а тут ще і з’являється конкурент, до якого вони не звикли”, каже орнітологиня Ганна Кузьо.
Можуть постраждати і червонокнижні види, ось як голуб-синяк, каже орнітолог Андрій Бокотей.
З одного боку, каже Кузьо, природа міняється постійно. “Дятел сирійський прилетів в Україну менш ніж сто років тому і вдало адаптувався”.
“Але папуга Крамера – великий і сильний птах, який може залізти в гніздо, і дрібні пташки нічого не зможуть зробити. Якщо дірочка маленька, як у синичника – він не пролізе, але природні дупла – більші”.
Сьогодні, коли зустрічі з папугами Крамера в українських парках поодинокі – це не проблема, але який довготривалий ефект матиме їхня присутність – орнітологам складно спрогнозувати.
Британський досвід
У Британії, на відміну від України, птахів – і папуг Крамера теж – рахують регулярно. І з 1996 по 2022 рік, підрахували вчені, поголів’я цього виду зростало приблизно на 25% щороку.
У 2016 році в Британії було вже понад 12 тисяч гніздових пар, і їх постійно більшає.
Спочатку британці переймалися за своїх місцевих пташок.
Тим більше, що був гіркий досвід із папугами-ченцями – теж красивими зеленими птахами, які втікали з кліток на волю до Лондона з 1990-х років. Ці папуги мають небезпечну звичку будувати гнізда на важливій інфраструктурі – на опорах мобільного зв’язку чи опорах електромереж.
Британці знали, що у США папуги-ченці в такий спосіб спричинили пожежі.
Тож з 2011 року в Британії почали гуманно відловлювати папуг-ченців, а їхні яйця і гнізда – видаляти. Через 8 років такого контролю в дикій природі Британії залишилося менш ніж 20 цих папуг і очікується, що вони повністю мали зникнути до 2022 року.
Натомість за папугами Крамера уважно спостерігали. Крім конкуренції за житло і харчі з місцевими пташками, були випадки, коли крамери псували посіви.
У 2022 році вони сильно обгризли виноградник у графстві Суррей. Виноградник щороку виробляв 3000 пляшок рожевого вина. Але коли на урожай налетіли папуги Крамера, підприємці змогли виготовити тільки 500 пляшок.
Але навряд це означає, що такі ситуації виникатимуть постійно – ці папуги переважно тримаються великих міст – там і тепліше, і їжі більше.
У 2021 році повідомлення в ЗМІ викликали суперечки: вони припускали, що нові ліцензії на полювання можуть дозволити вбивати папуг Крамера для захисту місцевих видів.
Але зараз таких суперечок більше немає.
“Вони існують тут уже близько 50 з гаком років, і досі не було повідомлень про явний і значний вплив на дику природу Великій Британії. Багато хто вважає, що цей папуга знайшов тут свою нішу. І він є другою улюбленою здобиччю для лондонських сапсанів”, – сказали орнітологи в коментарі для статті Природознавчому музею Лондона.
Дослідники переконані, що папуг Крамера у Британії не чекатиме доля їхніх родичів, папуг-ченців.
То чи варто щось робити?
Українські вчені менше переймаються тим, що папуги Крамера можуть завдати господарчих збитків. І дятли, зрештою, можуть поклювати утеплення у будинках, а шпаки – понищити сади, кажуть орнітологи.
Головне питання – чи вплинуть вони на життя інших пташок в Україні.
Досвід Британії – позитивний, але там багато прогресивних досліджень, моніторингів, та і культура ставлення до птахів інша.
“Маючи таку потужну кількість орнітологів, як професійних, так і аматорів, у Британії вміють реагувати на виклики, які виникають. Якщо є проблема з гніздуванням – швиденько виготовляють і розвішують бетонні гнізда – будь ласка, гніздіться, тільки не чіпайте місцевих птахів”, – каже орнітолог Андрій Бокотей.
У Амстердамі, де папуг почали інтенсивно підгодовувати – призначили відчутний і болючий штраф, і там ці види уже не так активно розмножуються.
“Тобто для всього є механізм – але щоб оперативно реагувати, знову ж таки треба дослідження, спостереження”, – каже орнітолог.
У парках Лондона помітно, як строго охороняють ставки з птахами – їх забороняють підгодовувати, та і для цього людям треба здолати огорожі.
Натомість в Україні часто перша реакція на птаха – нагодувати, та ще і некорисною для них їжею.
“Минулого року навесні ми кільцювали лебедів в Івано-Франківську на Німецькому озері, а восени колеги повідомили, що частина цих лебедів загинула. І загинула з однієї простої причини – місцеве населення інтенсивно підгодовувало їх хлібом”, – каже орнітолог Андрій Бокотей.
Лебеді їдять хліб, але так вони втрачають імунітет, каже він. Потім до них перелітають мігранти з інших озер і приносять з собою пташиний грип.
“Вони виживають і летять собі далі, а місцеві з вбитим хлібом імунітетом просто гинуть”.
Тому орнітологи нагадують – не годуйте птахів, без нагальної потреби навіть взимку цього робити не можна.
Зрештою, це може мати несподівані та небажані наслідки.
Що папуга Крамера – великий і сильний птах – принесе Україні, буде видно в наступні десятиліття, але їжі йому сьогодні точно не бракує.
