Дональду Трампу закидають порушення протоколу під час церемонії поховання Папи Римського Франциска, що відбувся 26 квітня, – президент США вдягнув синій костюм та краватку замість передбачених протоколом чорних. Хоча президент Трамп був не єдиним не єдиним гостем, хто порушив протокол щодо одягу, саме його коментатори звинуватили у “неповазі”.
Як пише Mail, суворий дрес-код Ватикану передбачав для цієї події, аби чоловіки були вдягнені у темний костюм (допускається темно-синій) із чорною краваткою. Туфлі, високі шкарпетки, пальто та парасольки також мали бути чорного кольору. На похорон Папи на лацканах чоловічих костюмів можуть бути пришпилені лише відзнаки Ватикану.
Жінки, за протоколом, мають бути вдягнені у довгі чорні сукні, рукавички та вуалі, туфлі мають бути із закритим носком, а з прикрас дозволено вдягати лише низку перлів, пише ВВС.
Український президент Володимир Зеленський був без краватки. А попередник Трампа на посаді президента США – Джо Байден – вдягнув синю краватку. Решта світових лідерів були вдягнені у чорне.
Втім, прем’єрка Італії Джорджа Мелоні також формально порушила протокол, адже була в чорному брючному костюмі.
Mail зазначає, що президент США, сидячи у першому ряду серед сотень поважних гостей та представників монарших родин дуже виділявся своїм костюмом досить яскравого відтінку синього із значком американського прапору на лацкані піджака.
Перша леді США, Меланія Трамп, 55-й день народження якої припав саме на 26 квітня, сиділа поруч із чоловіком, одягнена у класичне чорне пальто, а її голову покривала мереживна вуаль.
Закиди щодо невідповідного одягу президента Трампа лунають через два місяці по тому, як президента Зеленського звинуватили у “неповазі”, коли він вдягнув темний світшот на зустріч із Трампом у Білому домі, нагадує Mail. Це, як відзначали тоді оглядачі, могло стати приводом для подальшого роздратування президента Трампа, яке переросло в історичну суперечку з українським лідером в Овальному кабінеті.
Тоді президент Зеленський, який припинив носити офіційні костюми із початком російського вторгнення, заявив, що знову носитиме їх “після того, як ця війна закінчиться”.
Дехто із коментаторів, згадуючи про суперечку в Овальному кабінеті та запитання американського журналіста Браяна Гленна щодо відсутності костюму у Зеленського, запитував щодо одягу президента Трампа: “У нього що, немає чорного костюму? Це неповага”.
Варіації французької розсадки
Втім, одяг став не єдиним порушенням протоколу під час похорону Папи Франциска. На інше порушення, очевидно, пішов сам Ватикан, аби президент Зеленський опинився у першому ряду гостей церемонії – разом із президентом США Трампом, хоча й через 11 місць від нього, пише Telegraph.
За цими правилами президент України мав би сидіти десь у третьому ряду або навіть ще далі. Натомість президенту Зеленському запропонували місце у першому ряду, – там, де був Трамп, президент США, французька назва яких États-Unis починається з Е.
У Ватикані не стали заперечувати, що правила протоколу були порушені.
“Гадаю, вони запропонували вільне місце”, – заявив речник Ватикану Маттео Бруні у коментарі Telegraph.
Водночас попри те, що Зеленський і Трамп сиділи в одному ряду, їх розділяли президенти Індії, Угорщини, Габона, президент Франції Макрон із дружиною та президент Фінляндії Олександр Стубб.
Далі за Трампом та його дружиною сидів Алар Каріс, президент Естонії, і король Іспанії Філіп із дружиною.
А поруч із Зеленськими сидів президент Ірландії Майкл Гіґґінс, що додатково свідчило, що правилами протоколу знехтували, аби український лідер отримав місце у першому ряду.
Всі решта гостей церемонії поховання Папи Франциска отримали місця суворо за протоколом, і перший ряд починався із президента Аргентини Хав’єра Мілея.
Принц Вільям, який представляв свого батька, короля Чарльза ІІІ, сидів у третьому ряду поруч із Олафом Шольцем, канцлером Німеччини, який незабаром залишить свою посаду.
Це не перший випадок, коли абетка протоколу привертає увагу до розсадки гостей під час міжнародних заходів. Зокрема, у листопаді 2002 року “французька” розсадка учасників саміту НАТО у Празі дозволила відокремити тодішнього президента України Леоніда Кучму від американського та британського лідерів – Джорджа Буша молодшого і Тоні Блера.
