Посол України в Німеччині Олексій Макеєв розповів DW про те, якої зброї Київ потребує найбільше, наскільки важливі бойові літаки та як мають виглядати гарантії безпеки для України.
DW: Пане Макеєв, Київ зараз дуже активно просуває дискусію щодо надання винищувачів. Чому ці літаки такі важливі для України?
Олексій Макеєв: Усі реактивні літаки важливі, тому що це частина наших зусиль зі знищення російських ракет, тому що це найнебезпечніша річ, з якою нам, на жаль, доводиться стикатися щодня. Росія запускає багато ракет по українських містах, інфраструктурі, і реактивні літаки – частина наших зусиль із протиповітряної оборони (ППО).
Яка в України ситуація з наявними літаками? Наскільки Україні не вистачає літаків?
Нам завжди не вистачає боєприпасів і різного обладнання, зокрема основних бойових танків і літаків. Але щодо розмов з нашими міжнародними партнерами про конкретну специфіку, нам краще вести ці складні, важливі дискусії за зачиненими дверима.
Німецький канцлер Олаф Шольц зайняв скептичну позицію щодо відправки винищувачів в Україну. Він сказав, що ці дебати є “дивними” і перетворюються на торги, які ведуть різні люди в Німеччині, керуючись внутрішньополітичними інтересами. Що ви на це скажете?
Ми були дуже послідовними в розмовах з різними міжнародними партнерами та шукали, яке обладнання ми можемо від них отримати. І мої пріоритети як посла тут із самого початку – це бронетехніка, основні бойові танки, системи ППО та артилерійські установки. Ми дуже добре просуваємося за всіма чотирма пріоритетами і будемо продовжувати говорити з нашими німецькими партнерами переважно щодо цих чотирьох пріоритетів. Але, звичайно, ситуація на полі бою може вимагати іншого обладнання. Однак сьогодні моїми пріоритетами є системи протиповітряної оборони, основні бойові танки, бронетехніка, артилерія та боєприпаси.
Щоб прояснити сказане вами: Ви як представник українського уряду заявляєте, що вам насправді не потрібні реактивні винищувачі з Німеччини?
Нам не потрібні підводні човни, крейсери та інші НЛО з Німеччини.
А як щодо винищувачів?
Ми поки що не надсилали жодного запиту Німеччині щодо винищувачів.
Тобто цей запит ще може надійти?
Це залежатиме від ситуації на полі бою, і знову ж таки, якщо я отримаю від наших військових такий запит, ми будемо працювати з нашими партнерами. Але за зачиненими дверима та у довірливому середовищі.
Олафа Шольца дуже сильно критикували за вагання щодо постачання танків. Володимир Зеленський, виступаючи на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, сказав, що час, який вільний світ використовує для роздумів, “терористична держава використовує для вбивств”. Як ви вважаєте, чи справді довготривалі дискусії в Німеччині ставлять Україну під загрозу?
Незабаром буде річниця повномасштабного російського вторгнення в Україну. Спілкуючись з нашими партнерами та друзями, ми сподіваємося, що вони зрозуміють, що насправді Україна бореться за життя, існування та незалежність. І щодня, поки ми тут обговорюємо і дискутуємо всередині країни або домовляємося про правила взаємодії з партнерами, гинуть українські солдати, гинуть українські мирні жителі. І саме тому так важливо, щоб ця дискусія відбувалася якнайшвидше і щоб ми якнайшвидше отримали зброю та боєприпаси. Кожен день зволікання коштує життів українських військових і мирних жителів.
Україна цього року має на меті зосередитися на поверненні окупованих Росією територій. Після успіхів у Херсонській та Харківській областях зараз вона хоче досягти прогресу на Донбасі. Дедалі частіше виринає і питання Криму. Поясніть, чому Україна хоче повернути Крим?
Тому що Крим – це територія, окупована Російською Федерацією. Ми говоримо не тільки про території. Ми говоримо про відновлення суверенітету України згідно з міжнародно визнаними кордонами. Але найголовніше – це звільнення наших людей на окупованих територіях. Ми знаємо, наскільки там погана ситуація під російською окупацією. Ми бачили світлини зі звільнених Бучі, Ізюма, Херсона. Дуже багато українських співвітчизників досі перебувають у полоні російського окупаційного режиму на сході та на півдні України і в окупованому Криму. На жаль, про звірства російських окупаційних військ ми дізнаємося, коли звільнимо ці території і наших людей. Тому для нас важливо, щоб ми зупинили російську агресію і витіснили росіян з усіх окупованих територій, в тому числі з Криму.
Як Ви вважаєте, чи реально повернути Крим? Він має величезне значення для Володимира Путіна. Там російська військово-морська база…
Я не думаю, що нам потрібно перейматися тим, що важливо для Володимира Путіна особисто чи для росіян і Кремля. Росія вчинила акт агресії ще в 2014 році, і ми бачили, що світ намагався вплинути на Путіна за допомогою санкцій, обмеження його міжнародної діяльності, ізоляції Росії. Але це не спрацювало, і Путін пішов далі і розпочав широкомасштабну війну в Європі у 21-му столітті. Отже, в наших інтересах і в інтересах усіх наших міжнародних партнерів зупинити цю агресивну війну з боку Росії та допомогти Україні виграти цю війну.
І все ж у західних столицях є побоювання, що спроба повернути Крим може призвести до небезпечної ескалації, можливо, до застосування ядерної зброї. Ви розумієте ці занепокоєння?
Ми розуміємо занепокоєння та ведемо поглиблений діалог і переговори з нашими партнерами щодо планування та пояснення наших наступних кроків. Ми маємо повну підтримку всіх міжнародних партнерів, і всі знають, що саме Україна визначає, коли має закінчитися ця війна. І у мого президента, у Збройних сил України та у народу України немає іншого виходу, ніж повністю звільнити українську територію та витіснити російські сили назад до Росії з півдня і сходу України та з Криму.
Президент Зеленський представив покроковий план припинення війни. Ключовим пунктом є гарантії безпеки для України. Як вони мають виглядати і яку роль мають відігравати США, Німеччина та інші країни?
Є кілька опцій на столі. Мирний план президента Зеленського з 10 кроків зараз широко обговорюється з усіма міжнародними партнерами, і ми маємо повну підтримку Німеччини та Сполучених Штатів щодо цього. Ми бачили, що Росія порушила всі угоди, які були підписані з нею, включно з нашою великою угодою, у якій Російська Федерація зобов’язалася визнати незалежність і територіальну цілісність України. Те саме сталося й з Мінськими угодами, які Росія не хотіла виконувати від самого початку. Тож тепер це заклик до міжнародної спільноти потурбуватися, щоб жодна війна ніколи більше не могла розпочатися з боку Російської Федерації після того, як ми разом переможемо у цій війні проти Росії.
Але чи могли б ми тоді детальніше розібратися в цих гарантіях, які, як ви вважаєте, запобігли б повторенню такої війни? Що б Ви хотіли, щоб гарантували Сполучені Штати або Німеччина?
Гарантії безпеки – це те, що ми, як нам здавалося, отримали від Будапештського меморандуму ще в 1994 році, але, на жаль, це були не гарантії, а запевнення в безпеці. І ми зрозуміли, що, на жаль, Росія порушила той Будапештський меморандум, а ми не отримали повної безпекової підтримки від США, Великобританії та інших ядерних держав. Це був поганий сигнал для всіх країн світу, які зрозуміли, що насправді тільки ядерна зброя може врятувати їх від нападу такого агресора. Ось чому ми хочемо розпочати цю дискусію. У мене немає готових пропозицій, як це може виглядати. Одна з ідей була представлена нашим президентом на початку минулого року – так званий Договір безпеки, і це обговорюється зараз в усіх столицях. Важливо, щоб увесь світ подбав про те, щоб ці гарантії були підкріплені конкретними інструментами, які б допомогти зробити так, щоб Росія їх не порушила.