Адміністрація президента Дональда Трампа зупинила передачу артилерійських снарядів і засобів протиповітряної оборони після перегляду запасів, що зруйнувало оптимізм щодо того, що США зможуть підтримувати критично важливі поставки.
Про це пише Bloomberg.
У війні на східному фланзі Європи домінує американське відсторонення, а сплеск дипломатії на чолі з Трампом, спрямований на те, щоб покласти край конфлікту, що сів на мілину, призупинився. Перспективи «нищівних санкцій» з боку Сенату США, який дотримується більш яструбиної позиції щодо Москви, не виправдалися.
Тим часом російські війська значно посилили повітряні атаки на Україну цього року, завдаючи ударів по житлових будинках, а також по об’єктах інфраструктури за допомогою безпілотників і ракетних ударів. За даними української протиповітряної оборони, лише в одній атаці 29 червня було задіяно 537 безпілотників, крилатих і балістичних ракет.
За перші п’ять місяців цього року було вбито майже 1000 українських цивільних осіб, що на 37% більше, ніж за аналогічний період минулого року, йдеться в доповіді Організації Об’єднаних Націй, опублікованій у понеділок.
Вони шоковані
Українські офіційні особи намагаються з’ясувати деталі зупинки США та оцінити наслідки. Лише минулого тижня Трамп заявив, що розгляне можливість надання Україні більшої кількості систем протиповітряної оборони Patriot після «доброї» зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на полях саміту НАТО в Гаазі.
Міністерство оборони заявило в середу, що не отримувало офіційного повідомлення про припинення поставок і не помітило жодних змін у графіку поставок. Міністерство закордонних справ у Києві запросило тимчасово повіреного у справах посольства США в Україні Джона Гінкеля обговорити питання співпраці в середу, повідомило міністерство.
«Будь-які затримки чи вагання у підтримці обороноздатності України лише заохочуватимуть агресора продовжувати війну і терор, а не шукати миру», – йдеться у заяві міністерства.
Білий дім підтвердив повідомлення Politico про припинення поставок, заявивши, що це сталося після перегляду запасів американських боєприпасів і занепокоєння, що вони вичерпуються. Серед озброєнь, постачання яких призупинено, 155-міліметрові артилерійські снаряди, ракети «Стінгер», батареї ППО “Патріот” і ракети «Хеллфайр», повідомив Нік Шифрін у програмі новин PBS Newshour.
Європейські чиновники були вражені цим рішенням, особливо після коментарів Трампа в НАТО, оскільки вони намагаються знайти способи компенсувати зменшення американської допомоги, повідомив один з чиновників, знайомий з ходом дискусії, на умовах анонімності, оскільки переговори відбуваються за зачиненими дверима.
Європейські союзники намагаються отримати роз’яснення від Білого дому щодо цього рішення, причому деякі з них вважають, що позиція може бути пом’якшена або змінена, за словами чиновників.
Телефонна дипломатія
Хоча союзники по Європейському Союзу активізували постачання допомоги, в тому числі два мільйони боєприпасів, які вони пообіцяли надати Києву цього року, ці зусилля просуваються недостатньо швидко, за словами радника Зеленського Михайла Подоляка. Він сказав українському мовнику, що розширення військового виробництва в Європі відбувається «повільно».
Телефонна розмова Макрона з російським президентом посилила відчуття роз’єднання. Французький лідер використав першу з 2022 року телефонну розмову з Путіним, щоб домовитися про координацію підходу країн до Ірану та його ядерної програми, що є рідкісною увертюрою для Москви.
За словами чиновника, знайомого з думкою Макрона, ця розмова була проведена для того, щоб переконатися, що Трамп не є єдиним співрозмовником Путіна серед західних держав, оскільки небезпека, пов’язана з ядерною програмою Тегерана, зростає.
Макрон поінформував європейських лідерів, а також Зеленського про свої спроби сформувати спільний підхід серед п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН щодо Ірану, повідомили чиновники, знайомі з розмовою. За їхніми словами, він запевнив Київ, що Франція продовжує підтримувати його військові зусилля.
Проте, за словами одного з чиновників, європейські лідери залишилися скептично налаштованими щодо корисності відкриття лінії зв’язку з Кремлем.
У Москві цей дзвінок сприйняли як перемогу. Московський експерт з питань Близького Сходу Олена Супоніна назвала його «європейською ініціативою», а також назвала поєднання з скороченням допомоги США «невипадковим збігом».
Зі свого боку, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що двосторонній обмін думками з Путіним малоймовірний. Він підніме слухавку, якщо зусилля із забезпечення припинення вогню принесуть плоди – і якщо Україна підтримає будь-яке зобов’язання, заявив він у вівторок в інтерв’ю телеканалу ARD.
«Тоді ми зможемо про це поговорити», – сказав Мерц. «Але ми ще дуже далекі від цього». Речник Мерца заявив, що німецький уряд не буде давати оцінку телефонному дзвінку Макрона.
