Стародавні римляни створювали неймовірно міцні та довговічні споруди, які все ще існують через 2 тисячі років. У чому їх секрет?
Інженери у Стародавньому Римі були справжніми майстрами будівельної справи. Вони створювали дуже міцні та довговічні споруди, серед яких виділяється Пантеон або “Храм усіх богів”, який і через 2 тисячі років зберігся цілим. Вчені вважають, що причина полягає у використанні дуже міцного будівельного матеріалу, який використовували римляни, — це так званий пуцолановий бетон, пише Фокус з посиланням на ScienceAlert.
Однією зі споруд, що добре збереглися, епохи Стародавнього Риму є Пантеон, який побудований в Римі в період між 118 і 128 роками н.е. Цей храм є рекордсменом за величиною бані з неармованого бетону у світі.
Вчені вважають, що секрет міцності та довговічності давньоримських споруд полягає в тому, що римляни використовували для створення неймовірно міцного бетону пуцолан, суміш із вулканічного попелу, а також вапно. Якщо їх змішати з водою, виходить дуже міцний будівельний матеріал.
Вчені з Массачусетського технологічного інституту під час недавнього дослідження з’ясували, що на міцність бетону впливали також методи змішування його компонентів. За словами Адміра Масіка з Массачусетського технологічного інституту, під час створення пуцоланового бетону використовується гашене вапно. Спочатку вапняк нагрівають при високих температурах для отримання їдкого порошку — негашеного вапна або оксиду кальцію. Під час змішування негашеного вапна з водою виходить гашене вапно або гідроксид кальцію і це менш їдкий продукт. Відповідно до теорії, саме це гашене вапно древні римляни змішували з пуцоланом.
Але вчені провели аналіз давньоримського бетону, якому приблизно 2000 років, і знайшли шматочки вапна, що погано перемішалися у складі бетону.
Вчені дійшли висновку, що, найімовірніше, римський бетон виготовили, змішуючи негашене вапно з пуцоланом і водою за надзвичайно високих температур. Цей процес відбувався або окремо або на додаток до змішування з гашеним вапном, внаслідок чого утворюються шматки вапна.
“Переваги такого змішування полягають у такому. По-перше, коли весь бетон нагрівається до високих температур, це дозволяє використовувати міцніші хімічні речовини, а по-друге, такий метод дозволяє створювати бетон швидше, що також має важливу роль при прискоренні будівництва споруд” — каже Масік.
Ще однією важливою перевагою такого методу створення бетону вчені називають те, що шматки вапна допомагають пошкодженому бетону самовідновлюватися. Коли в бетоні утворюються тріщини й туди потрапляє вода, вона вступає в реакцію з вапном, утворюючи розчин, який висихає і твердне, і це склеює тріщину, щоб вона не росла далі. Це пояснює, чому римський бетон зі споруд, що знаходяться в морі вже 2000 тисяч років, добре зберігся.
