Президент Володимир Зеленський вважає, що Україна та Японія могли б більше важити одна для одної, Китай на боці РФ, хоч і не дає їй ракет, а КНДР ракети дає і живу силу дає, а натомість отримує те, що безцінне.
Про це він сказав в інтерв’ю японському мовнику NHK.
-Безумовно, ми дуже хочемо побудувати мілтек-співпрацю між Україною та Японією. Як на рівні урядів (G2G), так і на рівні бізнесу (B2B), адже зараз понад 70% оборонної промисловості України – це приватний сектор. Думаю, ми зможемо збільшити обсяг двосторонньої торгівлі, особливо якщо сфокусуємося на оборонно-промисловій базі.
Я знаю, що між нашими правовими системами є відмінності. Але, як на мене, коли йдеться про захист, нейтральних країн не буває. Іноді у вас навіть немає великої армії, але вам потрібен великий оборонний сектор, адже йдеться про дрони для моніторингу морської обстановки, розвідки та розмінування і, звісно, про ППО й кібербезпеку, а також про продовольчу безпеку.
Я вважаю, що ми можемо бути корисними одне одному. Ми хотіли укласти Drone Deal із Японією. Можливо, вам знадобиться якесь оборонне обладнання. Це, звичайно, вирішувати Японії. І знову ж – ми вдячні за всю підтримку.
Спільний ворог
-Північна Корея відправила до Росії від 30 до 50 тисяч солдатів. Росія дала їм можливість отримати досвід реальних бойових дій і пройти підготовку. Не на цифровому симуляторі, а в реальному житті. Для Північної Кореї це не було дорого. Вони могли зробити це лише тут: розгорнутися, навчитися і повернутися. Без значних втрат, за винятком того, коли вони вирішили безпосередньо вступити з нами в бій під час Курської операції.
Потім вони вирішили не заходити на територію України, щоб уникнути значних втрат. Але вони навчаються, працюють із дронами та операторами дронів, тренуються з ними. Це велика проблема, тим більше для безпеки в Тихоокеанському регіоні.
Китай не дає РФ ракет, але він на її боці
-Я бачив реальну ракету північнокорейського виробництва в Україні. Китайських ракет я не бачив. Але я знаю, що їхні технології потрапляють до Росії. Обладнання, яке вони використовують, надходить із Китаю, імовірно, разом із фахівцями й технологіями.
Я не бачу, щоб Китай тиснув на Росію з метою припинення війни. Я ніколи цього не бачив. Можливо, вони роблять це під час якихось своїх двосторонніх зустрічей. Не знаю. Але я вважаю, що вони мають величезний вплив на Росію, особливо зараз, коли є багато санкцій, тіньовий флот, а також відрізані енергетичні та банківські системи. Звісно, Китай може знайти спосіб підштовхнути Путіна до переговорів. Я впевнений. Але вони цього не зробили. І якщо ти можеш, але не робиш, то це підтримка чи ні?
Шкода, що Китай не на нашому боці в цій війні – політично. Справа навіть не у зброї. Справа в політичній волі. І шкода, тому що цю війну можуть миттєво зупинити сильні лідери, зокрема й Китай. Шкода, що вони не на нашому боці. Але це не проблема. Це прикрість. Проблема в тому, що вони не посередині. Бо вони трохи більше на боці Росії. І те, що вони трохи більше на боці Росії – я маю на увазі не пряме надання зброї, а більшу відкритість до них, більшу готовність допомагати їм, ніж нам, – у випадку такої великої країни «трохи» означає багато.
