До Німеччини з початку війни приїхали 1,1 млн українських біженців. Майже половина оселилися у трьох найбільших федеральних землях. Водночас понад 300 тисяч українських біженців із країни вже виїхали.
Як українці влаштувалися у Німеччині, РБК-Україна розповідає з посиланням на DW та урядовий портал.
Згідно з даними Центрального реєстру іноземців, із 1 млн 143 тис. українських біженців – 682 тисячі жінки і дівчата, чоловіків та хлопчиків – 458 тисяч. Водночас чверть українських біженців – неповнолітні (350 тисяч). Німецькі школи відвідують майже 219 тисяч українських дітей.
Зазначається що половина тих, хто втік від війни в Україні, проживають у трьох найбільших федеральних землях – Баварія, Баден-Вюртемберг та Північний Рейн-Вестфалія.
Близько 321 тисячі українських біженців, які отримали тимчасовий захист у Німеччині з початку війни, вже виїхали із країни. Проте невідомо, куди вони виїхали – повернулися до України чи переїхали до інших країн.
У Німеччині налічується приблизно 716 тисяч українських біженців працездатного віку – тобто, від 15 до 65 років. Водночас роботу мають 21% із них. Сусідні Данія та Нідерланди звітують про значну більшу частку працевлаштованих українців.
Опитування серед українських біженців у Німеччині 2022 року виявили, що понад 70% з них мали вищу освіту.
У січні 2024 року інтеграційний курс відвідували 124 тисячі українських біженців. Найближчі пів року навчання завершать три чверті з них.
На початку січня 2024 року у Німеччині запрацювала програма прискореного працевлаштування українських біженців JobTurbo. Показники з безробіття у річному вимірі незначно знизилися.
Уповноважений за цією програмою Даніель Терценбах пояснює, що німецький ринок праці набагато більше залежить від мови, ніж в інших країнах. Також перешкодою є слабка економіка, через що біженцям складно знайти роботу, тривалість процесу визнання освіти та догляд за дітьми.
“Усім, хто хоче працювати в Німеччині, як правило, необхідно добре знати німецьку мову, навіть для роботи підсобником. Гарні мовні навички здобуваються не лише на курсах, але часто лише на робочому місці. Тому компанії повинні бути готові наймати людей, які ще погано володіють німецькою мовою”, – зауважила речниця Федерального міністерства праці.
На урядовому порталі bundesregierung.de зазначається, що у листопаді 2023 року 113 000 українських біженців мали роботу за умови сплати соціальних внесків у Німеччині, а 36 000 – міні-роботу.
“Незважаючи на нинішню складну економічну ситуацію, федеральний уряд впевнений, що ще більше людей, які покинули Україну, знайдуть роботу”, – зазначається на урядовому сайті.
Очікується, що біженці, які навчаються на інтеграційному курсі зараз, завершать його до січня 2025 року. Після цього їх проінформують про програму JobTurbo. Під пильним наглядом центру зайнятості біженці повинні будуть якнайшвидше набути досвіду роботи та отримати подальшу кваліфікацію.
Наразі 55 тисяч громадян України навчаються у школах, професійно-технічних та вищих навчальних закладах. Вони також будуть доступні для німецького ринку праці.
Базове забезпечення для шукачів роботи (виплати біженцям як безробітним) у жовтні 2023 року надавалося 686 тис. українців. Із них 471 тис. працездатних людей і 215 тис. непрацездатних, які мали право на допомогу – зазвичай, це діти.
Читайте: Німеччина зібрала понад 500 свідчень про воєнні злочини РФ в Україні
