200 років тому англійський палеонтолог Вільям Бакленд описав першого нептахового динозавра й дав йому офіційну наукову назву — мегалозавр. Кістки й величезна щелепа доісторичного ящера знайшли біля Оксфорда.

«Ця подія започаткувала наше культурне захоплення динозаврами. Воно триває і нині», – каже Стів Брусатт, палеонтолог Единбурзького університету.

Про це йдеться в сюжеті телеканалу NTD, передає Інше ТВ.

Слово «динозавр» з’явилося лише в 40-х роках ХІХ століття. Що ж учені дізналися про вимерлих ящерів за минулі сторіччя? Вони з’ясували, що динозаври з’явилися на планеті приблизно 230 мільйонів років тому, а за 160 мільйонів, у мезозойську еру, зникли. Нині науці відомо про більш як 2000 видів доісторичних рептилій.

У другій половині минулого століття відбувся так званий динозавровий ренесанс. У дослідників почали змінюватися уявлення про динозаврів. Зокрема, вони припустили, що ящери могли бути активнішими, ніж уважалося. Також учені дізналися, що існували не тільки гігантські динозаври, а й зовсім маленькі.

«Найдрібніші були меншими за голубів, найбільші — важчі за Boeing 737. Але багато хто взагалі не був схожим на рептилій. У багатьох було пір’я, а в деяких — крила. <…> І такі скам’янілості приголомшили би Бакленда. Це показує, як сильно змінилося наше сприйняття динозаврів за останні 200 років», – говорить Стів Брусатт, палеонтолог Единбурзького університету.

Для вчених вимирання динозаврів, як і раніше, загадка. Гіпотез висували безліч. Років десять тому більшість дослідників дійшли висновку, що причиною стало падіння Чиксулубського метеорита на мексиканському півострові Юкатан. Від удару утворився кратер діаметром десять кілометрів. У наслідок падіння на планеті зникло три чверті видів тварин, зокрема й динозаври.

Палеонтологи досі знаходять скам’янілості стародавніх ящерів у таких місцях, як Китай, Аргентина, Бразилія, Південна Африка та Монголія. Тепер досліджувати кістки допомагають новітні комп’ютерні технології. Палеонтологи створюють 3D-моделі динозаврів, і це дає змогу отримати глибші знання про такі органи чуття, як зір, слух та нюх. А штучний інтелект аналізує інформацію із великої бази даних.

На думку експертів, науковців чекає ще багато відкриттів.