Колишні морпіхи, фермери і американці – як воює группа добровольців в миколаївських степах


16:3007.06.2022

Добровольча група з колишніх військослужбовців, місцевих фермерів і навіть громадян США, які тримають оборону на передовій перед Херсоном, розказали НВ, що відбувається на цьому напрямку, з ким вони воюють та навіщо російські окупанти постійно обстрілюють житлові квартали Миколаєва з артилерії.

Херсонський напрямок на сьогоднішний день, мабуть, друга гаряча точка після фронту на Донеччині та Луганщині. Російські окупанти, які зайняли Херсон, намагаються прорвати оборону української армії в сторону Миколаєва, паралельно постійно обстрілюючи житлові квартали міста корабелів з артилерії.

Тут на передовій разом з батальйонами Збройних Сил України оборону тримає і група добровольців, яка складається з колишніх військовослужбовців, місцевих фермерів та навіть декількох колишніх військових зі Сполучених Штатів Америки.

-Я в той момент був у Чехії. В вересні я звільнився з військової служби, і поїхав за кордон працювати. 24 лютого, коли почалась війна, одразу повернувся додому, – розповідає доброволець Артем з позивним “Ріко”.

Артем родом з Миколаєва, тут живе його родина і батьки. 4 роки відслужив в 36 бригаді морської піхоти, і коли закінчився контракт, у вересні 2021 року вирішив повернутись до цивільного життя. Але вторгнення Росії в Україну через 5 місяців змінило його плани.

-Я повернувся, бо тут родина, батьки. Це головна моя мотивація — їх захистити. А чому в добровольці? Бо не за гроші ми пішли воювати, а за свою землю і рідних, – говорить чоловік.

В Миколаїв з Чехії він повертався 2 доби. Одразу вранці 24 лютого, дізнавшись про початок війни, автостопом рушив до кордону України. Його чеський роботодавець відмовляв Артема це робити, переконуючи залишитись на роботі.

-Але я ”психанув” і просто поїхав, – додає Артем.

Кордон Артему довелось переходити пішки. Жінка, що підхопила його на авто, їхала з Польщі забирати свою родину, тому одразу після польского кордону його висадала, забрала своїх рідних і повернулась назад в Польщу. Таким чином Артем залишився поміж двох кордонів.

“Що ти тут робиш?”, — перехопили його українські прикордонники. – “Як — що, їду додому воювати”.

Прикордонники перевезли його через український кордон, де далі хлопцю довелось пройти пішки ще 15 кілометрів, поки його не підхопили волонтери і не довезли до Львова. Як тільки дібрався до Миколаєва, Артем одразу приєднався до групи добровольців.

фото надано героєм матеріалу

Фото: фото надано героєм матеріалу

Керує групою Володимир з позивним «Скіф», також колишній морський піхотинець ЗСУ. Разом з іншими екс-військовими вони навчили цивільних миколаївців, місцевих фермерів, які захотіли боронити своє місто та область, військовій справі, і тепер всі разом стоять на передовій перед окупованою Херсонською областю.

-Наше завдання — тримати лінію оборони на херсонському напрямку, прориватись на певних ділянках фронту, займати посадки і села, утримувати їх і йти вперед далі. Також наша справа — це дорозвідка, знищення ворожої техніки, прорив на певних лініях, зачистка, вивід з оточення, – розповідає Володимир.

За словами хлопців, у добровольців є дві суттєві відмінності від військовослужбовців, що воюють за контрактом. Перше — це те, що вони набагато більш гнучкі та мобільні в своїх діях.

-У військовослужбовців є таке поняття, як бойове розпорядження. І вони не можуть вийти за межі бойового розпорядження, тому що є наказ. Так як ми добрвольці, то якщо в нас будуть 200 чи 300-ті, то це не буде особливо для когось цікаво, ні з кого питати не будуть, але в нас більш широкі повноваження та можливості, а тому нас можна використовувати в таких, скажімо, більш небезпечних заходах. Наші руки більше розв’язані для більш вузької і специфічної роботи, – пояснює “Скіф”.

Друга відмінність полягає в тому, що добровольці не знаходяться на забезпеченні армії, тому повністю забезпечують себе самі. З техніки в них — власні легкові автомобілі, з озброєння — те, що відібрали в окупантів.

-Всі люди замотивовані, готові битись і йти вперед. А на війні мотивація — це дуже важливий фактор. Я рідко зустрічав за 7 років військової служби людей, які за покликом серця готові ризикувати життям не за зарплатню, не за якійсь медалі, а просто за свій дім, родину, місто, країну. Це дуже дорого вартує, – підкреслює Володимир.

З ким воюють добровольці під Миколаєвом?

Це 5 мотопіхнотний батальйон так званої «ДНР», російська десантура, 242 горно-штурмовий батальйон, який воював в Грузії.

-Вони прийшли реально грабувати. Коли людина живе в лайні, десь в бараку, і приїжджає, бачить в селах світло, асфальт, в будинках — техніку… І це на Донбасі в 2014-2015 роках було, і зараз — особливо тенденція не змінилась, вони приїжджають сюди, аби наживитись на війні. Всі ці жарти про коври чи пральні машинки — це далеко не жарти. А таких Буч і Ірпеней вистачає по всій країні, і тут так само — в селах і цивільних в полон брали, і гвалтували, – розповідає “Скіф”.

фото надане героями матеріалу

Фото: фото надане героями матеріалу

Що зараз відбувається?

Зараз не те, щоб позиційні бої відбуваються, скоріше артилерійські дуелі, авіація, і робота ДРГ. Росіяни накопичили доволі велику кількість озброєння.

-Вони в принципі можуть прорватись на Миколаїв, але я б не сказав, що в них є настрій прориватись і брати місто. На окремих ділянках вони намагаються. В них є підготовка до цього. Але сказати, що вони підуть — ніхто не скаже. І навіть якщо прорвуться, далі на цьому в них все заглохне. Піхоту їхню ми добряче виснажили: в жорсткі піхотні бої, які тут спочатку були, вони вже бояться вступати. А от артилерія навпаки, за рахунок того, що в них її тут дуже багато, продовжує по нас активно працювати, – каже доброволець.

Зараз, за словами добровольців, ситуація 50 на 50: або ми їх виснажимо і загонимо під Херсон в окопи, або вони прорвуться і доведеться битись на підступах до Миколаєва.

Чим відрізняється АТО від сьогоднішньої війни?

Застосуванням спектру озброєння. Зрозуміло, що в АТО так не працювала авіація. Вона там була, але то були локальні випадки. Плюс це робота РСЗВ та більш широке застосування артилерії. Ну і, звісно, кількість техніки та особистого складу. Сьогодні по факту росіяни тут застосовують весь спектр озброєння, окрім ядерного.

Навіщо вони обстрілюють хаотично Миколаїв з артилерії?

Щоб тримати місто в напрузі та зламати бойовий дух цивільних. Вони цими обстрілами нагнітають, що от-от візьмуть Миколаїв. Це психологічний тиск, і в першу чергу, він направлений на активних громадян та на військових і їх родини, які живуть в більшості в місті. В цьому, в військовому плані, ніякої тактичної переваги немає.

-Ну і просто стріляють, тому що мають можливість це робити. В нас артилерії менше, тому намагаємось бити точно. В них її більше, і вони можуть собі дозволити робити хаотичні обстріли вглиб нашого тилу. Наприклад, на один наш міномет в них 10 мінометів. Так само з усім іншим озброєнням. Є можливість показати свою уявну перевагу — вони це роблять, запускаючи ракети в сараї чи роблячи хаотичній артилерійський обстріл житлових кварталів в Миколаєві, – пояснює Володимир.

За задумом окупантів, це має діяти на цивільне населення, аби воно розбіглось. Вони розуміють, що цивільні згуртувались і дуже сильно допомагають військовим. І для росіян дуже важливо зламати цей бойовий дух людей, коли ті передають військовим через мобільні додатки чи соціальні мережі повідомлення, де стоять ворожі війська, де йде колона, коли бабуся несе пакет гречки, коли фермери збирають гроші на квадрокоптер. Їм важливо зламати цей цивільний опір і тримати людей в страху.

Чим можна допомогти добровольцям?

Як вже вказувалось, добровольці повністю знаходяться на самозабезпеченні. Багато своїх питань вони вирішили за власний кошт. «Але війна затягнулась і кошти закінчились», — кажуть хлопці. А зараз їм дуже потрібен беспілотник і пікап — позашляховик, який би дуже сильно розширив їхні можливості.

-Ми були б ще більш мобільні та гнучкі. Є вогневі засоби, які можна поставити на пікап, – відмічає ”Скіф”.

Допомогти миколаївським добровольцям можна за такими реквізитами:

  • На картку Приватбанку: 4731219647507874
  • На картку Монобанку: 4441114456318847
    Боєць Васильченко Артем Олександрович
  • Paypal: pmc.predators@gmail.com
  • Binance Pay: pmc-predators. Pay ID: 226195672
    BTC (BEP20)
    0x945f8122c6728433e4b52e4e791b41e018d5d761
    ETH (ERC20)
    0x945f8122c6728433e4b52e4e791b41e018d5d761
Понравилась статья? Расскажите друзьям![hupso]

'Колишні морпіхи, фермери і американці – як воює группа добровольців в миколаївських степах' не имеет комментариев

Будьте первым!

Желаете поделиться мнением?

© Inshe.tv

Share Button
Twitter Facebook Google Plus Youtube