Але 61 відсоток працює на посадах нижче від свого рівня кваліфікації, а 57 відсотків перебувають нижче від межі ефективної бідності.
Про це свідчить нове дослідження, пише «Радіо Прага».
Дослідження здійснила наприкінці жовтня—на початку листопада компанія PAQ Research у співпраці з Соціологічним інститутом Академії наук у Чехії серед більш ніж 3 тисяч українців, які прибули як біженці в період від лютого 2022 року до квітня 2023-го і живуть у 1200 домогосподарствах. Попереднє таке дослідження за програмою «Голос українців» було здійснене в червні.
Як зазначають дослідники, трудова активність українських біженців постійно зростає: нині роботу в Чехії, постійну чи часткову, мають 72% економічно активних біженців — тобто осіб віком понад 17 років, які працюють у Чехії чи дистанційно в Україні або безробітні (до цієї категорії не залічують студентів, що не працюють, пенсіонерів, що не працюють, і осіб, хто доглядає за дітьми до 3 років і теж не працює); таких економічно активних серед дорослих біженців 86%. Іще 7% економічно активних біженців працюють тільки в Україні дистанційно.
Порівняно з попереднім червневим дослідженням до листопада почало працювати 19% біженців; 8% їх працювати в Чехії перестало (хоча частина з них працює дистанційно в Україні).
При цьому, звернули увагу соціологи, серед тих біженців, хто отримує гуманітарну допомогу, не зафіксовано частіше закінчення праці чи зменшення числа робочих годин із метою зберегти цю допомогу; навпаки, серед них частіше фіксується перший вихід на роботу.
Відсоток біженців, які працюють на посадах, що вимагають виразно нижчої кваліфікації, ніж їхня, не знижується і нині навіть дещо вищий, ніж був у серпні 2022 року: 61% біженців далі працює нижче від своєї кваліфікації. Серед жінок таких 65%, серед чоловіків 53%. До того ж 58% працюють за умов недостатнього соціального і правового захисту — без соціального й медичного страхування, без відпусток.
Уже 70% біженців живе в орендованому житлі — в червні таких було лише 49%. Таке значне зростання пояснюється тим, що липневі зміни до законодавства скасували так зване солідарне житло, яке його власники надавали біженцям безплатно для них чи з оплатою лише комунальних послуг, а за це отримували відшкодування від держави. Значна більшість тих, хто жив у такому житлі, була змушена перейти на орендні відносини. 16% біженців залишається жити в гуртожитках чи схожих закладах, причому цілком безплатно (для них, тобто за державні кошти) живе тільки 7% біженців — найнижча досі частка.
Також через липневі зміни на 20% порівняно з червнем зменшилося число домогосподарств біженців, які отримують гуманітарну допомогу — тепер таких лише 36%: із одного боку, надання допомоги значно обмежили, з іншого ж, завдяки зростанню економічної активності потреба в такій допомозі дещо зменшилася.
При цьому 57% біженців живе нижче від межі так званої ефективної бідності — це коли до загальних доходів тих біженців, які живуть безплатно для них, додають для обліку і вартість такого житла. Це стільки ж, як і в червні. Але число біженців, яким бідність загрожує найбільше, дещо зросло.
Те, що й після значного обмеження гуманітарної допомоги і права біженців на безплатне для них житло загальна кількість біженців у стані бідності не підвищилася, є позитивним у тому сенсі, що частині біженців вдалося стати фінансово самостійними, зауважують дослідники. Та все ж 6 із 10 перебувають у дуже поганій ситуації. Серед чехів у стані бідності перебуває 1 із 10.
І ще на один момент звертають увагу соціологи: зростання рівня знання чеської мови серед біженців уповільнилося. Нині здатні домовитися в звичних ситуаціях 47% біженців (у червні таких було 43%). Іще 35% нині розуміють простіші речення.
При цьому рівень знання чеської серед біженців значною мірою залежить від часу прибуття до Чехії: з тих, хто прибув у лютому — травні 2022 року, здатні домовитися 52%, а з тих, хто прибув від червня 2022-го до квітня 2023 року, таких лише 32%.
Головними перешкодами для навчання на курсах чеської, як і раніше, лишаються брак часу, нестача коштів і необхідність доглядати за дітьми, мовиться в дослідженні.
А недостатнє знання мови є, поряд із необхідністю доглядати за дітьми, одним із найбільших бар’єрів у пошуку роботи: серед тих біженців, хто здатен спілкуватися чеською, працевлаштовані 80%, а серед тих, хто знає чеську мінімально, — 53%.
Автори дослідження пропонують і деякі рекомендації, як поліпшити ситуацію для біженців. Ось деякі з них.
Пропонується, зокрема, обмежити мотивацію до нелегального працевлаштування тим, щоб при нарахування гуманітарної допомоги враховувати тільки 70% від трудових доходів домогосподарства, а не 100%, як нині. Бо ж нині збільшення заробітку на 1 крону зменшує на таку ж суму допомогу, і загальний дохід не зростає, а це демотивує від підвищення легальних доходів; чеська держава розплачується за це тим, що недоотримує податків та інших внесків.
Пропозиція курсів чеської мови мала б бути розширена — зокрема, варто мотивувати працедавців влаштовувати для біженців курси чеської в робочий час, вважають дослідники.
Іще одна з низки рекомендацій — залучати біженців, які прожили в Чехії певний час, наприклад, 2 роки, принаймні частково до чеської системи державної соціальної підтримки, тобто дати їм можливість отримувати на таких же умовах, як і чехи, доплати на житло чи допомогу на дітей.
Як повідомляло Інше ТВ, Ірландія майже в 6 разів скоротить виплати українським біженцям
