За даними статистики додатку з вивчення іноземних мов Duolingo, у 2023 році найбільш сумлінно вивчали українську мову в Австралії, Канаді та Фінляндії.
Видання Yle розповіло, чому громадяни Фінляндії цікавляться українською.
Агресивна війна Росії проти України викликала хвилю підтримки українців по всьому світу. Одним зі шляхів проявити солідарність з українцями стало вивчення української мови.
Сплеск цікавості до вивчення української вже другий рік поспіль фіксує додаток для вивчення мов Duolingo, яким користуються понад 47 мільйонів користувачів.
Статистика додатка за 2023 рік свідчить, що українська залишається серед популярних мов, а фіни – відзначилися як учні, які проводили найбільше часу за вивченням української, разом із австралійцями та канадцями.
“Для мене це можливість вшанувати українців”
Серед тих, хто вирішив вивчити українську мову на знак солідарності з українцями – 22 річний студент Юридичного факультету Університету Гельсінкі Йоганнес Майямякі. Вивчати мову він почав на десятий день після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
– Я вирішив, що вивчення мови конкретно нікому не допоможе, але для мене це можливість вшанувати українців.
Українська мова для Йоганнеса стала третьою іноземною після англійської та шведської. Кириличні літери та нелегкі у вимові шиплячі звуки спочатку лякали студента. Перші кроки у вивченні української йому допомогли зробити щоденні звернення президента України Володимира Зеленського.
– Я створив собі відчуття, що ця мова мені потрібна, аби розуміти, що відбувається навколо мене.
Зрештою у мережі інстаграм чоловік знайшов викладачку з України та вже через рік навчання вільно заговорив українською. Сьогодні Йоганнес спілкується з українською спільнотою, читає українські книжки та слухає українську музику. Час війни, каже він, допоміг йому дізнатися набагато більше про колись маловідому для нього культуру.
– Я знав небагато про Україну. Знав при Крим, Голодомор, про Україну в І світовій війні. Сьогодні ж Україна відчувається мені набагато ближчою. У нас схожа доля.
Війна, каже Йоганнес, помітно вплинула на загальну видимість української мови та культури у Фінляндії.
– Раніше не всі навіть впізнали б український прапор. А зараз уявити вокзал без нього вже складно. Він там уже 2 роки.
Кількість курсів української мови – зростає
Вивчати українську мову стало свідомим вибором і для студента Гельсінського університету Ееліса Кулоярві. Після років вивчення російської він заговорив українською, коли в його університеті поновили курси української мови після дворічної паузи.
Здобуті знання української Ееліс одразу передає далі: сьогодні він навчає жителів Фінляндії українській на курсах в Українському центрі. Там нову мову опановують близько трьох десятків учнів, Ееліс – викладає для групи, в якій студенти вивчають початковий рівень української.
Помітною зацікавленість українською мовою стала і у мовних школах. В Інституті освіти для дорослих (Helsingin aikuisopisto) цьогоріч українську мову вивчали 30 студентів, а наступного року Інститут планує запустити ще 4 курси української мови для дорослих. Водночас, кажуть в інституті, кількість студентів, що хочуть вивчати російську – падає.
– Ми чули, що деякі з цих студентів перейшли на вивчення української мови, – розповідає керівниця відділу іноземних мов Інституту освіти для дорослих Ніна Керппола.
Викладачі інституту опитали студентів, чому вони почали вивчати українську. Окрім прояву солідарності, студенти також вивчають українську аби працевлаштовувати українців та займатися волонтерством, а також через бажання краще розуміти українські новини та протистояти прагненню Росії знищити українську культуру.
Є попит на викладачів української мови
У фінському академічному середовищі українська мова все ще займає не дуже значне місце, вважає студент Йоганнес Майямякі, який вивчив українську самотужки.
– В університетах є курси, але якщо хочеться йти далі – це стає набагато складніше, – вважає він.
Також, попри підвищення попиту на знання про українську мову та культуру, у Фінляндії спостерігається брак викладачів, які могли б викладати ці дисципліни.
– Здається, зараз бракує компетентних українських викладачів, особливо тих, хто раніше викладав українську мову як другу іноземцям, – повідомляє керівниця відділу іноземних мов Інституту освіти для дорослих Ніна Керппола.
