США ведуть переговори про збільшення закупівель вибухових речовин у Туреччині для збільшення виробництва артилерійських снарядів, оскільки союзники намагаються доставити вкрай необхідні боєприпаси в Україну.
Про це пише Bloomberg.
Турецькі поставки тринітротолуолу, відомого як тротил, і нітрогуанідину, який використовується як пальне, будуть мати вирішальне значення для виробництва боєприпасів калібру 155 мм за стандартами НАТО – потенційно потроївши виробництво, за словами чиновників, знайомих з переговорами. Туреччина вже зараз на шляху до того, щоб стати найбільшим продавцем артилерійських снарядів до США вже цього року.
Дворічна війна Росії в Україні спровокувала сплеск світового попиту на боєприпаси, а західні союзники намагаються постачати їх Києву, навіть поповнюючи власні виснажені запаси. Сплеск попиту призвів до відставання у виконанні світових замовлень і створив навантаження на оборонні ланцюги постачання, особливо на такі компоненти, як тротил, розповіли чиновники на умовах анонімності.
Укладення угоди з Анкарою також оголює крихкий баланс між союзниками по Організації Північноатлантичного договору, відносини між якими загострилися через російське вторгнення і багатомісячну блокаду Туреччиною вступу Швеції до військового альянсу.
Президент Реджеп Таїп Ердоган планує відвідати Білий дім 9 травня вперше з моменту вступу на посаду президента Джо Байдена, оскільки обидва лідери налагоджують військові зв’язки. Схвалення Туреччиною членства Швеції в НАТО цього року розчистило шлях для Вашингтона до підписання угоди про продаж Анкарі американських військових літаків F-16, ракет і бомб на суму 23 мільярди доларів.
Партнерство у виробництві боєприпасів буде базуватися на цьому. Наприкінці лютого Пентагон повідомив, що уклав контракт з General Dynamics Ordnance and Tactical Systems на будівництво трьох ліній з виробництва металевих частин 155-мм снарядів в Техасі, в тому числі з турецькими субпідрядниками. Запуск заводу в Мескіті, штат Техас, запланований на червень, повідомили в компанії.
Наздоганяючи Москву
Очікується, що виробничі лінії турецької оборонної компанії Repkon вироблятимуть близько 30% усіх 155-мм артилерійських снарядів американського виробництва до 2025 року. Крім того, Міністерство оборони закупило 116 000 боєприпасів у турецької компанії Arca Defense з поставкою цього року, а в наступному році очікуються подальші закупівлі з поставкою в наступному році, додали вони.
У заяві про техаські інвестиції і турецьку промисловість Пентагон заявив, що співпраця з союзниками “є ключовою для створення глобальної оборонно-промислової бази”. Міністерство оборони і агентство оборонних закупівель Туреччини не відразу відповіли на запит про коментарі.
Зусилля США і Європи є частиною гонки, щоб наздогнати Москву, чия військова машина дозволила їй виробити або закупити – за деякими оцінками – 4 мільйони боєприпасів цього року, включаючи поставки з Північної Кореї. На противагу цьому Європейський союз планує потроїти виробництво артилерійських снарядів цього року до приблизно 1,4 мільйона одиниць.
Оскільки великі оборонні компанії і менші постачальники починають нарощувати виробництво, очікується, що наступного року і через рік виробництво боєприпасів в США і Європі значно збільшиться, кажуть західні офіційні особи.
Але це частково залежить від схвалення Конгресом США понад 60 мільярдів доларів, призначених для України, що наразі заблоковано республіканцями Палати представників, які вимагають поступок у питанні міграції. Армія США має намір виробляти 100 000 155-мм снарядів на місяць до кінця 2025 року, що неможливо без фінансування, заявила наприкінці лютого міністр армії США Крістін Вормут.
Партнерство США з Туреччиною щодо боєприпасів також викриває розбіжності в стратегії з ЄС. Протягом декількох місяців блок, що складається з 27 членів, утримувався від використання коштів для закупівель у Туреччини через опір Франції, Греції і Кіпру – навіть коли йому довелося відкласти свою мету відправити Україні 1 мільйон снарядів до березня до кінця року через відставання у виробництві.
Нагадаємо, політична весна у світі буде активною – Шольц у квітні їде до Сі, а Сі у травні летить до Макрона
