Британський журнал The Economist назвав Україну “країною 2022 року”.
В редакційній статті про це сазано, що обрати країну року за версією журналу “Економіст” нелегко. “Наші автори і редактори зазвичай починають з вільних дебатів, в яких вони сперечаються про претензії півдюжини країн, що увійшли до шорт-листа. Але цього року, вперше з того часу, як ми почали називати країни року в 2013 році, вибір очевидний. Ним може бути лише Україна”.
Особливість ситуації заключається в цьому, що ця честь дістається країні, яка найбільше покращилася за попередні 12 місяців. Тож Україна в певному сенсі є незвичайним вибором, оскільки “життя більшості українців вражаюче погіршилося з моменту неспровокованого вторгнення Володимира Путіна в їхню країну в лютому. Багато людей загинуло. Міста були розгромлені і обвуглені. Мільйони людей покинули свої домівки. Економіка України скоротилась приблизно на третину. Через російські атаки багато українців тремтять у темряві без електрики”.
Проте українці проявили себе цього року. “Чотири їхні якості виділяються.
Перша – героїзм. Коли почалося вторгнення, більшість людей думали, що Україна буде розгромлена своїм набагато більшим сусідом. Багато хто зрозумів би, якби українські захисники втекли. Путін явно очікував, що українська армія здасться: його війська прибули в парадній формі, готові до параду перемоги, але майже без їжі.
Українці вистояли і боролися. Президент Володимир Зеленський, відкинувши пропозиції Заходу вивести його з Києва, нібито огризнувся, що йому потрібні “боєприпаси, а не поїздка”. Пересічні українці продемонстрували подібну стійкість. Професори, сантехніки та поп-зірки стікалися до війська, промінявши зручні ліжка на морозні окопи та ризик болісної смерті. У битві за битвою вони розгромили росіян. Захищаючись від агресора, який заперечував право їхньої країни на існування як незалежної держави, вони віднайшли нове почуття нації.
Вони також проявили винахідливість. Вони помітили слабкі місця своїх ворогів, підірвали їхні запаси пального та боєприпасів і швидко навчилися користуватися новою зброєю, що постачалася Заходом. Вони передали повноваження з прийняття рішень офіцерам на місцях, що зробило їхні підрозділи більш гнучкими і пристосованими до змін, ніж неповороткі, ієрархічні росіяни. Вони вміло використовували допомогу дружніх розвідувальних служб, особливо американської, в той час як їхні вороги воювали наосліп, а іноді видавали власні позиції телефонними дзвінками по відкритих лініях зв’язку.
Українці також продемонстрували стійкість. Коли вдома немає води з-під крану, вони розтоплюють сніг. Коли немає електрики, вони знаходять тепло і світло в кафе з дизельними генераторами, або сплять в офісах, де вони працюють, багато з яких зараз мають бомбосховища і воду в пляшках. Жахіття, які продовжує завдавати їм пан Путін, не схоже, щоб підірвали їхній бойовий дух.
І, за деякими винятками, вони не відповідають на воєнні злочини воєнними злочинами. Російські війська регулярно бомбардують цивільне населення, катують полонених і грабують села. На противагу цьому, російські військовополонені вражені тим, наскільки добре з ними поводяться. Це значною мірою тому, що Україна не є, як стверджує Путін, нацистською державою, а демократичною державою, де людські життя мають значення. Вона має свої недоліки, зокрема, корупцію, але її уряд і народ відкинули путінізм ще до війни, і зараз вони відкидають його ще рішучіше.
Виступивши проти російського деспота, українці захистили своїх сусідів. Якби він завоював Україну, він міг би напасти на Молдову чи Грузію, або загрожувати країнам Балтії. Україна показала, що аутсайдери можуть протистояти кривдникам, навіть величезним. Таким чином, вона стала натхненням не лише для країн з хижими сусідами, такими як Тайвань, але й для пригноблених народів у всьому світі. Багато тиранів транслюють велику брехню, щоб виправдати свої злодіяння та нав’язати свою волю за допомогою терору. Українці показали, що брехню можна викрити, а терору можна протистояти. Їх боротьба ще далека від завершення. Але їхній приклад у 2022 році був неперевершеним. Слава Україні!”, – завершили свою редакційну статтю The Economist.
