За результатами саміту країн “Великої двадцятки” (G20), глава Міністерства закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Захід своїми санкціями “поховав чорноморську продовольчу ініціативу”. Такі заяви вже викликали різку реакцію цивілізованих країн. У Кремлі ж готові піти на поступки щодо “зернового коридору”, тільки якщо Захід виконає низку умов, інформує FREEДОМ.
Москва вимагає враховувати інтереси російських виробників продовольства і добрив. Хоча вони і так не були прямими цілями західних санкцій. За словами Лаврова, обмеження у сфері платежів і логістики створюють проблеми для поставок. Говорячи простою мовою: “зніміть з нас санкції, і люди не голодуватимуть”. Таким грубим небажанням співпрацювати обурені у Сполучених Штатах.
“Я сказав Лаврову те саме, що й багатьом міністрам закордонних справ G20: “Покладіть кінець цій агресивній війні, займіться осмисленою дипломатією, яка може привести до справедливого і міцного миру”. Президент Путін, однак, не продемонстрував жодного інтересу до участі, заявивши, що немає сенсу навіть говорити про це, поки Україна не прийме, я цитую, “нові територіальні реалії”, — сказав держсекретар США Ентоні Блінкен.
Чорноморська зернова ініціатива дала змогу знизити ціни на продовольство у низці регіонів світу на 18%, за словами координатора системи ООН в Україні.
Організація Об’єднаних Націй домагається продовження угоди, адже з липня, за нею поставили понад 22 млн тонн продовольства. Всупереч війні, Київ рятує від голоду мільйони людей.
Тим часом, Москва, за словами експертів, намагається через продовольчу кризу розширити вплив в Африці.
“Мені здається, що причини такого уповільнення роботи очевидні. Це те, що Україна як один із головних експортерів зерна для країн Африки та Азії почала посилювати там свій вплив, і було реалізовано безліч ініціатив. Тому це бажання, з одного боку, послабити український вплив на азійські та африканські регіони світу. З іншого боку, це така відчайдушна спроба Росії якось вплинути на позицію Заходу”, — прокоментував політолог Максим Джигун.
Україна, зі свого боку, хоче пролонгувати угоду одразу на тривалий термін і включити до неї також порт Миколаєва. Якщо ж Росія відмовиться підписувати договір, вона може спробувати відновити удари по портах і суднах.
Але й тут є нюанс, стверджують експерти. По-перше, Росія вже обстрілювала порт Одеси в перший же день зернової угоди. А по-друге, Москва вже виходила з угоди на два дні.
“Без Росії зерновий коридор працював краще, ніж із Росією. Я нещодавно перевіряв кількість інспекцій суден, які проходили за участю російської сторони. Мені здається, що це в середньому близько восьми суден на день. У ті два дні, коли Росія заявила, що виходить із цієї угоди, було перевірено, якщо пам’ять мені не зраджує, 35 суден у перший день і понад 40 — у другий”, — зазначив аналітик Центру дослідження продовольства та землекористування Київської школи економіки Роман Нейтер.
Зернова ініціатива діє до 18-го березня 2023 року. У найближчі два тижні сторони намагатимуться переконати Москву продовжити угоду.
