Київські митники стали на заваді незаконному пересиланню за кордон у міжнародних поштових відправленнях трьох старовинних сокир, які мають культурну цінність.
Сокири без топорища з ознаками старовини митники виявили у трьох посилках, які прямували від одного відправника з Дніпропетровщини до США. Попри вік предметів, який видно навіть неозброєним оком, їх було задекларовано як декоративні. Маючи об’єктивні сумніви щодо достовірності такого декларування, митники спрямували предмети на експертизу до Національного військово-історичного музею для встановлення належності їх до культурної цінності.
Як визначили експерти, три виявлені митниками предмети – автентичні старовинні сокири з кричного заліза, до того ж – археологічного походження. Виготовлені артефакти за допомогою ручного кування та ковальського зварювання з використанням технологій доіндустріального періоду. У них досі гострі леза, які зберегли первинну конфігурацію, і є сліди часткової реставрації.
Найбільшу з виявлених сокир, довжиною 20,5 см, визначено як сокиру доби козацтва, під умовною назвою «горбач». З одного боку полотна на ній проставлене майстрове клеймо. Вік артефакту – XVI-початок XVII ст. Цю важку робочу сокиру пов’язують з лісорубними або теслярськими роботами.
Дві менших сокири експерти визначили як робочі, теслярські сокири доби Київської Русі – X-XIII ст. Судячи з конструкції сокир (подовжений вирізний обух та відтягнуте донизу лезо), ймовірно, їх могли використовувати також як бойову зброю.
Згідно з чинним законодавством України, на вивезення культурних цінностей за кордон потрібне відповідне свідоцтво Міністерства культури України. Такого дозволу митникам надано не було.
Стосовно громадянина, який відправив старовинні артефакти за кордон, Київською митницею складено протоколи про порушення митних правил за ст. 473 Митного кодексу України.
Сокири вилучено до винесення судом рішення у справах.
Нагадуємо, що предмети археології не можуть бути предметами продажу, колекціонування приватними особами та вивозитися за межі України.