Саміт ООН із захисту океанів (UNOC3) став найбільшим за кількістю учасників — на Лазурному березі в період з 9 по 13 червня побували 64 глави держав та урядів. Однак захисники навколишнього середовища та лідери острівних держав не можуть бути задоволені її результатами через відсутність масштабного фінансування, відступів з питань викопного палива та розчарування у сфері захисту морських акваторій.
Про це пише RFI Українською, передає Інше ТВ.
Прогрес у питанні відкритого моря
Головним досягненням стала ратифікація договору з відкритого моря 50 країнами. Про це президент Франції оголосив у Ніцці вже в день відкриття 9 червня. Емманюель Макрон пообіцяв забезпечити набуття чинності міжнародною угодою, спрямованою на кращий захист міжнародних вод, вже до кінця 2025 року. Але навіть якщо необхідна кількість країн, а саме 60,ратифікує договір у найкоротші терміни, він набуде чинності лише через 120 днів після отримання останньої ратифікації.
Перша конференція (КС або COP1) з відкритого моря може відбутися вже восени 2026 року, повідомив французький посол при ООН з питань океанів Олів’є Пуавр д’Арвор.
Ребека Хаббард з Альянсу відкритого моря, що об’єднує близько п’ятдесяти неурядових організацій, назвала це «неймовірним прогресом».
Посилення позицій щодо морського видобутку
Відсутність на саміті океанів у Ніцці офіційної делегації США була дуже помітною. І вже в день відкриття саміту світові лідери посилили тон щодо політики президента США. Дональд Трамп підписав декрет про початок одностороннього видобутку необхідних нових технологій поліметалевих «конкрецій» у міжнародних водах Тихого океану.
«Морські глибини не продаються», — заявив Еммануель Макрон, говорячи про «божевілля» та «хижацькі економічні дії». Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попередив про новий «Дикий Захід».
Однак жорстка риторика не дозволила суттєво розширити коаліцію за мораторій на видобуток корисних копалин на морському дні. Вона зросла лише з 32 до 37 країн із 169 держав-членів Міжнародного органу з морського дна (МОМД), відповідального за розробку гірничого кодексу. Не вдалося досягти консенсусу між багатими країнами Європи, готовими на ефективні дії та табором прихильників видобутку. За видобуток виступають бідні острівні держави, які бачать тут потенціал економічного розвитку і такі країни, як Китай та США, мета яких – контролювати ринки.
«Гірський кодекс має бути ухвалений одноголосно, і з 37 країнами ми можемо заблокувати текст», — стверджує Пуавр д’Арвор перед наступним засіданням МОМД, яке заплановане на липень.
Розширення морських зон, що охороняються
Від Колумбії до Самоа, включно із Португалією і Грецією, 14 країн оголосили про створення морських зон, що охороняються (МОЗ), збільшив відсоток згодних на захист океану з 8,4% до більш ніж 10%.
Інші країни посилили захист існуючих зон, зокрема, заборонивши в них донне тралення.
Щоб досягти мети ООН у 30% МОЗ до 2030 року необхідно буде «прискорити темпи» і створювати 85 нових зон, що охороняються на день до 2030 року. Про це попередив дослідник з National Geographic Society Енрік Сала.
Мовчання про викопне паливо
Проблема викопних видів палива (газ, нафту та вугілля), відповідальних за потепління та закислення океану, не розглядалася на цій конференції ООН, присвяченій захисту морського життя.
«Ігнорувати необхідність відмови від морської нафти та газу — це не тільки несправедливо, це неприпустимо», — заявила AFP Бруна Кампос з НУО CIEL.
Підсумкова декларація Ніцци, яка має бути прийнята в п’ятницю 13 червня, не згадує про «перехід» до відмови від викопного палива, як це було на COP28 у Дубаї 2023 року.
Нестача фінансування
І є один бемоль до загального тону на саміті ООН з океанів. Бідолашні країни не побачили обіцяних 100 мільярдів доларів фінансування, про які говорила Коста-Ріка перед конференцією в Ніцці.
AFP уточнює: є фінансові зобов’язання, взяті переважно приватними філантропами, в межах 8,7 мільярда євро на п’ять років. Втім для досягнення мети сталого розвитку океану потрібно 175 мільярдів доларів на рік, згідно з доповіддю Всесвітнього економічного форуму.
Як повідомляло Інше ТВ, Новий спосіб урятувати клімат: Британія запустила установку, яка “висмоктує” вуглець з океану
