Українського банкіра Дениса Киреєва, який у березні був убитий нібито контррозвідкою СБУ “під час затримання”, був агентом, який попередив військову розвідку про плани Росії атакувати Україну в перші години 24 лютого.
Про це у статті “Російський шпигун чи український герой?” в The Wall Street Journal розповів начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов.
Інше ТВ переклало для вас цю статтю.
Через кілька днів після вторгнення Росії українські спецслужби залишили на тротуарі в центрі Києва труп з кульовим отвором у потилиці.
Загиблий, 45-річний банкір Денис Кірєєв, був убитий як зрадник. Служба безпеки України – головна внутрішня розвідувальна служба країни, відома як СБУ – застрелила пана Кірєєва через те, що він нібито шпигував на користь Москви, заявив офіційний представник відомства.
Проте через кілька днів після того, як тіло пана Кірєєва було викинуто, його поховали як героя і поклали поруч з першим міністром закордонних справ України. За словами генерала Кирила Буданова, голови української військової розвідки, пан Кірєєв передав інформацію від своїх російських контактів, яка допомогла українським військам успішно захистити столицю в лютому минулого року. “Якби не пан Кірєєв, то, швидше за все, Київ був би взятий”, – сказав генерал.
Президент України Володимир Зеленський підписав документи про нагородження пана Кірєєва посмертно медаллю за “винятковий обов’язок у захисті державного суверенітету та державної безпеки”.
Протягом багатьох років Росія інвестувала мільярди доларів у проникнення в політичні та розвідувальні кола України, прагнучи розділити лояльність всередині українських шпигунських служб і створити мережу агентів на випадок, якщо Москва вирішить спробувати захопити країну. Минулі десятиліття політичної корупції також підірвали довіру суспільства. Російські чиновники не відповіли на запит про коментарі.
Пан Кірєєв у різний час належав до кожного з протиборчих таборів. Він проміняв кар’єру в західних фінансових установах на управління грошима та активами двох заможних братів, які мали тісні зв’язки з проросійськими українськими політиками. Ця робота дозволила пану Кірєєву придбати нерухомість, автопарк і відпочинок у Греції та Парижі. Це також кинуло тінь на його репутацію серед чиновників і колег, стурбованих російським впливом.
Денис Кірєєв отримав посмертну нагороду минулого року за “виняткові заслуги у захисті державного суверенітету та державної безпеки”.
Пізніше у своїй кар’єрі, за словами генерала Буданова, пан Кірєєв розвивав зв’язки з європейськими розвідувальними службами, а також з російськими військовими та урядовцями. Він також погодився представляти Київ на перших переговорах про припинення вогню між Росією і Україною, що було ризикованим і гучним завданням. За словами одного з друзів, Кірєєву “подобалося грати роль агента 007”.
Вторгнення 24 лютого стало випробуванням для російських інвестицій та опору України. Пан Кірєєв, який мав бізнес в обох країнах, опинився посередині.
Ця стаття ґрунтується на фінансових і розвідувальних документах та інтерв’ю з американськими і українськими урядовцями, нинішніми і колишніми співробітниками українських спецслужб, а також з родиною, друзями, охоронцями і діловими партнерами пана Кірєєва.
Гроші
Кірєєв народився в Києві і розпочав свою професійну діяльність у сфері фінансів, працюючи в місцевих відділеннях західних банків, включаючи Crédit Lyonnais, Citibank та ING.
За словами людей, які з ним працювали, він був міцним і комунікабельним, а також вміло працював з клієнтами. Кірєєв володів українською, російською, французькою та англійською мовами.
Його родич у 2003 році став заступником голови СБУ, головного правонаступника КДБ радянських часів в Україні, за словами одного з колишніх керівників відомства. Цей зв’язок розпалив інтерес Кірєєва до шпигунства, кажуть його соратники. Критики стверджують, що СБУ, яка зараз перебуває під контролем уряду, вже давно перебувала під впливом Москви. У відомстві, яке відмовилося від коментарів, заперечують це твердженн.
У 2006 році Кірєєв почав працювати на Андрія Клюєва та Сергія Клюєва, політично пов’язаних бізнесменів з Донецька, проросійського регіону на сході України. Брати Клюєви, які заробили свої статки на металургії та нерухомості, були близькі до Віктора Януковича, політика з російськими зв’язками, який згодом став президентом України.
У 2015 році США наклали санкції на Андрія Клюєва за його ймовірні спроби підірвати демократію в Україні.
Вдова пана Кірєєва сказала, що її чоловік дав їй розпливчасте пояснення свого рішення працювати з людьми з оточення Януковича. “Ми не можемо поміняти цих людей на інших. Ми маємо те, що маємо”, – згадує вона його слова.
За часів президентства Януковича Андрій Клюєв був секретарем Ради національної безпеки і оборони України, а також першим віце-прем’єр-міністром. Кірєєв користувався зв’язками Клюєвих, обіймаючи керівні посади в державних банках і полюючи на велику дичину з керівниками розвідки СБУ в Карпатах, як стверджують його соратники. Він подорожував з охоронцями, яких найняв з елітного підрозділу СБУ.
З роками Кірєєв налагодив транскордонні зв’язки. За словами друга, який приєднався до нього в Криму на День Військово-морського флоту Росії, він спілкувався з генералами російських спецслужб і знав багатьох з них на ім’я, а також був знайомий з багатьма з них.
У 2014 році громадянське повстання проти політичного впливу Росії занурило Україну в кризу. У Києві спалахнули жорстокі протести, а Янукович втік до Росії разом з головою СБУ та більш ніж десятком високопосадовців відомства. Брати Клюєви також переїхали до Росії, а пан Кірєєв допомагав управляти деякими їхніми активами з Києва, за словами соратників Кірєєва.
Під час хаосу Росія захопила Крим і підняла повстання на сході України. Після початку війни між українськими військами та підтримуваними Росією ополченцями Кірєєв купував обладнання для добровольчих бригад, які воювали на боці Києва, за словами його начальника служби безпеки. Він нарікав друзям і родині на нездатність України реалізувати свій потенціал, коли її гальмує могутній сусід.
Коли Зеленський був обраний президентом у 2019 році, Кірєєв був у короткому списку претендентів на посаду голови великого державного банку, але, за словами його вдови та колег-банкірів, не отримав цю посаду. Статті в новинах і телевізійні репортажі піднімали питання про його лояльність до країни. Вдова Кірєєва заявила, що він відкидав ці повідомлення як наклеп.
У 2021 році місце Кірєєва на перетині сфер російського та українського бізнесу та безпеки привернуло увагу генерала Буданова, на той час нещодавно призначеного головою військової розвідки України, відомої як ГУР.
“Я не поїду”
Роками раніше генерал Буданов, колишній спецназівець, відновлювався після поранення в Національному військово-медичному центрі імені Волтера Ріда в Меріленді. Він познайомився з представниками американської розвідки. За словами колишнього високопоставленого американського чиновника, з часом він заслужив репутацію надійного співрозмовника і противаги російському впливу в СБУ.
Коли навесні 2021 року Росія почала накопичувати війська на кордоні з Україною, генерал Буданов сказав, що викликав Кірєєва до штабу військової розвідки України – комплексу, відомого як “Острів” і розташованого на півострові вздовж Дніпра в Києві.
За його словами, генерал Буданов апелював до патріотизму пана Кірєєва і попросив його використати свої фінансові та безпекові зв’язки, щоб спробувати проникнути до російської військової розвідки. “У нього було необхідне коло знайомств. Через нього проводилися фінансові операції, – сказав генерал. “Тому він спілкувався з усіма, в тому числі з дуже впливовими людьми”.
Кірєєв погодився поїхати з нами, мотивуючи це обов’язком і своїм захопленням світом таємних операцій. Команда безпеки почала відвозити пана Кірєєва до Харкова, що за 300 миль на схід від Києва. За словами генерала Буданова і одного з охоронців пана Кірєєва, там він і ще один співробітник української розвідки перетинали кордон окремою машиною.
Він повертався через кілька днів, зазвичай викурюючи сигару під час довгих відрізків шляху, щоб проінформувати генерала Буданова, за словами члена його команди безпеки.
“Він отримував інформацію про все, – сказав генерал. “Світ спецслужб і світ фінансів завжди пов’язані, як і світ злочинності, принаймні в наших країнах”.
Восени 2021 року, коли американські військові та шпигунські відомства почали попереджати про російську загрозу, Кірєєв дізнався зі своїх джерел, що Москва готується до вторгнення, сказав генерал Буданов, і став першим, хто забив на сполох в Україні.
22 січня минулого року Міністерство закордонних справ Великої Британії заявило, що Росія розглядає одного з колишніх босів пана Кірєєва, Андрія Клюєва, як кандидата на участь у маріонетковому уряді, який Москва планує встановити в Україні. У лютому, коли здавалося, що вторгнення неминуче, мільйони українців почали тікати на захід, щоб знайти притулок за кордоном
18 лютого, за ніч до того, як пан Кірєєв планував виїхати з України на щорічну лижну прогулянку у французькі Альпи з дружиною і сином, він повернувся додому пізно. “Я не поїду”, – сказав він дружині. Вона намагалася його переконати.
“Якщо я поїду у відпустку, – згадує вона слова чоловіка, – я не зможу дивитися собі в очі”. Вони з сином полетіли до Франції без нього.
Виграти час
Через п’ять днів, у другій половині дня 23 лютого, Кірєєв передав генералу Буданову свіжі розвідувальні дані: Президент Росії Володимир Путін щойно віддав наказ про вторгнення рано вранці.
За словами генерала Буданова, Кірєєв також знав головну точку удару.
О 8 годині ранку 24 лютого російські бойові вертольоти висадили десант в аеропорту “Антонов”, що за кілька кілометрів на північ від Києва. Кремль планував захопити аеропорт, щоб перекинути туди війська і техніку для штурму столиці.
За словами генерала Буданова, підказка пана Кірєєва дала Україні кілька дорогоцінних годин, щоб перекинути війська для протидії російському нападу. Після запеклого бою з росіянами аеропорт був пошкоджений і не міг використовуватися силами вторгнення.
Після того, як плани Росії щодо швидкого удару були зірвані, обидві сторони домовилися про переговори про припинення вогню в Білорусі. Оскільки Кірєєв був знайомий з двома членами російської делегації, генерал Буданов запитав, чи буде він присутній на переговорах. Генерал робив ставку на те, що зв’язки Кірєєва зможуть домогтися паузи в бойових діях і дати Україні більше часу для мобілізації оборони.
Кірєєв знав, що для нього було б ризиковано брати на себе таку публічну роль у конфлікті, і не хотів їхати. Протягом багатьох років він розвивав відносини по обидва боки кордону. Війна змусила його заявити про свою лояльність.
“Що ж, чорт забирай, – сказав він члену своєї групи безпеки. “Раз Батьківщина так каже, я піду”.
За словами колишнього співробітника контррозвідки СБУ, який допомагав групі, Кірєєв приєднався до міністра оборони України та інших офіційних осіб, які входили до складу переговорної групи, готової до від’їзду з київського залізничного вокзалу.
Фотографії пана Кірєєва за столом переговорів 28 лютого здивували багатьох, хто його знав, у тому числі його дружину, яка залишилася за кордоном. Він не сказав їй про це.
“Після його появи там його зв’язок зі спецслужбами став очевидним для всіх, – сказав генерал Буданов. “На жаль, ситуація тоді була критичною, і ми змушені були ризикувати”.
Кірєєв повернувся з Білорусі і зустрівся з генералом Будановим на кілька годин. Кірєєв усвідомлював, що йому загрожує небезпека, і залишив зустріч у мовчазному настрої, за словами члена його служби безпеки.
Через кілька днів друг відвідав Кірєєва в його будинку на північній околиці Києва. Тримаючи в руках великокаліберну мисливську рушницю, Кірєєв сказав, що стріляв з неї в російських оперативників, які наблизилися до його будинку кількома ночами раніше, за словами друга.
Коли Росія і Україна домовилися про другий раунд переговорів, запланований на 3 березня, Буданов знову наполіг на тому, щоб Кірєєв взяв у них участь.
За словами генерала Буданова, в ніч перед переговорами в Білорусі Кірєєву зателефонували з офісу Олександра Поклада, начальника контррозвідки СБУ. Він сказав, що Поклад, який відповідає за затримання співробітників розвідки і безпеки, підозрюваних у роботі на Росію, хоче зустрітися. Поклад відмовився давати коментарі для цієї статті, як і речник СБУ, посилаючись на закон про державну таємницю.
Кірєєв приїхав на київський залізничний вокзал разом зі своєю особистою охороною та агентами військової розвідки для поїздки до Білорусі. Він сказав охоронцям, що по дорозі його можуть заарештувати. “Не втручайтеся”, – сказав він, за словами члена його охорони.
Група поїхала в центр Києва і зупинилася біля Софійського собору. Під’їхало кілька мікроавтобусів з агентами СБУ, які наказали співробітникам військової розвідки та охоронцям пана Кірєєва скласти зброю. Кірєєва відвели до мікроавтобуса. Його охорона залишилася лежати на вулиці, поки мікроавтобус від’їжджав.
Приблизно через 90 хвилин агенти військової розвідки були викликані на місце, де вони знайшли тіло Кірєєва.
Державне бюро розслідувань України, яке займається такими вбивствами, відмовилося від коментарів.
Протягом наступних місяців київський уряд викорінював російських поплічників у спецслужбах. “У мене немає часу розбиратися з усіма зрадниками, – заявив пан Зеленський у березні. “Але поступово вони всі будуть покарані”.
У липні Зеленський звільнив голову СБУ і звільнив або притягнув до відповідальності десятки генералів відомства за їхню ймовірну роль у сприянні російському вторгненню. Україна відкрила понад 650 справ про державну зраду за участю державних службовців.
Кірєєв був похований з військовими почестями на Байковому кладовищі в Києві, серед могил українських героїв. Його вдова ненадовго повернулася до міста у грудні. Вона відвідала його могилу тричі, востаннє – перед виїздом з країни.
