Третина казахстанців стала гірше ставитися до Росії після початку війни. При цьому побоювання вторгнення з боку РФ зросли вдвічі.
Станом на травень 2023 року 21% казахів підтримують Україну, 12,8% опитаних симпатизують Росії.
Про це свідчать результати опитування, яке провело Бюро експрес-моніторингу громадської думки DEMOSCOPE разом із дослідницьким центром PaperLab.
Опитування проведено через 6 місяців після попереднього виміру за аналогічною методологією. Це дає змогу порівнювати результати досліджень і аналізувати отримані дані в динаміці.
Опитування проводилося шляхом телефонних інтерв’ю серед абонентів стільникового зв’язку в Республіці Казахстан. Основою вибірки стала база номерів, отриманих за допомогою генератора випадкових чисел. Загалом опитано 1100 респондентів віком від 18 років. З них 59,7% вважали за краще відповідати казахською мовою, 40,3% – російською. При цьому 70,9% респондентів – казахи, 17,5% – росіяни і 11,6% – представники інших національностей. Дані зважені за такими параметрами як стать, вік та етнічна приналежність респондентів. Максимальний розмір похибки з імовірністю 95% не перевищує 3%. Рівень досяжності респондентів (response rate) склав 15%.
Дослідження DEMOSCOPE продемонструвало, що через шість місяців з моменту попереднього опитування, ставлення громадян до війни в Україні значно не змінилося. Однак у питаннях сприйняття Росії відзначається негативна динаміка. Так у можливий напад Росії на Казахстан вірять 15% казахстанців. Це вдвічі перевищує показники листопада 2022 року. Тоді таку ймовірність допускали лише 8,3%.
Водночас 23,3% респондентів допускають подібний прогноз, але за певних обставин. За даними попереднього опитування так вважали 19%. А 61,8%, навпаки, вважають такий прогноз неможливим. Минулого року цей показник становив 72,7%.
Також під час опитування респондентів запитали, чи змінилося їхнє ставлення до Росії з початку війни в Україні, і якщо змінилося, то в який бік. У половини громадян (51,5%) ставлення до Росії не змінилося. У третини казахстанців (32,6%) воно погіршилося. І лише 4,7% опитаних сказали про поліпшення свого ставлення до Росії з моменту початку війни. У цій відповіді помітно виділяється старша вікова група. Так, серед респондентів 18-29 років симпатизують Росії лише 0,7%; серед тих, кому 40-59 років, таких 5%, а серед громадян 60+ про поліпшення свого ставлення до Росії говорять 10,8%.
Найбільш важливим маркером громадської думки є рівень підтримки сторін конфлікту. Згідно з результатами DEMOSCOPE 21,1% казахстанців підтримують Україну, при цьому 12,8% на боці Росії. Характерно, що більшість громадян 59,8% дотримуються нейтралітету.
Важливо зазначити, що в розрізі віку найбільша підтримка Росії зафіксована серед респондентів старше 60 років – 22,9%. Це вдвічі вище за показник інших вікових категорій. І саме ця вікова група вважає за краще отримувати інформацію про війну в Україні по телебаченню.
Показово, що результати опитування, проведеного в листопаді 2022 року, продемонстрували аналогічну картину. Тоді на підтримку України набагато частіше висловлювалася молодь віком від 18 до 29 років. У цій групі частка прихильників України в 4 рази перевищувала тих, хто підтримує Росію – 23% і 6% відповідно. Прихильників України було більше практично у всіх вікових групах за винятком представників покоління 60+. У цій групі підтримують Росію більше третини опитаних (34%), а за Україну виступають лише 14%.
Також опитування DEMOSCOPE зафіксувало досить високий інтерес суспільства до ситуації в Україні. Хоча, порівняно з минулим роком, було відзначено деякий спад. Так сумарно 53% опитаних так чи інакше стежать за розвитком подій (у листопаді 2022 р. цей показник становив 61,9%). При цьому 13,2% стежать за новинами про Україну практично щодня, а 39,8% час від часу. Практично не стежать – 47,1%.
Проте те, що відбувається в Україні, хвилює переважну більшість громадян – 70,7%. Лише 24% не турбує геополітична ситуація, що склалася.
Одним із ключових чинників, що впливають на суспільне сприйняття цього конфлікту, є причини та переконання, які пояснюють мотиви кожної сторони.
Опитування продемонструвало, що сумарно третина казахстанців (31,8%) поділяють наративи Кремля:
13,6% переконані, що Росія веде спеціальну військову операцію проти нацистів в Україні;
18,2% вірять, що Росія воює з країнами Заходу і НАТО на території України.
За останні півроку ці показники практично не змінилися. При цьому звертає на себе увагу той факт, що частка казахстанців, які вважають, що Росія веде війну проти України з метою її окупації та подальшого приєднання, зросла з 22 до 28%. Це відбулося за рахунок зниження частки тих, хто вагався в цьому питанні (зниження з 44,7% до 39,7%).
У питанні прогнозування результату війни думка респондентів розподілилася приблизно порівну: 10% думають, що переможе Росія, а 8,9% вірять у перемогу України. За компромісний варіант висловилися 54%. А 27,1% не знають, яким буде результат. Цікаво, що показники минулого року були аналогічними з тією лише різницею, що в перемогу України тоді вірили 7,5%.
У контексті війни важливо розуміти, як у Казахстані ставляться до лідерів країн-учасниць конфлікту. Опитування показало, що громадяни однаково неоднозначно сприймають як постать В. Путіна, так і В. Зеленського. Так, по 26,5% респондентів вказали, що їм подобаються ці політики, а третина опитаних висловили байдуже ставлення до них. При цьому негативне ставлення до президента РФ має більш виражений характер, ніж у випадку президента України (“не подобається” – 32 і 26% відповідно).
У списку лідерів країн також були представлені керівники таких великих держав як Туреччина, США і Китай, а також президент РК К. Токаєв. Отже, згідно з опитуванням DEMOSCOPE, Реджеп Таїп Ердоган має набагато позитивніший імідж у казахстанському суспільстві, ніж Д. Байден і Сі Цзіньпін. Так, лідер Туреччини подобається 55,6% громадян країни, а президенту США і голові КНР симпатизують лише 18 і 8% респондентів відповідно. К.Токаєв на тлі інших лідерів сприймається набагато краще: він “подобається” 74,8% і “не подобається” 6,9% опитаних.
Однією з широко обговорюваних тем у медіа стала новина про те, що Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт В. Путіна. Результати опитування показали, що в суспільстві немає домінуючої думки на цю тему. Сумарно 29,7% опитаних не підтримують це рішення, а 20,7% навпаки висловили солідарність.
Також під час дослідження вивчалася громадська думка щодо вектора розвитку Казахстану. Так 61,4% громадян вважають, що країна рухається в правильному напрямку. Опонують їм 21,8%, а 16,8% не змогли відповісти на це запитання.
Нарешті, одним із завдань опитування було з’ясувати, на яку країну, на думку громадян, у своєму розвитку має орієнтуватися Казахстан. Показово, що більшість опитаних (52%) переконані, що Казахстану ні на кого не потрібно орієнтуватися, оскільки у країни є власний шлях розвитку.
Решта голосів розподілилися таким чином:
На Туреччину – 7,8%
На Японію – 6%
На Росію – 5,8%
На країни Близького Сходу (ОАЕ, Саудівська Аравія та ін.) – 5,9%.
На країни Південно-Східної Азії (Сінгапур, Південна Корея, Малайзія тощо) – 5%.
На країни Західної Європи (Франція, Німеччина, Англія тощо) – 4,8%.
На Китай – 3,6%
На США – 2,4%.
Результати трьох досліджень Бюро DEMOSCOPE про війну в Україні підтверджують досить сильний вплив російської пропаганди на громадську думку казахстанців. Наведені в опитуванні наративи про війну, трансльовані Кремлем, поділяють щонайменше третина громадян.
При цьому, згідно з двома останніми вимірами, уявлення казахстанців про війну в Україні залишаються досить стійкими. Частка тих, хто підтримує Україну, становить понад 20%, тих, хто схвалює Росію, – близько 13%. Водночас після початку війни у третини казахстанців погіршилося ставлення до Росії. Також спостерігається зростання побоювань можливої агресії на адресу Казахстану з боку РФ.
