Новий раунд тристоронніх переговорів України, США та Росії запланований на 10-11 листопада в Абу-Дабі (ОАЕ). Про те, що на зараз відомо про цю зустріч, пише DW.
За даними американських ЗМІ, від США в них мають взяти участь спецпредставник президента Стів Віткофф та зять Дональда Трампа Джаред Кушнер.
Російську делегацію, як повідомив речинк президента РФ Дмитро Пєсков, очолить помічник президента РФ Володимир Мединський. До її складу увійдуть також заступники міністра закордонних справ Сергій Рябков і Михайло Галузін, начальник військової розвідки (ГРУ) Ігор Костюков і заступник начальника головного оперативного управління генштабу Юрій Жигарловський. За оцінкою Bloomberg, Москва відправляє делегацію вищого рівня, ніж на попередні раунди.
Українську делегацію, за даними джерела РБК-Україна, очолить голова Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров. До неї також увійдуть керівник Офісу президента (ОП) Кирило Буданов та його перший заступник Сергій Кислиця, заступник начальника головного управління розвідки міноборони Вадим Скібіцький, голова фракції “Слуга народу” у Верховній Раді Давид Арахамія.
Це перша зустріч у такому форматі за останні дев’ять місяців. Попередній раунд переговорів відбувся в лютому, після чого відкритий переговорний процес фактично призупинився.
Європа за столом чи на полях?
Особливість нинішніх переговорів полягає в тому, що до Абу-Дабі, судячи з усього, відправляться також європейці. Німеччину представлятиме радник з питань безпеки у відомстві канцлера Ґюнтер Зауттер (Günter Sautter). Про це напередодні переговорів повідомив заступник речника уряду Німеччини Штеффен Маєр (Steffen Meyer). Раніше міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро в інтерв’ю RTL підтвердив, що “і Франція буде в Абу-Дабі, щоб брати участь у цих дискусіях”. Хто саме представлятиме Париж, він не уточнив.
Також Єврокомісія підтвердила, що направить на зустрічі щодо України в Абу-Дабі представника рівня радника з нацбезпеки. Як повідомляє кореспондентка DW, чи братиме він участь у зустрічах із російською делегацією, у Брюсселі не уточнили.
Директорка безпекових програм аналітичного центру “Українська призма” Ганна Шелест сумнівається, що європейців допустять до загальних переговорів. “Максимум, думаю, в статусі спостереження”, – зауважила експертка в розмові з DW. Те, що Москва раніше не хотіла бачити європейців, експертка пояснює її прагненням подати переговори як “справу двох супердержав” і тиснути на американців. “Я сумніваюся, що росіяни дадуть право голосу європейцям під час цих переговорів”, – каже Шелест.
Про що говоритимуть в Абу-Дабі
Тепер в Абу-Дабі сторони планують обговорити “повоєнні домовленості у сфері безпеки, деескалацію, гуманітарні заходи та завершення війни”, написав Віткофф у соцмережі X.Президент України Володимир Зеленський, своєю чергою, серед ключових пріоритетів Києва назвав гарантії безпеки, припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, розблокування Чорного моря, розширення обмінів полоненими та підготовку зустрічі лідерів. Позиції щодо зустрічі в Абу-Дабі він скоординував і з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. “Робимо все для того, щоб тристоронній формат приніс результати”, – написав Зеленський у Telegram.
Напередодні переговорів президент США Дональд Трамп після зустрічі зі спецпредставником президента РФ Кирилом Дмитрієвим анонсував “велику і прекрасну” угоду щодо України, яка, за словами глави Білого дому, може мати значення для всієї Європи. Жодних подробиць він не навів.
Мединський як сигнал
Українська політологиня Ганна Шелест проривів на зустрічі в Абу Дабі не очікує, і головним індикатором для неї є саме склад російської делегації. “Як показала практика попередніх років, як тільки російську делегацію очолює пан Мединський, значить мета полягає в тому, аби суто продемонструвати американцям, що росіяни готові сідати за стіл переговорів, але ні про що домовлятися не будуть, а будуть чергові довгі лекції про історію та все і вся”, – прокоментувала в розмові з DW директорка безпекових програм аналітичного центру “Українська призма”.
Те, що до делегації увійшли представники спецслужб, Шелест вважає “достатньо позитивним елементом”. Утім, очільник делегації не змінився. “Тому ця мета Російської Федерації нікуди не ділася”, – каже експертка.
Головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус погоджується, що переговори з людьми, які не ухвалюють рішень, є лише демонстрацією для Трампа. Ба більше, він не впевнений, що зустріч узагалі відбудеться. “Одна з причин, чому зупинилися переговори в лютому, це те, що почалися військові дії проти Ірану”, – нагадує експерт. Якщо на Близькому Сході знову спалахне війна, переконаний Ус, “зустрічі може не бути”.
Шанс для Чорного моря?
Якщо ж переговори відбудуться, то прогрес, на думку аналітиків, можливий радше в секторальних питаннях. За словами Ганни Шелест, на порядку денному нині три мирні ініціативи щодо Чорного моря, і Росія ще не дала відповіді ні Туреччині, ні Єгипту, ні Індії. “Теоретично по цьому питанню може бути просування. Можливо, вони готуються якраз, щоб продемонструвати це під час перемовин”, – припускає експертка. Присутність у делегації представників спецслужб і військових, на її думку, дає на це певну надію.
Крім того, на рівні представників спецслужб, на її думку, можливі додаткові перемовини, наприклад про обмін військовополоненими чи режим тиші з гуманітарною метою на інших територіях, адже в сусідніх з Олешками селах така сама критична ситуація.
Натомість у ключових питаннях, таких як гарантії безпеки чи територіальне врегулювання, Шелест підстав для змін не бачить. П’ять цілей нової європейської архітектури безпеки, які напередодні оприлюднив Кушнер, на її думку, не містять нічого, “про що росіяни не говорили би з 2009 року”. Як написав Кушнер в соцмережі X, йдеться, зокрема, про постійні консультації, кризовий зв’язок, військову прозорість, заходи зменшення ризиків ескалації та стабільну структуру безпеки. “Вони (росіяни. – Ред.) збираються обговорювати з американцями європейську безпеку без європейців”, – наголошує Шелест. Для Москви це можливість затягувати процес, “але конкретики я тут точно не очікую”.
Водночас деякі аналітики вбачають підстави і для обережного оптимізму щодо переговорів в Абу-Дабі – принаймні на гуманітарному треку.
Олешки як модель?
Динаміку чергових переговорів, на думку голови аналітичного центру “Інститут американістики” Владислава Фарапонова, може змінити “поки що безпрецедентна подія”, тобто гуманітарне перемир’я в окупованому росіянами українському місті Олешки Херсонської області і зустріч Меланії Трамп з представниками України та Росії в Білому домі 5 листопада. Під час зустрічі перша леді США передала через учасників особисті листи Володимиру Зеленському і Володимиру Путіну. “Давайте вважати Олешки іскрою у світі темряви, здатною освітити найкраще в людстві”, – сказала вона й закликала до тривалого припинення вогню в Україні.
На думку Фарапонова, Україні варто інституціоналізувати гуманітарний трек і залучити до нього бодай держсекретаря США Марко Рубіо, адже сама Меланія Трамп цю історію майже не коментувала, і вона загубилася в інформаційному галасі довкола виборів. “Я оптимістично дивлюся на ці перемовини після історії з Олешками, але не настільки, щоб сказати, що буде якийсь прорив з цього в Абу-Дабі”, – зауважив Фарапонов у коментарі DW.
Ганна Шелест переконана, що гуманітарний трек матиме продовження, хоча в Абу-Дабі його обговорюватимуть хіба що на полях зустрічі. Росіяни, за її словами, охоче користуватимуться ним, “щоб зробити приємно першій леді, а відповідно, і Трампу”. “Для них це такий певний гуманітарний підкуп”, – каже експертка.
Іван Ус допускає, що в Абу-Дабі спробують поширити досвід Олешок, але закликає бути обережними. Під час гуманітарного перемир’я Росія завдавала ударів по інших регіонах і використала паузу, щоб покращити позиції довкола Олешок, нагадує він. “Подібні практики, може, і треба поширювати, але думати, щоб вони не призводили до стратегічного виграшу Росії”, – наголошує експерт.
Водночас, як зауважують опитані DW українські аналітики, на атмосферу переговорів можуть вплинути й внутрішньополітичні зміни у США після нещодавніх виборів.
Переговори про мир в Україні і вибори в США
Заяву президента США Дональда Трампа про можливу “велику угоду”, яку він зробив напередодні зустрічі в Абу-Дабі, Владислав Фарапонов серйозно не сприймає. “Я би пов’язав цю фразу Трампа з поразкою республіканців на виборах. Йому треба було хоч щось позитивне сказати, якщо не у внутрішній політиці, то у зовнішній”, – припускає Фарапонов.
Нових пропозицій щодо гарантій безпеки для України експерт також не очікує. Зовнішня політика США, констатує він, і надалі залишатиметься під контролем Білого дому, але змінити її позицію може активність американських законодавців, наприклад шляхом ухвалення законопроєктів про заборону визнання окупованих українських територій.
З огляду на це Іван Ус, у свою чергу, радить українським переговірникам в Абу-Дабі пам’ятати про новий склад Конгресу, який почне роботу 3 січня. На його думку, вплив Віткоффа і Кушнера на переговорний процес після цього може суттєво зменшитися. “Тому зустрічатися можна, обговорювати можна, але не приймати жодних рішень і не робити жодних дій, які не вигідні Україні”, – застерігає експерт. На думку Уса, головним викликом для Києва на переговорах може стати можливий тиск щодо визнання територіальних здобутків Росії. “Але Україна це не збирається робити. І Європа, до речі, також”, – резюмує український аналітик.
Стримані очікування щодо переговорів демонструють і члени української делегації. Давид Арахамія, зокрема, прориву від нинішнього раунду не очікує. “Я не думаю (що буде прорив. – Ред.), тому що була велика пауза в переговорному процесі. Саме відновлення тристоронніх переговорів уже є досягненням”, – сказав він у коментарі DW під час візиту до Вашингтона 6 листопада.
