У Харкові нарешті знесено погруддя єкатерининського генерала Євдокима Щербініна, повідомив начальник штабу сформованого ветеранами «Азова» спецпідрозділу KRAKEN Костянтин Немічев, за голову якого московити оголосили нагороду в мільйон рублів.
Про це повідомляють Факти.
Примітно, що зробили це російські вояки за допомогою двох ракет: одна влучила в тротуар перед будівлею Харківської облдержадміністрації, друга зруйнувала триповерховий будинок поруч. Вибуховими хвилями з постаменту зірвало погруддя царського генерала. Місцеві активісти, попри оголошений процес дерусифікації, не могли добитися демонтажу пам’ятника пів року. Голова Харківської ВЦА Олег Синєгубов на їхні запити відповідав, що до знесення потрібно здійснити ще низку процедур, які від нього не залежать.
Уродженець Харкова Євдоким Щербінін (до речі, на пам’ятнику помилково рік його народження вказаний як 1720-й, а не 1728-й) робив військову кар’єру у лейбгвардії Ізмайлівського полку, де дослужився до секунд-майора. Коли в результаті палацового перевороту та вбивства свого чоловіка владу на росії захопила Єкатерина ІІ, вона сформувала «Комісію о Слобідських полках» для ліквідації слобідського козацького устрою на Слобожанщині. Очолив її Щербінін, який 1765 року, після реорганізації полкової системи, став губернатором новоствореної Слобідсько-Української губернії, отримавши на цій посаді звання генерал-майора. Коли у 1780 році замість губернії створили Харківське намісництво, Щербініна у званні генерал-поручника призначили його генерал-губернатором (одночасно — генерал-губернатором і Воронізького намісництва). За час правління Слобожанщиною Щербінін став найбільшим постачальником горілки в регіоні (у більшості населених пунктів після ліквідації козацтва були заборонені винокурні). Помер він у 1783 році у званні генерал-аншефа. Серед його нащадків — кілька генералів, син його доньки — Денис Давидов.
Побутує переказ про знайомство Щербініна зі Сковородою. Мовляв, той пропонував Григорію Савичу не займатись дрібницями, а реалізувати себе в якійсь значній поважній справі. На що Сковорода відповів: «Світ підхожий до театру: аби грати на сцені з успіхом та похвалою, треба взяти собі належну роль. Актора хвалять не за те, що він грає шляхетного персонажа, а за те, що його гра вміла. Я довго думав про це й, випробовуючи себе, пересвідчився, що на театрі світу не годен уміло зіграти нічого іншого, крім ролі звичайної, простої, безтурботної й самотньої людини. Саме це я собі обрав, та й буде з мене».
Пам’ятник Євдокиму Щербініну встановили 20 серпня 2004 року за ініціативи тодішнього харківського «губернатора» Євгена Кушнарьова. У своїх зверненнях активісти вказували, що він досі остаточно не узаконений. У травні погруддя облили фарбою.
