Китай направив до Києва високопоставленого дипломата для пошуку політичного врегулювання війни. Але в Пекіні, схоже, ставляться до українських дипломатів прохолодно.
Подробиці розкриває Bloomberg.
Лі Хуей, спеціальний посланник Китаю у справах Євразії, в суботу прибув до Росії, яка стала першим пунктом його поїздки, що передбачає також відвідини Польщі, України, Німеччини, Франції та Бельгії. Це вже другий раунд човникової дипломатії Лі після вторгнення Росії в Україну два роки тому.
Але очікування, що його поїздка призведе до значущого вирішення війни, є низькими. Лі – колишній посол Китаю в Москві. Постійна дипломатична та економічна підтримка Пекіном Росії після війни стала каменем спотикання у відносинах з Європою, яка заявила, що її довіра до Пекіна підірвана, оскільки вона посилює контроль за своєю торгівлею з Китаєм. Існує також скептицизм щодо мирної пропозиції Китаю з 12 пунктів, опублікованої в лютому 2023 року з метою припинення війни.
Інформаційно-пропагандистська діяльність Пекіна за кордоном, схоже, контрастує з його діями всередині країни. Посол України Павло Рябікін домігся лише кількох зустрічей з моменту свого прибуття до китайської столиці минулого літа, незважаючи на те, що надіслав запити до майже 40 різних міністерств і муніципалітетів, за словами особи, знайомої з цим питанням, яка попросила не називати її ім’я, обговорюючи приватну інформацію.
На противагу цьому, російський посол Ігор Моргулов, якого Владімір Путін призначив працювати в Пекіні у вересні 2022 року, охарактеризував російсько-китайські відносини минулого року як “дуже плідні”. В інтерв’ю державному російському телеканалу “Россия-24” він повідомив, що його посольство організувало 27 візитів російських чиновників до Китаю на рівні федерального міністра і вище, включно з самим главою держави Путіним.
У МЗС Китаю у відповідь на питання про відсутність зустрічей українського посла заявили, що “канали зв’язку між Китаєм і Україною є безперешкодними”. Посольство України в Пекіні не відповіло на електронний лист із проханням про коментар.
Підтримка України серед широкої дипломатичної спільноти Пекіна є неоднозначною. На заході в українському посольстві 22 лютого, присвяченому двом роковинам війни, були присутні західні дипломати, зокрема посол США Ніколас Бернс і посол Великої Британії Керолайн Вілсон. На противагу цьому, лише півдюжини дипломатів з країн Глобального Півдня в Пекіні з’явилися з більш ніж 100 запрошених, сказав співрозмовник.
В інших країнах намагаються заручитися підтримкою мирних переговорів в Україні. Минулого місяця міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс запросив Китай взяти участь у мирній конференції високого рівня. Швейцарія, яка історично зберігає нейтралітет у європейських конфліктах, сподівається розпочати переговори до літа.
Детальний маршрут поїздки Лі ще не оприлюднений. Європейський дипломат, який попросив не називати його імені, обговорюючи приватні питання, описав цей візит як поспішно організований і сказав, що не очікує, що він принесе щось нове або суттєве.
Зустріч з Росією
Під час зустрічі в суботу з Михайлом Галузіним, заступником міністра закордонних справ Росії, Лі заявив, що Китай продовжить свої зусилля зі сприяння мирним переговорам, посередництва і досягнення консенсусу між сторонами, щоб просунути вирішення конфлікту.
“Історичний досвід показує, що будь-який конфлікт врешті-решт має бути вирішений шляхом переговорів”, – йдеться в заяві МЗС Китаю за підсумками зустрічі з Лі. “Чим гостріший конфлікт, тим важливіше не відмовлятися від зусиль для діалогу”.
Свою першу “човникову дипломатію” Лі провів у травні 2023 року, коли зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським. Тоді Лі заявив, що Китай допоможе Україні “в межах своїх можливостей”.
Пекін платить високу ціну за свою позицію щодо війни. Напруженість у відносинах з Європейським Союзом зростає, оскільки блок дав зрозуміти, що не буде відокремлювати торгівлю від питань безпеки: Брюссель розпочав розслідування щодо китайських виробників електромобілів, а Пекін – антидемпінгове розслідування щодо лікеро-горілчаної продукції з ЄС. Брюссель розглядає можливість запровадження нових обмежень проти трьох китайських фірм, які, на його думку, підтримують військові дії Росії в Україні.
Речниця Міністерства закордонних справ Китаю Мао Нін на брифінгу минулого тижня заявила, що країна ніколи не відмовлялася від своїх зусиль, спрямованих на просування миру і переговорів. Пекін заявив, що веде поглиблену комунікацію з Росією, Україною та іншими відповідними країнами і відіграє конструктивну роль у врегулюванні кризи.
Президент Китаю Сі Цзіньпін провів одну телефонну розмову із Зеленським після війни. Вони розмовляли у квітні 2023 року, більш ніж через рік після російського вторгнення. З Путіним він зустрічався тричі після війни, востаннє – у жовтні, коли російський лідер відвідав Пекін для участі у форумі “Пояс і шлях”.
Нагадаємо також: Півроку у Китаї, а Сі Цзіньпін вірчі грамоти ще не прийняв. Перше інтерв’ю посла Павла Рябікіна
