Які документи були підписані у Вільнюсі в рамках візиту Зеленського до Литви


15:5910.01.2024

У рамках офіційного візиту до Литовської Республіки Президент України Володимир Зеленський і Президент Литви Гітанас Наусєда підписали Спільну заяву.

Крім того, у присутності лідерів двох держав підписано низку українсько-литовських документів.

Про це повідомили в Офісі Президента України, передає Інше ТВ.

Зокрема, підписано Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством стратегічної промисловості України та Литовською асоціацією оборонної та безпекової промисловості.

Метою документа є підтримка та розвиток співпраці у сферах оборони та безпеки. Меморандум передбачає підтримку реалізації спільних проєктів у галузі оборонних технологій, включно з проєктами з розробки та виготовлення безпілотних літальних і наземних платформ, засобів радіоелектронної боротьби, обладнання для розмінування та інших передових рішень у сфері оборонних технологій. Документ передбачає спільну роботу з розробки продуктів для підвищення ситуаційної обізнаності та надання технологічної переваги в галузі традиційного озброєння, такого як бронетехніка та артилерійські системи, а також співпрацю між литовськими та українськими оборонно-промисловими компаніями й науковими установами зі створення нових продуктів, зокрема в галузі кібербезпеки та комунікацій.

Також підписано листи про наміри між АТ «Українська оборонна промисловість» та чотирма іноземними компаніями: RSI Europe, Brolis Semiconductors, DMEXS та NT Service. Ці підприємства займаються інноваційними розробками та виробництвом у військовій сфері. Вони спеціалізуються на створенні та виготовленні сучасних засобів РЕБ, систем дистанційного ініціювання підриву, оптики для стрілецької зброї, а також систем спостереження.

Наведемо текст Спільної заяви Президента України Володимира Зеленського і Президента Литовської Республіки Гітанаса Наусєди:

«10 січня 2024 року, м. Вільнюс, Литва

Разом до Перемоги! Kartu iki Pergalės! Together until the Victory!

Україну та Литву пов’язують багатовікова спільна історія, безпекові загрози та виклики, з якими обидві країни стикаються сьогодні, а також наше спільне європейське майбутнє у євроатлантичній сім’ї.

Нашу свободу та незалежність не можна сприймати як даність, їх потрібно захищати й підтримувати щодня. Наразі немає кращого способу забезпечити це, окрім як через членство і Литви, і України в НАТО та ЄС.

Президенти двох країн відзначили стратегічні зв’язки між Литвою та Україною, притаманні їм спільні цінності та непохитну відданість незалежності, суверенітету й територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів станом на 1991 рік.

З огляду на героїчний опір українського народу неспровокованій, невиправданій та надзвичайно жорстокій агресивній війні Росії, що триває проти України, президенти наголосили, що в зобов’язанні підтримувати Україну немає місця будь-якій втомі. Президент Гітанас Наусєда підтвердив, що Литва залишатиметься з Україною до її перемоги.

Україна цінує приєднання Литви до Спільної декларації G7 про підтримку України, оголошеної у Вільнюсі 12 липня 2023 року, яка є багатосторонньою рамковою угодою для зобов’язань і домовленостей у сфері безпеки для України. Президенти підтримують започаткування консультацій для встановлення зобов’язань і домовленостей у сфері безпеки, які допоможуть Україні якомога швидше виграти цю війну, підтримають її економічну стабільність і відновлення, стійкість, програму реформ і сприятимуть її європейським та євроатлантичним прагненням.

Президенти домовилися продовжити спільну роботу щодо забезпечення своєчасної, передбачуваної та довгострокової військової та фінансової підтримки України, зокрема через фінансовий інструмент для України (Ukraine Facility) від ЄС, Європейський фонд миру та Місію ЄС із військової допомоги Україні. Загальна підтримка України з боку Литви перевищує 1 мільярд євро і становить 1,45% ВВП Литви. Литва продовжуватиме надання військової підтримки Україні у відповідь на її термінові та довгострокові потреби, зокрема через очолювану Литвою коаліцію для допомоги Україні в розмінуванні, в питаннях постачання зброї та військового обладнання, через навчання та співпрацю оборонних індустрій, включно зі спільними підприємствами, розміщенням виробництва в Україні та сприянням обміну інформацією щодо відповідних досліджень і розробок, пов’язаних з обороною. Обидві країни збільшать свої зусилля, щоб заохотити інших союзників і міжнародних партнерів надавати Україні такий же рівень підтримки. Особлива увага й надалі приділятиметься забезпеченню України сучасними системами протиповітряної оборони, безпілотними літальними апаратами, засобами радіоелектронної боротьби, а також далекобійною артилерією та боєприпасами.

З огляду на продовження атак Росії на цивільне населення, цивільну та критичну інфраструктуру України Литва підтвердила свою готовність і далі надавати Україні гуманітарну допомогу та іншу підтримку для забезпечення стійкості енергетичного сектора України протягом зими. Минулої зими Литва була одним із найбільших постачальників генераторів, трансформаторів і відповідних запчастин до України.

Литва та Україна рішуче засудили спробу Росії незаконно анексувати Автономну Республіку Крим і місто Севастополь, а також інші частини суверенної території України. Відповідно до статті 51 Статуту ООН, Україна зараз реалізує невід’ємне право на самооборону. Значну частину території України вже звільнено від російської окупації. Литва не зупиниться в мобілізації міжнародної підтримки для України, доки вся її територія в межах міжнародно визнаних кордонів станом на 1991 рік, а також люди, які там проживають, не будуть звільнені. Крим, Донецька, Луганська, Херсонська та Запорізька області – це Україна!

Президенти наголосили на важливості безпечних і дієвих альтернативних маршрутів для українського експорту, включно з відновленням та забезпеченням безпеки Чорноморського коридору та потенційним Балтійським шляхом після зловмисного виходу Росії з Чорноморської зернової ініціативи.

Литва підтвердила свою повну підтримку Формули миру Президента Володимира Зеленського як основи для всеосяжного, справедливого й тривалого миру, а також свою подальшу залученість до її реалізації, зокрема шляхом участі в робочих групах з енергетичної безпеки, відновлення справедливості та виведення російських військ і припинення вогню. Президенти підтримують проведення Глобального саміту миру найближчим часом.

Україна та Литва підтвердили наміри активізувати співпрацю на міжнародних майданчиках, зокрема через міжнародну Кримську платформу та інші, для посилення ізоляції агресора – Росії та її спільника – Білорусі. Президенти привітали нещодавні випадки виключення Росії з керівних органів Міжнародного суду ООН, Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), ЮНЕСКО, ОЗХЗ, Міжнародної морської організації та Дунайської комісії. Держави-агресори не матимуть місця в міжнародних організаціях.

Президенти погодилися й надалі посилювати тиск як на Росію, так і на Білорусь за допомогою санкцій, прагнути забезпечити їх повну та ефективну реалізацію та запобігання їхнього обходу в тісній співпраці з партнерами та союзниками.

Президенти погодилися, що Росія та її керівництво повинні нести повну відповідальність за ведення загарбницької війни проти України та інші найтяжчі злочини за міжнародним правом. Президенти підтвердили свою підтримку розслідувань Міжнародного кримінального суду, що тривають, зокрема проти Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової, і закликали до подальшого розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності, скоєних в Україні Росією та її спільницею Білоруссю. Президенти наголосили, що Спеціальний міжнародний трибунал щодо злочину агресії проти України повинен мати широку міжнародну легітимність і бути здатним дістати та притягнути до відповідальності найвище політичне та військове керівництво Росії й Білорусі за злочин агресії. Російські посадовці, дипломати та пропагандисти, які виправдовують і заохочують загарбницьку війну Росії проти України, терористичну тактику Росії проти українського цивільного населення, цивільної та критичної інфраструктури, приховують воєнні злочини геноциду, скоєні російськими окупаційними військами, також не уникнуть відповідальності.

Литва та Україна разом із партнерами продовжуватимуть інтенсивну роботу щодо повернення в Україну всіх незаконно викрадених українських дітей. Переслідування українських дітей, незаконне вивезення їх до Росії, знищення їхньої української ідентичності є надзвичайно серйозним міжнародним злочином. Вони також засудили пособницьку роль Білорусі у скоєнні цього злочину та закликали вжити відповідних заходів юридичного характеру також до відповідальних за це білоруських осіб та організацій.

Президенти також наголосили, що агресор повинен заплатити за величезні збитки, завдані його загарбницькою війною, а також на необхідності швидкого, відчутного прогресу щодо використання заморожених / знерухомлених російських активів для відновлення України та підтримки інших потреб України. Рішення Литви передати кошти, зібрані та конфісковані за порушення санкцій, на відновлення та відбудову України є важливим кроком уперед і прикладом для наслідування.

Литва підтвердила свою підтримку відновлення та відбудови України з акцентом на школах, дитячих садках та енергетичній інфраструктурі та своє зобов’язання продовжувати цю підтримку в тісній координації з українськими та міжнародними партнерами. Литва, яка нині головує в Ініціативі трьох морів (3SI), відзначила роль «Тримор’я» як сприятливої платформи для відновлення та відбудови України з огляду на майбутній саміт «Тримор’я» та бізнес-форум у Вільнюсі 11 квітня 2024 року.

Литва та Україна активізують двосторонню співпрацю з питань кібербезпеки та інформаційної безпеки з метою стримування та протидії гібридним загрозам, кібератакам, пропаганді, маніпулюванню інформацією та дезінформації.

Наголошуючи на історичному значенні рішення Європейської ради від 15 грудня 2023 року про відкриття переговорів про вступ з Україною, Україна та Литва підтвердили свою повну відданість європейській інтеграції України з метою отримання нею членства в ЄС. Президент Володимир Зеленський наголосив на важливості невідкладного початку переговорів про вступ з Україною, зокрема через завершення процесу скринінгу. У зв’язку з цим Україна та Литва розраховують на ухвалення переговорної рамки не пізніше березня 2024 року та скликання міжурядової конференції. Литва підтвердила готовність надати Україні всіляке сприяння для продовження реформ і підготовки до майбутніх переговорів про вступ з ЄС.

На Вільнюському саміті НАТО 11–12 липня 2023 року члени Альянсу висловили повну відданість майбутньому членству України в НАТО. Спираючись на рішення, ухвалені у Вільнюсі, Україна та Литва продовжать активну співпрацю для наближення України до членства в НАТО з огляду на майбутній саміт у Вашингтоні. Президенти вкотре наголосили, що стабільний мир і безпека у Європі можуть бути забезпечені лише за умови членства України в Альянсі.

Президенти заявили, що перемога України – єдиний шлях до миру, безпеки та стабільності у Європі. Саме тому підтримка України має залишатися основним пріоритетом для ЄС і НАТО, які несуть спільну відповідальність за припинення агресії Росії та притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини.

Висловлюючи глибоке задоволення нинішнім рівнем двосторонніх відносин стратегічного партнерства, Україна та Литва докладуть усіх зусиль для їх подальшого зміцнення та поглиблення».

Як повідомляло Інше ТВ, Спільне виробництво засобів оборони, пакет військової допомоги від Литви на 200 млн.євро і необхідність зупинити Путіна – Зеленський і Наусєда на спільній пресконференції



© Inshe.tv

Share Button
TwitterFacebookGoogle PlusYoutube