9 травня в Москві пройшов військовий парад на честь 80-річчя Перемоги, і серед гостей на трибуні був присутній китайський лідер Сі Цзіньпін. Для російського президента Володимира Путіна його поява в Москві цього дня стала демонстрацією світу, що він більше не в ізоляції. Проте мова тіла політика видавала його хвилювання.
Про це в бесіді з Daily Mail розповіла експертка з мови тіла Джуді Джеймс, передає Фокус.
За її словами, під час комунікації з Сі Путін демонстрував невербальні ознаки стримуваної напруги. Коли вони йшли поруч, глава Кремля був із насупленими бровами, покусував нижню губу, а руку стискав у кулак.
Його жести, каже Джуді, вказували на зусилля, яких він докладав для того, щоб зустріч із китайським колегою пройшла правильно в очах світу.
Паралельно Путін намагався продемонструвати присутнім і перед камерами, що у нього з Сі – дружні стосунки.
“Більш демонстративні прояви або навмисні жести Путіна, схоже, спрямовані на те, щоб тут позначити невимушену і навіть грайливу дружбу. Ми можемо бачити, як він у якийсь момент підштовхує Сі тильною стороною долоні, що є сигналом, який зазвичай використовується між друзями, щоб спонукати когось приєднатися до жарту. Він також нахиляється з виразом веселощів, поки Сі говорить, потираючи комір пальцем, щоб натякнути на легкий і гумористичний обмін думками”, – констатує Джеймс.
Ще одним красномовним моментом стало те, як президент РФ намагався підтримувати розмову з Сі.
“Коли двоє чоловіків розмовляють на ходу, Путін вдається до показової жестикуляції, щоб підтримувати перебіг невимушеної бесіди. Він піднімав пальці в жесті “щипок”, імовірно, щоб здаватися повністю залученим, незважаючи на те, що вони говорять двома різними мовами”, – додала співрозмовниця таблоїда.
Загалом, вважає Джеймс, Путін “хвалився” своїми відносинами з головою КНР Сі Цзіньпіном.
Візит Сі на парад став третім до Росії з початку вторгнення ЗС РФ в Україну в лютому 2022 року. Після початку того, що Кремль називає “спеціальною військовою операцією” в Україні, Росія стала дедалі залежнішою економічно від Китаю, оскільки західні санкції позбавили її доступу до більшої частини міжнародної торговельної системи. Розширення торгівлі КНР і РФ допомогло Кремлю пом’якшити деякі з найважчих ударів.
Москва перенаправила більшу частину свого експорту енергоносіїв до КНР і покладалася на китайські компанії в імпорті високотехнологічних компонентів для російської військової промисловості, щоб обійти західні санкції.
