Російський айтішник створив жартівливий сервіс “Мій донос” – його сприйняли, як справжній. На кого доносять росіяни (ВІДЕО)


17:1412.08.2023

Айтішник, який виїхав до Європи, створив пародійний інтернет-сервіс для росіян, які бажають настукати один на одного. Ним скористалися п’ять тисяч осіб.

Кореспондент “Можем объяснить” отримав базу доносів від розробника застосунку “Мой донос”, який замислювався як жартівливий, але виявився популярним і серед справжніх стукачів.

Жарт вийшов з-під контролю

Якщо вбити в Google play запит “донос”, буде запропоновано завантажити застосунок із дуже схожим на Держпослуги логотипом “Мій донос”. Незважаючи на те, що в описі самого застосунку зазначено, що він не має стосунку до держпослуг і органів влади і призначений для розваги, багато людей сприймають застосунок як серйозний – і починають ним користуватися для зведення рахунків із земляками, розповів кореспондентові “МО” його розробник програміст Володимир (ім’я змінено з міркувань безпеки), який переїхав після початку війни в одну з європейських країн.

Уперше застосунок із тією самою назвою (за аналогією із сайтом “Росдонос”) Володимир створив ще 2018 року, а за кілька місяців видалив – популярності він тоді не мав. У 2019 році жартівливе видання ІА “Панорама” випустило новину про застосунок “Мій донос”. “Періодично ця новина миготіла в ЗМІ, і я вирішив знову зробити застосунок, уже за описом у новині. Логотип генерувала нейромережа”, — каже Володимир.

Застосунок повторно було розміщено 15 січня 2023 року в Google play. Тоді кореспондент “МО” поцікавився у розробника, яка його мета і що він робитиме, якщо доноси виявляться реальними, Володимир відповів: “Вони нікуди не підуть, нехай пишуть сюди, тут усе і залишиться. Я читаю, дивуюся, іноді радію, коли пишуть негативну думку про сам додаток або критику влади”.

Спочатку метою створення застосунку був жарт, але щойно посипалися перші повідомлення, Володимир зрозумів, що доноси надходять не тільки жартівливі, а й абсолютно реальні. Він зазначає, що кількість реальних доносів завжди збільшується, коли з’являється інфопривід у ЗМІ – замах, атака дронів або заколот. “Люди гуглять, де можна поскаржитися, за ключовими словами бачать мій застосунок і, не розбираючись, пишуть туди”.

Розробник сподівається, що своїм додатком допоможе людям, на яких пишуть донос – можливо, він не перетвориться на реальний. Донощик уже виплеснув негатив, не розібрався, що розмістив донос у жартівливому застосунку і на цьому міг заспокоїтися. “Сподіваюся, що відвів небезпеку від людини”, – каже Володимир.

Майже за півроку після запуску застосунку база звернень стала значною – до травня вже понад 10 000 осіб завантажили застосунок і написали понад 5000 доносів. Тільки з квітня по червень розробнику надійшло понад 1300 звернень. Більшість доносів жартівливі або засуджують творців і сам інститут доносів.

Але близько 20% доносів були написані з докладним описом проступків “порушників” і містили особисті дані. Більшість із них могли б стати приводом для порушення справ за статтями про фейки і дискредитацію армії.

Ми вивчили базу і зв’язалися з людьми, які несподівано для себе дізналися про доноси на них.

“Такий молодий, а вже проти Путіна”

Одна з донощиць пише скаргу на керівника Тольяттинської компанії, де працює дівчина. “Олена (ім’я змінено) висловилася про погане ставлення до СВО! Також <вона висловилася> про мого брата, який на СВО! Заявила мені, що вона проти СВО і за українців. Вона в грубій формі висловилася, що нехай як фарш мре”. У середині травня, вже після розміщення доносу, на сайті компанії з’явилася реклама служби за контрактом.

Доноси пишуть не тільки на тих, хто виступає проти СВО, а й на тих, хто підтримує. Фітнес-тренерка з Нижнього Новгорода підтримує війну, але на неї написали донос за критику президента. “Ірина (ім’я змінено), яка працює фітнес-тренеркою, негативно відгукувалася про спецоперацію та обзивала В.Путіна нецензурними словами”, – пише донощик. Ірина активно веде соціальні мережі, на фотографіях можна побачити Z-символіку, а в підписах до фото вона періодично додає патріотичні висловлювання на підтримку СВО. І як багато Z-патріотів лає владу за надмірну м’якість.

Ще одна донощиця хоче відправити знайомого на фронт: “Прошу відправити Олексія на службу в СВО. Були спроби надіслати дві повістки і він їх ігнорував. Рекомендую надіслати йому електронну повістку через Держпослуги. Ця людина має бойовий досвід у Чечні”.

Багато доносів, що містять інформацію про тих, хто переховується від мобілізації. Пильні громадяни посилаються на соціальні мережі реальних людей, вказують телефони та адреси і закликають відправити їх на війну.

“Такий молодий, а вже проти політики Путіна, закликає всіх росіян скласти зброю в Україні та йти в полон! Куди ви дивитеся? чому ці виродки ходять нашою землею, відправляйте їх на СВО! нехай там їх навчать Батьківщину любити”, – пише анонімний донощик.

Деякі доноси написані так, що не одразу зрозуміло, чи пише автор всерйоз, чи жартує. Олексій (ім’я змінено з міркувань безпеки) з позивним “Лось” просить видалити гучне відео “Азбука СВО”, озвучене Охлобистіним. Він переживає, що фільм перебуває у відкритому доступі і противник може побачити його.

Сусідка пише про свого літнього сусіда ґрунтовний донос: “Кричав своєму синові, що цей старий п***р (найімовірніше, він мав на увазі президента Росії) нас у Гаагу затягне”.

“Я знаю, хто написав донос – моя колишня співмешканка”
Шість доносів написали на 36-річного Михайла (ім’я змінено) з Москви. Він репетитор – викладає англійську мову та музику. Під час ковіду активно співпрацював із госпіталями як перекладач для іноземних пацієнтів.

“Прошу вас вжити необхідних заходів щодо припинення кричущої поведінки громадянина РФ В* Михайла С***, який поширює інформацію в мережі інтернет, що дискредитує ЗС РФ, ображає честь і гідність Президента РФ. Вважаю висловлювання і контент екстремістськими, а його поведінку – зрадницькою”

Михайло, з яким зв’язався кореспондент “МО”, так прокоментував написані на нього доноси: “Я очікував і треба очікувати. Хто бореться за свободу, має бути до цього готовий. Донос – це спроба анонімно вистрілити з рогатки у вікно своєму сусідові, все як було в СРСР”.

Михайло припускає, що донос на нього написала колишня співмешканка. Судячи з кількості даних у кількох схожих один на одного доносах, їх писала одна людина, яка близько знайома зі своєю “жертвою”. У базі доносів прізвище та ім’я донощика збігається з даними колишньої співмешканки.

“Вона не поділяла моєї політичної позиції. Я намагався давати їй джерела, дані, будь-яку інформацію. Але їй не хотілося змінювати своє звичне життя. Це стало однією з найважливіших причин розставання. У нинішніх реаліях будь-який близький, з яким ти ділиш холодильник і сковорідку, може написати на тебе донос”.

А донощик хто?

Антропологиня Олександра Архипова у своєму телеграм-каналі “(Не)цікава антропологія” публікує дані про більш ніж 5000 справ за статтею 20.3.3 КпАП (дискредитація) з березня 2022 року і 300 справ за кримінальними статтями (фейки і дискредитація). Більшість адміністративних і кримінальних справ пов’язані з коментарями, постами або лайками. Справи, заведені за усні розмови також займають суттєву частку. Саме усні розмови та пости в соціальних мережах стали найпоширенішою причиною доносів і в застосунку. Статистика “Мій донос” збігається з даними, опублікованими А. Архиповою – пости були причиною доносів у 60% випадків. Близько 80% реальних доносів, які містяться в базі “Мій донос”, потенційно могли б потрапити під одну зі статей.

“Сформувати якийсь портрет донощика неможливо”, – сказала Олександра Архипова кореспонденту “МО”. Пишуть доноси люди абсолютно різної статі, віку, соціального статусу. Швидше, донощиків можна класифікувати за мотивами доносів.

Мотивів у донощиків може бути кілька:

  • емоційна вигода (покарання кривдника) – причиною образи може стати суперечка в соціальних мережах, особиста розмова на гостру тему;
  • матеріальна вигода – наприклад, донос як інструмент усунення галасливих сусідів;
  • “пильні громадяни”, місіонери – сприяють у пошуку ворога державі, ідейні донощики

За підрахунками кореспондента “МО”, половина доносів у жартівливому додатку написана на знайомих і сусідів. У цих випадках донощики прагнуть отримати емоційну або матеріальну вигоду.

Архипова зазначає, що ставлення держави до доносів не можна назвати однозначним. Інформаційна автократія побудована не на тотальних масових репресіях, як було за часів Сталіна, а на вибіркових, випадкових репресіях. Немає спільного чинника, за яким засуджених за дискредитацію можна було б об’єднати – ані професія, ані соціальний, гендерний чи віковий фактор не відіграють ролі. Завданням інформаційної автократії є не бажання прорідити певну верству населення, а змусити людей боятися.

Утім, незважаючи на так звану епідемію доносів, більшість коментарів із бази “Мій донос” вселяють надію. У більшості повідомлень люди бажають миру та засуджують інститут доносів, – пише видання.



© Inshe.tv

Share Button
TwitterFacebookGoogle PlusYoutube