Потопити “Москву”: невідомі деталі. Як український “Нептун” знищив флагман російського флоту. Реконструкція від “УП”


17:1513.12.2022

13 квітня 2022 року було, може, найгіршим днем для того, щоб намагатися потопити крейсер “Москва”  – погода стояла жахлива.

Від самого ранку небо над Чорним морем уздовж українського узбережжя затягнули важкі дощові хмари. Вони висіли суцільною поволокою на висоті всього кілька кілометрів над водою, і через них годі було хоч щось розгледіти в морі з неба. 

Не допомагали ні літаки, ні безпілотники “Байрактар”, ні оптичні супутники.

В таких умовах міг би зарадити загоризонтний радар, сигнал від якого здатний огинати землю. Але 13 квітня в оператора комплексу “Нептун” в Одеській області під рукою були тільки звичайні радари, які майже не бачать цілей далі, ніж за 18 кілометрів. 

Усе це усвідомлювали і на крейсері “Москва”, команді якого здавалось, що вона в цілковитій безпеці.

“Вони розуміли, що з неба їх не видно, з берега – теж. Плюс у них дуже серйозні комплекси ППО на борту й інші системи захисту. Тому вони підплили на 120 кілометрів до українського берега. І ця самовпевненість їх і згубила”, – розповідає не під запис один із українських ракетників, дотичний до створення “Нептуна”.

Україні 13 квітня несподівано допомогла сама природа. Оператор “Нептуна” не мав би дістати “Москву” звичайним радаром, але саме це і сталося. Тож після кількох хвилин важких вагань та консультацій він віддав команду “пуск”, і дві ракети з невеликим інтервалом вилетіли в бік російського крейсера.

Орієнтовний час їхнього підльоту мав складати трохи більше 6 хвилин. Що буде після того, як ці хвилини спливуть, не знав ніхто.

“Українська правда” провела десятки інтерв’ю з людьми з української військової сфери, витратила кілька тижнів, дістала фото історичного пуску й тепер пропонує читачам першу реконструкцію того, як український “Нептун” потопив російський крейсер “Москва”. 

Бойове хрещення “Нептуна”

Майже ніхто про це не знає, але перше бойове застосування “Нептунів” відбулося аж ніяк не у квітні, а в перші дні повномасштабного вторгнення Росії.

Саме тоді три російські десантні кораблі висунулись із портів у Криму й рушили в бік українського узбережжя в Миколаївській області. Висадка військ РФ в цьому районі давала їм плацдарм для атаки і на Миколаїв, і на Одесу.

Саме для ураження цих кораблів було випущено три перші “Нептуни”. 

Перші пуски були з півдня Одеської області, а стріляли в напрямку Миколаєва. Тому ракети мусили пройти над Одесою і, щоб це було безпечно для міста, їх пустили не на висоті 5-6 метрів над водою, як це має бути, а десь на 120 метрах. Очевидно, що росіяни їх засікли і швидше за все знищили. Там цікаво, що вони навіть збили свій же літак, який в тому районі полював на “Нептуни”, – розповів УП співрозмовник у військових колах, дотичний до проєкту “Нептун”.

Який точно це був день, УП встановити не вдалося, але це сталося не пізніше 26 лютого. Саме в той день Генштаб випустив офіційне повідомлення про те, що російський військовий корабель збив власний літак над Чорним морем.

Жоден із “Нептунів” не вразив свою ціль, але, як переконують співрозмовники УП, російські десантні кораблі, заскочені самою можливістю подібних ракетних ударів, розвернулись і дременули в Крим.

Їхнє “здивування” можна зрозуміти. Адже “Нептунів” на кінець лютого на озброєнні ЗСУ не мало бути. 

Після успішних державних випробувань у 2020-му, “Нептун” прийняли на озброєння, але в реальності проєкт поставили на паузу. Лише під кінець того року, зокрема після зустрічі керівника КБ “Луч” Олега Коростельова і Володимира Зеленського, на особисту вимогу президента на “Нептун” знайшли гроші.

Перший повноцінний комплекс на новому шасі від “Татри” був зібраний у серпні 2021 року перед парадом до 30-ої річниці Дня Незалежності.

На параді показали повний склад комплексу: рухомий контрольний пункт, універсальну самохідну пускову установку, транспортно-заряджаючі машини та тягачі.

Однак між показом на параді та надходженням в армію минули довгі місяці. У грудні 2021-го командувач Військово-морських сил ЗСУ Олексій Неїжпапа в сюжеті військового телебачення анонсував, що перший дивізіон “Нептунів” має надійти в армію лише навесні 2022 року. 

“Навесні він буде повністю готовий і включений до складу ВМС України. Уже деяка техніка закуплена, навесні ми будемо мати повністю готовий дивізіонний комплект комплексу “Нептун”, – розповідав командувач ВМС.

Але навіть у грудні не було ще самих ракет. За даними УП, перші ракети, замовлені державою для армії, виїхали на Одесу тільки у 20-х числах лютого 2022-го. Буквально за кілька днів до повномасштабного вторгнення їх вивезли із заводу в Києві, який після того Росія уже тричі обстрілювала своїми ракетами. 

На щастя, їх встигли поставити на бойове чергування, і саме вони вберегли Миколаїв від згаданих вище російських кораблів.

Осліпити “Нептуна”

Перше застосування “Нептунів” залишило у військових двояке враження. Екіпажі комплексів проходили навчання у розробників ракет, і після лютневих пусків у військових зародились тривожні сумніви. Щось було не так.

“Для операторів найбільше розчарування, коли їхні ракети просто десь зникають і нікуди не влучають. Тому після перших пусків, десь у березні, в оператора, який відповідав за комплекс, почалась в доброму сенсі якась параноя. Він наказав перевірити всі ракети – вузол за вузлом”, – розповідає один зі співрозмовників УП у військових колах, знайомий із ситуацією. 

Для перевірки з київського КБ “Луч”, яке є головним розробником ракети, приїхала група спеціалістів, яка виявила дуже підозрілу закономірність. 

“З Києва приїхали специ і реально прифігіли. Вони виявили, що на всіх ракетах виведена з ладу одна деталь, через яку ракети не детонували, як мали б. Вони все полагодили, й одразу наступний пуск, дві ракети – в яблучко”, – розповідає співрозмовник УП, дотичний до проєкту “Нептун”.

Все це виглядало не інакше як спланована диверсія. Правда, джерела “Української правди” в КБ “Луч” не схильні до версії про умисне шкідництво.

“Нас постійно викликають щось полагодити чи перевірити. Це специфіка продукту така. Ракета ж наповнена дуже чутливою електронікою, для неї навіть на етапі простого транспортування є багато небезпек. Не думаю, що була якась диверсія”, – переконує співрозмовник УП на підприємстві-розробнику ракети.

Водночас інші два незалежні одне від одного джерела, зокрема в армійському керівництві, припускають, що ракети могли пошкодити навмисно.

“Така історія і справді була. Виявилось, що на всіх ракетах однакова несправність, і вона явно спеціально зроблена. Це був єдиний раз за всю війну, коли б я міг сказати, що це схоже на зраду. Але все виправили, і “Москви” більше немає”, – зізнається наш співрозмовник у розвідці. 

Знайти і потопити: крах “Москви”

13 квітня близько 16 години дня оператор комплексу “Нептун” із промовистим але наразі засекреченим українським прізвищем отримав дуже несподівані дані на радарах.

Його звичайний радар показував, що десь за 120 кілометрів від берега стоїть велика ціль. Подібного розміру об’єкт в цьому секторі Чорного моря міг бути тільки один – флагман ЧФ РФ крейсер “Москва”.

Але як звичайний радар міг показувати загоризонтну ціль на такій відстані? Як переконують не під запис українські ракетники, на сторону захисників стала сама природа.

Через те, що над морем стояли щільні хмари, сигнал від радара відбивався від них до поверхні води, а від води назад до хмар. 

“У нас на момент вторгнення не було загоризонтних радарів, і Росія про це знала. Але так як хмари стояли дуже низько і сигналу із цього коридору між водою і хмарами нікуди було подітись, то радар несподівано добив аж до “Москви”, – пояснює співрозмовник УП.

Росіяни були настільки впевненими у власній недосяжності для українських сил, що, як припускають наші співрозмовники, ймовірно, навіть не активовували системи ППО. Хоча навіть увімкнені вони б мали великі проблеми з “Нептунами”.

“Нептун” – це тихоходна ракета на рідкому паливі, яка підкрадається до корабля непомітною до самого останнього моменту. Аж поки уже не пізно. Її звичайні системи ППО майже не бачать, бо вона летить над самою водою”, – пояснює в розмові з УП співрозмовник з-поміж членів РНБО.

У західній пресі існує своя версія подій.

За даними “The New Yorker”, 13 квітня Україна відправила запит у європейський центр НАТО з проханням підтвердити координати цілі й отримала звідти підтвердження. А видання “The New York Times” переконувало, що для виконання запиту України було задіяно американський літак-розвідник “P-8 Посейдон”, який і надав точні координати. Таку ж інформацію надавало профільне видання “Navy Recognition”.

Щоправда, в українських військових колах скептично ставляться до надмірного перебільшення ролі союзників. 

“Всі ці історії про те, як “великі дяді” допомагають нам – це тільки на руку Росії. Насправді ми самі здатні вирішувати задачі неймовірної складності. Ну ви правда думаєте, що знайти крейсер “Москва” було складно? Це 120-метрова гора заліза й електроніки в маленькому Чорному морі. Вона пробивається будь-якими супутниками в будь-якому діапазоні. Ми її постійно бачили і фіксували”, – обурюється один зі співрозмовників УП в колах армійського командування. 

“У нас є дані з кількох десятків супутників, от зараз Притула ще прикупив. Проблема була не в тому, щоб знайти “Москву”, а в тому, щоб її дістати”, – додає він.

І 13 квітня російський крейсер несподівано сам зайшов у зону ураження українських ракет. Щойно його зафіксували, близько 16-ої години відбулося два пуски “Нептунів”, які один за одним вилетіли в бік “Москви”.

“Українській правді” вдалося дістати фотографію цього історичного пуску ракет.

Потопити "Москву": невідомі деталі. Як український "Нептун" знищив флагман російського флоту. Реконструкція від "УП" 1
Потопити "Москву": невідомі деталі. Як український "Нептун" знищив флагман російського флоту. Реконструкція від "УП" 3

Але найцікавіша фаза операції почалась якраз після того, як ракети понеслись у море. 

За розрахунками ракетників, політ “Нептунів” на таку відстань мав скласти трохи більше 6 хвилин. Але як дізнатись, чи влучили ракети?

Як переконують співрозмовники УП, знайомі з ходом операції, оператори “Байрактарів” відмовлялись вилітати для верифікації влучання: над хмарами вони б нічого не побачили, а летіти під хмарами – це 100% збиття. 

“Тому ніхто не знав, чи вдалося влучити. Але потім прийшли дані, що “Москва” влупила повний вперед. Це значило, що щось таки сталось. З траєкторії було видно, що крейсер хотів сховатися за “вишки Бойка”. Це великий металевий об’єкт, і коли летить ракета, то вона захопить спершу вишку як ціль, а корабель за нею буде в безпеці”, – розповідає не під запис співрозмовник УП в середовищі ракетників.

Паралельно з тим до “Москви” одночасно з різних боків кинулось чотири кораблі. Але саме тоді на морі почався несподіваний шторм, і будь-які рятувальні операції дуже ускладнились. 

Коли українські військові зрозуміли, що з Криму до “Москви” вийшов буксир, то їм стало очевидно: ситуація на крейсері критична.

Один із чільних нинішніх силовиків написав тієї ночі журналістам УП: “Москва – все”.

***

Наступного дня шторм на Чорному морі затих. Хмарне небо полегшало, вітри вляглись. Єдиним, що порушувало післяштормову ідилію, був важкий чорний силует, який проглядався з відстані навіть десятків кілометрів.

Здавалося, що якийсь випадковий синій кит раптом заплив у Чорне море і тепер спливає, щоб знайти дорогу назад. 

Насправді цей “кит” не спливав, а поступово ішов на дно. Підбиту двома “Нептунами” “Москву” бачили сотні російських моряків з інших кораблів, які могли лише безпорадно кружляти навколо.

Навіть добуксирувати завалений на лівий борт крейсер до Криму було уже неможливо.

Перші критичні години були втрачені через шторм. 

Сама природа ніби допомогла Україні відправити флагман окупаційного флоту туди, куди її послали захисники острова “Зміїний” ще 24 лютого, у перший день повномасштабного вторгнення.

Як повідомляло Інше ТВ, Стало відомо, як захоплювали і звільняли Зміїний і як загинув замкомандувач ВМС Ігор Бедзай (ФОТО, ВІДЕО)

Понравилась статья? Расскажите друзьям![hupso]

'Потопити “Москву”: невідомі деталі. Як український “Нептун” знищив флагман російського флоту. Реконструкція від “УП”' не имеет комментариев

Будьте первым!

Желаете поделиться мнением?

© Inshe.tv

Share Button
Twitter Facebook Google Plus Youtube